Мешканці багатоквартирних будинків у центрі Слов’янська досі не можуть оговтатися від ракетної атаки, якою окупанти зрівняли з землею пів кварталу.
15 квітня о п’ятій ранку російські окупанти атакували центр Слов’янська ФАБ-1500 — керованою ракетою, якою знесли кілька будинків під фундамент і пошкодили до 50 будівель в центральному районі міста. Мешканці будинків, які постраждали від авіаудару, не можуть оговтатися від наслідків: окрім мільйонних збитків бізнесу та власникам квартир, невідкладна медична допомога знадобилася шістьом людям. Одному з них лікування потрібне за межами області — стан потерпілого важкий.
Журналістам «Вчасно» Ірина, мешканка Слов’янська, зауважує: сама отримала контузію, проте до медиків не зверталася — вирішила, що допомога потрібна тим, хто отримав поранення.
«У мене дотепер у вухах дзвенить. Я живу в сусідньому будинку, спала в іншій кімнаті — тій, яка виходить у двір. Через вікна залетіли уламки, їх відразу вибило ударною хвилею. А сьогодні приїхала прибирати, то помітила, що уламки пробили навіть стіну. Тепер у стіні дірки, міжкімнатних дверей немає, пилюка шаром у палець на всьому. Жити у квартирі неможливо», — каже пенсіонерка.
Зараз Ірині довелося переїхати до подруги на інший кінець міста. У квартирі зруйновані меблі, вибуховою хвилею вибило вікна — не лише склопакет, а й рами. Скло порізало диван та ліжко, які були у «придорожній» кімнаті, найближчій до епіцентру вибуху. Жінка підозрює, що якби вона лишилася на ніч у спальні, то уламки порізали б її.
«Думаю, якби не була в іншій кімнаті, то там би з мене крові натекло… Стекла б кров’ю. А так тільки матрац порізало, обшивку на дивані. Там такі великі й дрібні уламки, що їх не витягнеш зсередини. Страшно буде сідати чи лягати, то треба тільки викинути», — пояснює мешканка Слов’янська.
Валентин, мешканець Слов’янська та власник пошкодженої квартири, приїхав у місто лише щоб забити пошкоджені вікна. Ще тиждень тому він планував віддати в оренду житло, щоб мінімізувати витрати на оренду квартири у Харкові. Тепер же власність настільки пошкоджена, що відновити її майже неможливо.
«У мене все вивернуло назовні. Удар був такої сили, що частина стіни вивалилася всередину, уламки від бомби прошили стіни. Навіть всередині квартири стіни у дірках. Якби я був вдома, мене б наскрізь продірявило, ви що», — розповідає чоловік.
Сьогодні забивати вікна йому доводиться самому. Будівельні бригади та волонтери, які допомагали після попередніх атак, мають сотні замовлень — люди просять хоча б забити вікна OSB-плитами. Про те, щоб допомогти поставити міжкімнатні чи вхідні двері, мова навіть не йде.
«У всіх замовлень на тиждень вперед. У мене цього часу немає, я працюю. Відпросився на два дні у Слов’янськ, тому зараз сам забиваю все. Добре, що хоч гроші були — купив фанеру ще у Харкові. Віз її сюди на машині. Пізніше прийде кум, допоможе, щоб встигнути до завтра. Це на всю ніч може затягнутися», — каже Валентин.
Слід зауважити, що знищена історична будівля — «Будинок Смирнова». Пам’ятка архітектури кінця XIX століття, яку мешканці Слов’янська власним коштом відновили п’ять років тому. Будинок належав Іларіону Дормідонтовичу Смирнову — відставному унтерофіцер, власнику чавуноливарного та механічного заводу. Будівля пережила німецький фашизм, а ось московський — ні. «Руський мир» перетворив історичну пам’ятку в груду будівельного сміття.
Півторатонна бомба пошкодила й сусідні історичні будівлі на вулиці, знесла кілька будинків. Через це підприємці, які орендували приміщення поруч з епіцентром вибуху, зачиняються. Про це заявила і медична лабораторія «Сінево», яка через пошкодження змушена припинити приймати пацієнтів, і власниця веломагазину Марія. Жінка розповідає журналістам, що в момент вибуху спала вдома — теж у будинку, який розташований у центрі міста. Однак саму атаку проспала. Про те, що окупанти зруйнували магазин, дізналася від сусідів-підприємців — ті її розбудили дзвінком о п’ятій ранку.
«Нам просто пощастило, що в той момент нікого не було тут. Бо коли попередній приліт був, до нас у вікно залетів величезний камінь, уламок від чогось. Дуже важкий. І зовсім нічого не пошкодив, крім розбитого вікна. Тоді ми зрозуміли, що це перший дзвіночок, бо прилетіло за півтора кілометра від нас, і все одно дістало… Після того більшість велосипедів і інструментів вивезли. У магазині лишилися велосипеди на ремонті, трохи дитячих, бо на них є попит… Але от, прилетіло. Хоча все могло бути набагато гірше. Все могло б скластися, бо будівля стара. І ми б уже нічого не відкопали», — розповідає жінка.
Велобізнес Марія відкрила напередодні повномасштабного вторгнення — у 2021 році. Тоді взяла в оренду старе приміщення, яке так і не визнали історично важливим. Щоб у ньому працювати, довелося вкласти значні гроші у будинок: за власний кошт робити підлогу, ремонтувати стелю, обладнувати приміщення всередині. Планували робити велотури Донеччиною, але почалася війна.
«Ми думали, що будемо прокладати туристичні маршрути по області, показувати регіон людям. Бо у нас було що показати туристам… Тому вкладали всі кошти, які були. Хоч мінімальні, але всі: почали планувати маршрути, вкладали гроші в обладнання, велосипеди… Навіть облаштували літню терасу. Уночі від авіаудару її прям вивернуло, погнуло залізо. Ми поставили тут паркан, щоб цікаві люди не заходили на територію, намагаємося щось довести до ладу. Хоча розуміємо, що це був останній знак, що звідси треба вже їхати. Але після того, як росіяни обстріляли центр кілька разів, ми розуміли, що щось буде. Знали, що прилетить вдруге. Не помилилися», — пояснює підприємиця.
Лишатися надовго у Слов’янську Марія не планує. Каже, що знаків напередодні було забагато, щоб сподіватися на те, що окупанти спиняться. Хоча мріє, що лінія зіткнення зупиниться перед містом.
«Ми просто розуміємо, що ми — останній рубіж. Все, за нами починається вся Україна. І якщо Слов’янськ, Краматорськ не встоїть, то усе, що ми переживаємо, піде і на Харків, і на Дніпро. Це розуміють усі, хто хоча б трохи розуміється у географії й слідкує за тим, що роблять окупанти», — наголошує власниця зруйнованого бізнесу.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!