Аліна Євич

Російські окупанти роблять акцент на знищенні доріг, починаючи з Краматорська, щоб перебити доставку до позицій на напрямку Часового Яру та Костянтинівки. Нерідко повторно б’ють КАБами по вже відпрацьованій цілі, аби гарантовано знищити її або бійців, якщо ті змогли вижити під час попередньої атаки.

Волонтери продовжують вивозити тварин із найнебезпечніших районів — Біленького та Красноторки. Однак умови евакуацій — останній попереджувальний сигнал вивозити своїх рідних і тварин із Донеччини.

В'їхати на швидкості 140 км/годину в бетонний блок, залишений від колишнього діючого блокпоста, гарантовано боляче і, скоріш за все, смертельно. У грудях холоне, коли «Механік» викручує руль вліво лише за метр від купи горілого металобрухту. Колись це була машина, яка їхала у Дружківку, але російський дрон був швидшим. Таких авто по трасі понад 30: усі спалені, деякі росіяни «добивали» кількома БпЛА, коли бачили, що хтось вижив.

Подружжя переселенців з Селидового Донецької області розповіло школярам Кременчука про загиблого сина, воїна, журналіста-розслідувача Олександра Цахніва. До повномашстабного вторгнення він працював у редакції «Вчасно» та сприяв просуванню демократичних реформ у прифронтовому регіоні.

Підготуватися до прильоту російських керовних авіабомб у Краматорську на Донеччині неможливо — часу на рятування просто немає.

Покровський напрямок лишається одним із найважчих на Донеччині: росіяни намагаються прорвати шлях через Добропілля та найближчі села до Краматорсько-Слов'янської агломерації, паралельно промацуючи вихід до Дніпропетровської області.

Сьогодні, в День Державного Прапора України, краматорців попереджають про підвищену небезпеку. Росіяни полюють на український стяг у місті: від початку весни вони близько десяти разів намагалися уразити його дронами. Через небезпеку нових атак людей вкотре закликають не затримуватися біля 80-метрового флагштока у парку Шовковичному.

Місії з евакуацій 12 Вартових — епопея з усіма видами йоги та шибарі. Коти й собаки драматично намагаються атакувати спасителів і їхні підручні клітки, а щоб дістати хвостатого втікача — треба вигнутися, як кішка, і пролізти в дірку між обвалених стін. А потім, з різкими випадами вперед, добігти до собаки чи кота, які ще не здогадуються, що хочуть бути врятованими. З невеселою регулярністю ці вправи доводиться повторювати під обстрілами у Дружківці, Краматорську та селами між ними. І поки над головою пікірує ворожий дрон — у руки, як бультер'єр, зазвичай вгризається наляканий кіт.

Щільність українських дронів-камікадзе з боку Костянтинівки досягла рівня, коли за одним окупантом «у черзі» зависають 5−7 FPV. Але аналогічний розподіл і з боку росіян.

Відомі випадки, коли росіяни прицільно бомбили будинок, в який забігали пенсіонери, сподіваючись вижити. Про ці факти розповіли люди, які виходили із Костянтинівки. Їх врятувало лише те, що всі розбіглися в різні боки.

Погіршення обстановки в районі Костянтинівки дозволило російським окупантам сформувати паралельний фланг уздовж логістичних шляхів Сил оборони. Ротації бійців — під загрозою.