Аліна Євич

Щодня у Костянтинівці окупанти ранять до десятка людей, щотижня — вбивають. Під керованими авіабомбами досі лишаються люди — місцеві та ВПО, які відмовляються їхати далі.

Агресивні молодики з «потасканими» обличчями та битками у руках, готові бити ними й чоловіків, і жінок, за будь-яку українську символіку — такими луганчанам запам’ятались «шевченківські дні» в місті, яке вже тоді почала захоплювати росія.

Українсько-італійське підприємство «Зевс Кераміка» зі Слов’янська було одним з найкращих на керамічному ринку не лише України, а і за її межами. Сучасний завод зміг відновитися після пошкоджень росіянами у 2014 році, але з 2022 року отримав критичні руйнування ракетами рф. Сьогодні підприємство намагаються знову врятувати та знайти шанс на розвиток.

Військова робила проукраїнські акції в Маріуполі, була в розстрільних списках у ворога, а 25 лютого виїхала з міста і вступила до армії. І зараз, на четвертому році повномасштабної війни, зізнається: найбільша проблема у війську стосується оборонців і браку можливостей вбивати ворога.

За словами міського голови, під обстрілами з усього виду озброєння окупантів лишаються жити близько 3,5 тисячі людей. На щастя, дітей серед них уже немає, а останні спроби завезти неповнолітніх були у грудні.

Скандальне звільнення ветерана Євгена Шибалова з Міністерства у справах ветеранів підняло питання ставлення деяких держслужбовців до тих, хто повертається з війни та готовий працювати на розвиток України.

У Покровську досі лишається понад 6,8 тисячі людей — попри те, що щоденно у місті є поранені, а щотижня — загиблі внаслідок полювання дронів по цивільних та через прильоти російських ракет.

Коли машина з волонтером гуманітарної місії «Проліска» та журналісткою нашого видання в'їжджала в Миколаївку за 2 км від росіян — по ній уже почали прицілюватися з артилерії. Попри червоні, «гуманітарні» хрести, та наліпку «евакуація».

Журналіст з Донеччини Сергій Горбатенко один з тих, хто не виїхав з регіону після повномасштабного вторгнення, а залишається на рідній землі та продовжує боротьбу з окупантами на інформаційному полі. У буремне й насичене війною його життя донедавна додалися й вірші, які Сергій почав писати під впливом горя та кохання водночас.

Кохати — обережно, на відстані. Торкатися — лише очима. Перед тим, як зайти в кімнату — наспівати дитячу пісеньку або веселим голосом щось почати розповідати. Це неповний перелік правил, за допомогою яких родина поверненого з полону воїна з Маріуполя намагається відновити його стан та зберегти своє кохання.

Деяких маріупольців уже трясе від люті — тоді, коли їм доводиться виживати фактично просто неба на морозі, не маючи житла навіть для ночівлі, керівництво «днр» звітує про те, як успішно регіон розвивається і яких успіхів у його інтеграції та відновленні економіки вони досягли.

Чи означає Закон, що невдовзі в Україні будуть ліквідовані військові адміністрації окупованих міст — питання, яке лишається відкритим.

242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли ворогу, затято відстоюючи летовище Донецька десять років тому.