Коли фронт посипався, винними швидко «призначили» бійців 54-ї ОМБр, але проблема виявилася об'ємнішою: порожні позиції суміжників, відсутність ешелонованої оборони та офіцери, які місяцями брехали про слабкість піхотної оборони. Хаос в управлінні змусив українські сили відходити на висоти, а «стабільна смуга» виявилася ілюзією, яка коштувала міста.
У середині листопада 2025 року лінія оборони біля Сіверська опинилася в критичній ситуації: військові оглядачі забили на сполох, що окупанти прорвали найсильнішу та найдовшу (на той момент) лінію фронту України на Донеччині. 19 листопада аналітики заявили, що росіяни захопили 20% усього Сіверська. Це суперечило офіційним заявам 11 армійського корпусу та бригад, які стояли на обороні на той момент Сіверського напрямку — 54 ОМБр, 81 ОАЕМБр та 10-ї гірсько-штурмової.
Насправді вже в той момент оборона у Сіверську падала катастрофічними темпами: позиції на напрямку самовільно залишали десятки військовослужбовців усіх трьох бригад, які утримували лінію. Частина позицій опинялася заблокованими, бо люди на них не знали, що сусідні позиції пусті - суміжників на них немає. Згодом на тих «пустках» фіксували окупантів, які подекуди пробиралися глибоко в тил, чого зовсім не очікували наші бійці.
Офіційно втрату Сіверська 11 корпус підтвердив уже 24 грудня — словами «Ми були змушені відійти». Тоді й пресслужба 54 ОМБр пояснила це сотнями КАБів і 1,5 тисячами росіян, які закріпилися в місті. Наші бійці відійшли на висоти за межами Сіверська, щоб уникнути оточення.
Винними відразу охрестили бійців 54 бригади — мовляв, ті кинули позиції. Проте згодом з’явилася інформація, що з флангів їх уже не прикривали суміжники, тож певний час їхня піхота виступала «клином». Врешті, знекровлена бригада теж «несанкціоновано відійшла», і саме це дало розголос проблемі: управління місяцями брехало про реальний стан справ у Сіверську.
Командир 54 ОМБр Вадим Черній, якого призначили на посаду після втрати населеного пункту, пояснює в інтерв'ю «Вчасно»: це був комплекс халатного ставлення, безвідповідальності, безконтрольності, кумівства всіх ланок. Комплекс цих причин вистрілив за рік-півтора бойових дій.
«Сили у бригади були. Але військова частина на 90% займалася дроновою складовою й не займалася підготовкою піхоти як основи нашої оборони. Тим паче коли починаються бої за населений пункт, БпЛА корисні, але вести бої в урбанізованій місцевості може лише добре навчена піхота», — каже комбриг.
Скриншот із дрона, яким 54 ОМБр 11 грудня заперечила контроль Сіверська росіянами. За їх словами, на той момент у місті перебували українські позиції та військові на них.
За його словами, увесь період «падіння Сіверська» на позиціях були піхотинці, які за наявності лопат, мішків, зброї й боєприпасів не вміли використовувати зброю за призначенням.
«Вони навіть не розуміли, як обладнати позицію. У піхоти не було мінімального розуміння дій при засідках, вступу в бій, алгоритму дій, якщо противник наближається. Вони не знали, як противника треба ліквідувати. Бойова підготовка не проводилася або була лише на паперах.
Військова наука передбачає елементарне оборонне ешелонування, щоб у випадку втрати позиції можна було відійти на іншу. Біля Сіверська це не встигли реалізувати, бо запізно почали", — додає Черній.
Зараз, каже командир бригади, на всі перераховані випадки недбалості відносно вчасно відреагували й почали розосереджувати бійців, збільшили кількість позицій, почали обладнувати укриття. Піхота почала вести стрілецькі бої й вдало знищувати ворога.
«У кожній військовій частині на Сіверському напрямку була аналогічна ситуація. Бригади розслабилися, бо смуга була стабільною, противника знищували дронами. Але хтось пропустив момент, що не дрони виграють війну, а піхотинці. Набудували купу оборонних споруд — першу, другу й третю лінії. Але не врахували, що їх має хтось обороняти», — пояснює військовий.
За його словами, втрата Сіверська тривала понад рік — через комплекс недбалості й хаосу в бригадах на тому напрямку. Однак саме в середині листопада та грудні всі проблеми «вистрелили» — достатньо було того, що в місто інфільтрувалися одиниці, а потім десятки окупантів. Тоді їх стало зрозуміло, що їх ніяк (а також ніким) «витравити» з Сіверська.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!