«Бойову роботу взяли на себе оператори, стрілецьких боїв поменшало»: біля Лимана росіяни накопичують техніку й піхоту для штурмів

Лиманський напрямок — один з найбільш напружених на Донеччині, за яку, як стверджують експерти, почався «вирішальний бій». Погода поки що не впливає на ситуацію на відтинку, проте з появою зеленки це зміниться. Тоді ж варто очікувати й зміну характеру атак ворожої армії, каже у коментарі «Вчасно» Василь Денисюк, речник 66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго.

Блокування ворожої логістики на Лиманщині змусило окупантів повернутися до примітивних (і дешевих) методів штурмів. Зокрема, до використання «верблюдів"-піхотинців і нічних атак у надії на дефіцит нічних дронів у ЗСУ. За спостереженнями, окупанти активізували переміщення й накопичення особового складу у смузі відповідальності бригади. Але та інтенсивність штурмових дій, яку вони бачать зараз, не максимальна.

«Останні місяці ми вибудували щільну кілл-зону, яка дозволяє виявляти противника на підступах до переднього краю й знищувати його до того, як він дійде до наших бойових порядків. Тобто робиться усе, щоб наші піхотинці в умовах війни дронів виступали виключно вухами й очима: бачили чи чули переміщення, передавали інформацію, але не вступали в бій. Тобто бойову роботу на себе беруть оператори безпілотних систем. На щастя, стрілецьких боїв поменшало», — пояснює Василь Денисюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слов’янськ і Краматорськ може чекати блокада: росіяни готують плацдарм для наступу на останні вільні міста Донеччини

Після того як наприкінці березня на Лиманському напрямку вдалося відбити один з найбільших за пів року штурмів, росіяни не проявляють активних спроб прорватися. Важку техніку теж не застосовують — повернулися до звичних спроб штурмувати позиції малими піхотними групами. Рідко вдається помітити групу росіян кількістю до 8−12 осіб, хоча й подібні випадки трапляються.

Для проривів чи логістики часто використовують мотоцикли й квадроцикли, які рідко доїжджають до пункту призначення. Якщо ж вдається доїхати до лінії бойового зіткнення — звідти переважна більшість окупантів йде пішки.

«Основний акцент противника на переміщеннях, спробах наближати особовий склад ближче до лінії зіткнення, накопичувати його там. Але більша активізація штурмових дій очікується з настанням густої зеленки. Однак із того, що можна відмітити — те, що росіяни почали частіше переміщуватися уночі», — каже речник 66 ОМБр.

Є імовірність, що росіяни розраховують, що у Сил оборони є дефіцит дронів з нічними камерами. Інших логічних передумов для такої тактики немає. Однак через такі очікування зросла кількість знищених росіян саме уночі, зауважує Василь Денисюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Росіяни провалили завдання, заради якого йшли на прорив»: що відбувається біля Лимана, де росіяни штурмом намагалися прорвати оборону

«Окупанти застосовують значно дешевші для себе засоби, аніж НРК. Тобто інших росіян»

З евакуаціями поранених та загиблих військових ситуація стабільно важка. На жаль, ворожі безпілотники контролюють ситуацію у «сіряку» та на передньому краї, тому будь-які вилазки до побратимів у більшості закінчуються трагічно. Лиманський напрямок — не виняток: погода не дозволяє непомітно цього зробити, будь-яке наближення до переднього краю дуже помітне. Після виявлення починається полювання навіть на пусті наземні роботизовані комплекси.

«Росіяни, так само як і ми, проводять активну розвідку, щоб виявляти наші засоби, ротаційні й логістичні заходи, наші евакуації. Тому ситуація складна. У випадку поранень немає можливості швидко, як це передбачено протоколами, евакуювати бійця з поля бою. На жаль, доводиться на це витрачати значно більше часу», — пояснює військовий.

Натомість своїх «колег по армії» окупанти не евакуюють. Окрім того, що їм байдуже, росіяни мають серйозні проблеми з логістикою на передній край, навіть з доставкою боєкомплекту. Ще гірша ситуація з доставкою провізії — на неї «забили», каже Василь Денисюк.

Це підтверджує й те, що на інших напрямках зафіксовані випадки, коли окупанти на позиціях голодували по 1,5−2 місяця. Про це розповідали самі росіяни, які через голод і спрагу самі просилися в полон. Зокрема, такий випадок зафіксований бійцями 24 ОМБр на Часовоярському напрямку.

«Для логістики противник використовує самих росіян, так званих верблюдів, які намагаються занести своїм поплічникам на передній край боєкомплект, провізію чи засоби зв’язку. Менше активно використовують НРК. Були спроби, але все закінчилося знищенням самих комплексів. Відповідно, росіяни застосовують значно дешевші для себе засоби, тобто інших росіян», — додає Василь Денисюк, речник 66 ОМБр.

За підрахунками бригади, станом на березень 2026 року співвідношення загиблих росіян до атакованих — 3 до 4. Тобто внаслідок ураження лише один з чотирьох окупантів виживає.

Ситуація на сусідніх ділянках Лиманського напрямку

За даними військових оглядачів, на ділянках Лиманського напрямку поруч із позиціями 66 бригади логістика рф практично контролюється Силами оборони. Зокрема, за рахунок щільної «кілл-зони» росіяни не можуть переміщуватися. У відповідь окупанти скочують забезпечення до примітивної моделі - так звані віслюки-піхотинці носять на собі боєкомплекти й провізію на десятки кілометрів.

На сусідній ділянці, в районі Ямполя, ситуація перейшла у фазу ближнього бою з повністю змішаною лінією зіткнення. Населений пункт розрізаний на окремі осередки контролю. Підрозділи Сил оборони тримаються в районі центру, тоді як противник просочується і закріплюється з південно-західного сектора. Це створює шахматку позицій, де кожна будівля може бути точкою бою. І наші сили, й окупанти працюють на ураження максимально щільно, намагаючись вибити противника з укриттів і не допустити закріплення чи збереження позицій.

«Ключова особливість — постійний ризик обходів і раптових контактів на короткій дистанції. Противник діє малими групами, намагається просочуватися між позиціями й розширювати зону свого контролю з південного заходу. Натомість наші сили утримують центр і ведуть вогневий контроль, щоб не дати ворогу зімкнути фланги», — пояснює військовий на псевдо «Мучной».

По Закітному наші підрозділи продовжують утримувати західні околиці. Противник намагається вибити Сили оборони з цієї ділянки, оскільки вона має тактичне значення для подальшого просування і контролю підходів.

На сьогодні ситуація на більшості відтинків Лиманського напрямку нестабільна. Окупанти намагаються розширити присутність через хаос у забудові. Сили оборони тримають ключові точки й працюють точково.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Повертатися немає куди»: що відбувається з лінією оборони на Покровському напрямку