Під час операції з «витурення» росіян з Ірпеня Павло з побратимами натрапив на ворожу засідку. Ще у березні 2022 він зізнавався, що вони звідти ледь вийшли живими. Проте вже наступного дня «Сєпар» на тому ж місці взяв у полон російського десантника.
Павло Помисов-Несміянов пішов на війну за рідну Донеччину у перші тижні народження власної дитини й став одним з найефективніших артилеристів 59 бригади ще у часи АТО. Воїн з позивним «Сєпар» мав отримати звання Героя України ще у 2014 році, коли робив все для визволення рідного краю, наголошує донецький активіст Станіслав Федорчук.
«В часі масштабного вторгнення був одним з перших добровольців, які боронили Ірпінь. Саме він взяв першого полоненого росіянина, який заблукав в пошуках їжі.
Після контузії, отриманої в Ірпені, він вже через тиждень повернувся в стрій, кажучи мені, що нарешті народжується сучасна українська політична нація. Де всі українці стають на оборону всієї України, а не виключно свого міста та села", — пригадує донеччанин.
Момент передачі полоненого росіянина «Сєпаром». Березень 2022 року.
Друзі наголошують: Павло Помисов-Несміянов був людиною нестримного гумору, козацької вдачі та флібустьєрського підходу.
«Він виходив з оточень, жартував після поранень від прильоту керованої авіабомби й, здавалося, завжди буде з нами. Він був і є гордістю української Донеччини, яка не чекала наказу, аби бути громадянином і воїном. Згадайте Павла добрим словом. Боротьба триватиме. І помста має бути обовʼязковою», — каже Станіслав Федорчук.
Павло з позивним «Сєпар» пройшов бої на Донеччині в часи АТО, згодом — воював за Ірпінь. Його життя обірвалося на Запорізькому напрямку через ворожий FPV-дрон. Товариш військовослужбовця Олександр Качура додає: до того їхнє укриття «розбирали» два танки та дрони зі скидами.
«Рацію перебило. Ввечері вже не відповідав на дзвінки…
Твоя козацька вдача і піратський настрій з чорним гумором надихав. Я розумів, що не все так погано, коли «Сєпар» так жартує. Ти жартував над власним пораненням, над війною, дивлячись смерті в очі. І кожного разу виходив з поєдинку переможцем. Чесно кажучи, після усіх передряг і двіжів, я думав, що ти безсмертний" — пригадує донеччанин.
Нині товариші Павла Помисова-Несміянова звертаються до 241 окремої бригади Сил ТрО з вимогою ініціювати нагородження воїна званням Героя України — на жаль, посмертно. До того «Сєпар» міг неодноразово бути нагороджений за героїзм, проте так і не отримав заслуженого визнання від держави, за яку бився роками.
«Знаю, як тебе обділяла рідна 241 окрема бригада ТрО у нагородах і відзнаках. Подання на нагородження постійно відхиляли. Тоді ти взяв ніж, пішов на ворожі позиції й здобув її у чесному бою, знявши медаль з вбитого ворога, а потім носив її на шикування зі словами: „Ви зажали мої нагороди, тоді я здобуду їх собі сам“. Такий вишуканий тролінг армійського бардака в українській армії, за який я став поважати тебе ще більше», — додає Олександр Качура.
Станіслав Федорчук додає: отримання посмертно Золотої Зірки — це той мінімум, який зобов’язана держава та командування вірному воїну.
«Павло має отримати звання Герой України. Без жодних петицій та оббивання порогів. Ви можете легко в цьому пересвідчитися, переглянувши скільки разів були подання на бойові нагороди, яких не було. Цей борг має бути сплачений. Борг поваги й честі», — наголошує Станіслав Федорчук.
Небайдужі громадяни можуть допомогти фінансово родині Павла, перерахувавши кошти на картку дружини «Сєпара» — 4149 4996 0006 5385.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!