Війна щодня випробовує не лише людей, а й домашніх улюбленців. Під час обстрілів собаки та коти можуть переживати сильний стрес, ховатися, відмовлятися від їжі, тремтіти або змінювати свою поведінку.
Редакція «Вчасно» запитала зоопсихолога Віталія Новика про те, як обстріли впливають на тварин, чи можуть вони адаптуватися до життя в умовах війни, та що допоможе улюбленцям легше пережити небезпечні моменти.
— Як на фізичному рівні собаки та коти сприймають вибухи? Чи правда, що вони чують їх гучніше за людей, і це може бути болісно?
— Звичайно, вони чують сильніше. Тварини можуть чути вибухи раніше, ніж людина. Уявіть, що звук у метро для нас неприємний, а для собаки він буде у 5−10 разів сильнішим. Тому, коли люди намагаються відійти подалі від вікон, так само треба робити й із тваринами.
— Коти та собаки реагують на вибухи по-різному? Наприклад, у нашої колеги собака сильніше стресує під час обстрілів, а кішка більш спокійніша. У чому їхня відмінність?
— Коти й собаки — це різні види тварин. По-перше, вони мають різну поведінку. По-друге, навіть собаки можуть по-різному реагувати на однакові подразники.
Усе залежить від виховання, характеру, віку та породи тварини. Одна собака може сильно боятися вибухів, інша — реагувати спокійніше. Те саме стосується й котів.
— Які ознаки стресу у тварин? Наскільки тривалими можуть бути наслідки?
— Коти зазвичай ховаються, скаженіють або стають агресивнішими. Собака може труситися, теж намагатися сховатися, часто дихати, у неї може виділятися слина, виникати діарея чи блювання жовчю, може скиглити. Усе це — ознаки стресу.
Але водночас ці реакції є способом скинути напругу. Якби, наприклад, собака не проявляла емоцій, не скиглила й не нервувала, то весь цей стрес накопичувався б усередині, і тварині було б набагато важче.
Тому такі прояви — це своєрідний спосіб організму впоратися з пережитим. Вони тривають по-різному — залежно від ситуації та від того, чи відчуває собака себе в безпеці, коли людина поруч.
— Коли тварини переживають стрес після вибухів, чи можна їх заспокоїти, та які чинники впливають на рівень цього стресу?
— В першу чергу це стосується питання виховання. Коли собака почувається спокійною, вихованою та соціалізованою, вона відчуває себе в безпеці поруч із власником. А отже, вибухи й стресові ситуації деякими тваринами вже не сприймаються настільки важко.
Тварини можуть перестати їсти під час і після вибухів, і це може тривати певний час, бо їм потрібен період адаптації. Це нормально, тому що вони пережили стрес, їм потрібно заспокоїтися й зрозуміти, що небезпека минула. Для цього потрібно дати улюбленцю спокій.
Наприклад, собака швидше виходитиме зі стресу й адаптуватиметься, якщо власник правильно поводиться з нею.
Для цього важливо створити між людиною та собакою відчуття безпеки й довіри, а не навпаки — передавати їй власну паніку й постійно емоційно реагувати на її страх.
Якщо у собаки вже є багато проблем із поведінкою, то така тварина набагато сильніше реагуватиме на небезпеку, і її важче заспокоїти.
— Як полегшити стан тварини під час обстрілу або в інших небезпечних ситуаціях?
— Якщо говорити про конкретні дії під час обстрілу, то, звичайно, треба забрати тварину якомога далі від вікон. Можна використати спеціальні пов’язки на вуха, зробити масаж, який допоможе їй розслабитися.
Краще перебувати в більш захищеному місці — наприклад, у коридорі чи ванній кімнаті. Двері можна обкласти м’якою тканиною, щоб зменшити проникнення звуку.
— Чого категорично не варто робити власникам, коли тварина панікує?
— Не треба давати смаколики, не треба змушувати виконувати команди «сидіти» чи «лежати», не потрібно надмірно емоційно сюсюкати та постійно хвалити собаку.
Коли ви постійно жалієте тварину в момент страху, вона може сприймати це як підтвердження того, що її стан правильний і що справді є причина боятися.
Замість цього краще погладити її, просто бути поруч і залишатися спокійним. Саме спокій власника допомагає тварині заспокоїтися.
Також категорично не можна тягнути собаку до вікна зі словами: «Не бійся», «Чого ти боїшся?», — намагаючись у такий спосіб привчити її до вибухів. Це лише посилює стрес.
— Чи звикають тварини до постійних вибухів, чи стрес лише накопичується?
— Тут, знову ж таки, усе залежить від виховання й самої тварини. Приблизно на 70% те, як собака ставитиметься до вибухів, залежить від власника. Інші 30% залежать від характеру, породи та віку собаки. Тварини, як і люди, різні. Для когось вибухи можуть бути менш травматичними, а для когось — дуже складними.
Якщо собака за характером боязлива та чутлива від народження, вона, звичайно, довше адаптуватиметься, сильніше реагуватиме на вибухи й не звикне до них.
Спеціально навчених собак, наприклад службових, можна привчити спокійніше реагувати на гучні звуки. Для цього проводять спеціальну підготовку, поступово привчаючи тварину до різних подразників, і вони до цього звикають.
Але я вважаю, що будь-яка собака повинна певною мірою боятися вибухів. Бо це нормальна реакція, яка допомагає зберегти життя тварині.
Коли люди кажуть: «Моя собака взагалі не боїться вибухів», — це не завжди добре. Часто така поведінка може бути пов’язана з тим, що собака бере на себе роль захисника власника, тобто не слухає його й вважає господаря слабким, а відповідно — беззахисним. А в таких випадках має бути навпаки.
У мене є такі клієнти, у яких собака під час вибухів підбігає до вікна й гавкає, бо намагається захистити слабшого, на її думку, власника, за якого відчуває відповідальність.
Тому цей стрес накопичується саме тоді, коли немає правильного виховання, коли власник постійно передає собаці свої емоції, а у тварини є багато проблем із поведінкою.
Коли ж стосунки між собакою та людиною побудовані правильно, тварина не перебуватиме в постійному стресі, й він не буде накопичуватися.
— Чи можуть тварини відчувати емоційний стан своїх господарів і переймати їхню тривогу?
— Звичайно, тварини можуть відчувати емоційний стан людини. Найчастіше вони зчитують його за мовою тіла, поведінкою та реакціями власника.
Якщо людина сама дуже переживає, нервує, поводиться неспокійно, то собака може налякатися ще більше. Тому власникам важливо намагатися залишатися спокійними поруч із тваринами.
— Чи можна підготувати улюбленця до можливих надзвичайних ситуацій?
— Це комплекс дій. Насамперед власнику важливо знати психологію собаки та правильно поводитися з нею, особливо в моменти страху, агресії чи інших складних ситуацій.
Також потрібно залишатися емоційно спокійним. Не варто постійно надмірно хвалити собаку за будь-яку дію — наприклад, за те, що вона сходила в туалет, або безперервно розважати її іграми.
Собака потребує не лише активності, а й спокою. Важливі регулярні прогулянки, можливість рухатися на довгому повідку та достатня фізична активність. Також тварині варто заздалегідь облаштувати місце, де їй буде максимально тихо й безпечно.
Для котів психологія дещо інша. Вони значно самостійніші за собак, але їм теж важливо забезпечити базові потреби, аби вони легше переносили стрес: можливість скидати енергію, мати доступ до коробок, іграшок, м’ячиків, місць для лазіння.
Якщо є безпечні умови, кота можна періодично випускати на вулицю. Якщо кіт не має таких можливостей, то він може вирости менш соціальним, гостро реагувати на людей або поводитися агресивно в незнайомих ситуаціях. І чим довше така поведінка закріплюється, тим складніше її потім коригувати й заспокоїти кота у випадку надзвичайних ситуацій. Тому комфортне життя поруч з людиною та правильне виховання — це запорука їх спокою в разі надзвичайних ситуацій.
Кішка з господаркою ховаються від російського обстрілу у метро/ Фото з соцмереж
Господарка з собаками ховається під час атаки російських шахедів/ скрин з відео sadok_tatyana
— Чи можуть тварини, які пережили війну, повністю повернутися до нормального життя?
— Можуть. І дуже часто це відбувається досить швидко. У мене було багато клієнтів, які забирали собак із зон бойових дій, із місць, де були постійні вибухи. Це були дуже налякані тварини, але буквально за два тижні чи місяць вони змінювалися.
Собаки зазвичай швидко адаптуються, бо вони живуть тут і зараз. Для них дуже важливо те, які стосунки вони мають із людиною саме зараз.
У мене був випадок, коли клієнтка взяла собаку з прифронтової території. Вона дуже її жаліла, тому що тварина була налякана. Але за два тижні собака почала проявляти агресію до власниці. Проблема в тому, що через надмірну жалість господиня дозволяла їй усе — гавкати, кусати, порушувати правила.
Через це тварина стала некерованою. Власниця дуже любить собаку, але любов до тварини не повинна означати вседозволеність.
Не потрібно бути жорстоким, але важливо дотримуватися балансу: встановлювати правила, залишатися спокійним і водночас дарувати тварині любов — обіймати її, гратися та проводити час разом.
— Тварини через війну часто вимушено евакуюються разом зі своїми господарями. Як евакуація та переїзд впливають на їхню психіку?
— Знову ж таки, ми говоримо про два типи власників. Перший тип — це власники, у яких собака фактично керує ситуацією, коли є багато проблем із поведінкою. У такому випадку переїзд, нове місце, нові запахи та незнайомі люди будуть для собаки сильним стресом, а адаптація може тривати довго.
Другий тип — це власники, які правильно вибудували стосунки із собакою, де є чіткі межі, а тварина розуміє, що перебуває у безпеці поруч із людиною.
У такому випадку собака адаптується набагато швидше, тому що для неї головне — не саме місце, а відчуття безпеки поруч із власником. Саме на це потрібно звертати увагу.
— Чи може у тварин розвинутися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)? Як він проявляється?
— Звичайно, таке можливо. Але, знову ж таки, усе залежить від власника. У собак, які мають правильно вибудувані стосунки з людиною, ймовірність серйозних психологічних наслідків нижча. Але повністю виключати це не можна, адже вибухи й бойові дії — це дуже сильний стрес для будь-якої живої істоти.
У собак, які вже мають проблеми з поведінкою, ризик таких наслідків може бути значно вищим.
Посттравматичний стан може проявлятися по-різному: собака може тремтіти, скиглити, нервувати без очевидної причини, ставати більш чутливою до різних звуків і ситуацій.
Можуть з’являтися проблеми, яких раніше не було: підвищена тривожність, сильна реакція на подразники, зміни у поведінці.
Вирішення таких проблем починається з правильної роботи власника із собакою.
Адже власник щодня формує стосунки з твариною. Та й загалом усім нашим тваринам потрібні спокій і комфортні умови життя. Надмірний тиск, постійний контроль і безперервне дресирування можуть викликати лише додатковий стрес.
Багато людей помилково вважають, що виховання — це лише дресирування. Насправді виховання — це насамперед здорові стосунки між людиною і твариною: спокійні, нейтральні, засновані на довірі та взаємній повазі. Саме від цього в багатьох випадках залежить, як тварина переживатиме стресові ситуації.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!
Зоопсихолог