Ситуація на фронті Донеччини залишається складною. Російські окупанти посилюють кількість бойових зіткнень на всій лінії фронту та намагаються одночасно тиснути на кількох напрямках.
Найбільш проблемними нині є Добропільський (Покровський) та Костянтинівський напрямки. Водночас на Лиманському напрямку Сили оборони України мають тактичні успіхи. Російські війська також посилюють тиск у бік Краматорська та Слов’янська.
Про ситуацію на ключових напрямках Донеччини, плани російської армії, її ресурси та місця, де восени й узимку можуть точитися найінтенсивніші бої, редакція «Вчасно» поговорила з військовим аналітиком, співголовою Громадської ініціативи «Права справа» Дмитром Снєгирьовим.
«Вчасно»: Якою ви зараз оцінюєте загалом ситуацію на фронті Донеччини?
— Ситуація була й залишається складною. Стратегічні плани окупантів незмінні — повний контроль над територією Донецької області. Відповідно, вони намагатимуться вирішити це питання військовим шляхом, оскільки політичний майданчик наразі не розглядають.
Якщо говорити про військову складову, то різко збільшилася кількість бойових зіткнень на всій протяжності Донецького фронту.
— Яка зараз ситуація на Добропільському (Покровському) напрямку?
— Є просування противника між Шевченком і шахтою «Запорізька». Крім того, продовжуються дії малих штурмових груп противника у напрямку шахти «Водянська».
Бої також тривають у районах Матяшевого, Світлого, Білицького, Водянського та села Добропілля. Це свідчить про те, що окупанти залучили оперативні резерви.
Варто відзначити, що стратегічне завдання окупантів — фланговий маневр і спроба виходу безпосередньо на місто Добропілля. Бої в районі однойменного села Добропілля свідчать про те, що окупанти намагаються перенести активну фазу бойових дій безпосередньо до міста.
Відстань від села Добропілля до міста Добропілля — приблизно до двох кілометрів. Тут вирішується декілька питань одночасно. Окупанти намагаються вирішити питання контролю над цим напрямком, тобто захоплення Добропілля. Тоді можна буде говорити фактично про повний контроль над так званим Покровським напрямком.
Крім того, вони намагаються зайти у фланг Краматорсько-Слов'янської агломерації та відкрити шляхи просування в напрямку Дніпропетровщини.
Наразі ми бачимо комбіновані атаки на цьому напрямку. Це досить характерно. Використовуються дії малих штурмових груп чисельністю від двох до восьми осіб, а також атаки із застосуванням автомототехніки.
Наразі її стало трохи менше, але все ж таки фіксувалися випадки масового застосування, зокрема мотоциклетної техніки.
Окупанти намагаються використовувати складні погодні умови, зокрема тумани, для прихованої передислокації особового складу в районі лісосмуг.
Добропільський напрямок — один із найбільш проблемних. Одна зі стратегічних цілей окупантів.
— Яка ситуація на Костянтинівському напрямку?
— На Костянтинівському напрямку, за попередньою інформацією, окупанти зайшли по флангу. Просування штурмових груп було своєчасно зафіксоване.
Є протидія з боку Сил оборони України, зокрема знищення учасників штурмових груп операторами БПЛА. Атакують у районах Новоселівки, Миколайпілля, Шахового, Софіївки, Русиного Яру, Іллінівки та Кучерівого Яру.
Була попередня інформація і щодо інфільтрації малих штурмових груп окупантів у населений пункт Іжевка. Ситуація та інформація різна. Попередньо будемо апелювати до того, що село перебуває у так званій сірій зоні. Тобто поки даних про те, що воно перейшло в червону зону, немає. Але це свідчить, знову-таки, про певні тактичні успіхи окупантів. Після появи інформації та фактично даних об'єктивного контролю щодо наявності малих штурмових груп в Іжевці окупанти змістили вектор атак на Безім'яне та Попасне.
Основна проблема — погіршення позицій ЗСУ в районі Часового Яру. Окупанти атакують мікрорайон Шевченка.
Нам вдавалося утримувати протягом трьох із половиною років контроль над цим мікрорайоном. Це давало можливість Силам оборони України стримувати наміри окупантів щодо оперативного оточення українського угруповання в Костянтинівці.
Однак окупанти демонструють свою сталу тактику так званих флангових охоплень позицій Сил оборони України, або, як більш відомо, так званих малих котлів.
— Які цілі окупанти переслідують безпосередньо в Костянтинівці?
— Основне завдання — повний контроль над містом. Є інформація про спроби інфільтрації та накопичення штурмових груп у західних районах міста. Бої в самій Костянтинівці вже змістилися далі в район вулиці Соборної.
Костянтинівка має для них не тільки військове, але й політичне та інформаційне значення. Вони розкручують тему історичних паралелей. Йдеться про те, що саме в Костянтинівці на місцевому склозаводі були виготовлені зірки для веж Кремля. Таким чином вони намагаються показати радянську історичну спадщину.
Варто говорити й про те, що різко збільшилася кількість операторів БПЛА в місті. Причому значно збільшилася дальність ураження. Це свідчить про те, що або операторів підтягнули безпосередньо до лінії бойового зіткнення, або йдеться про масове використання дронів на оптоволокні.
Це створює серйозні проблеми для локацій ЗСУ. Проблема ускладнюється тим, що Костянтинівка розташована в низині, а окупанти контролюють панівні висоти й в Часовому Яру, і в Торецьку. Це досить серйозна проблема для нас.
Місто фактично перестало існувати у класичному розумінні. Окупанти активно використовують штурмову фронтову авіацію — завдають ударів ФАБами по позиціях Сил оборони України.
Вони використовують тактику випаленої землі: унеможливлюють використання вцілілої забудови Силами оборони України для розташування особового складу та використання її як опорних пунктів оборони.
Тобто спочатку зносять багатоповерхівки, а потім уже працюють штурмові групи.
Мапа deepstate від 15.09.2026
— Якою є ситуація на Лиманському напрямку? Чи дійсно можна говорити про успіхи Сил оборони?
— Тут у нас досить серйозні успіхи. Можемо говорити про те, що українські підрозділи відкинули противника. Це фактично звело нанівець попередні зусилля російських окупантів на цьому напрямку.
Створення так званого плацдарму — приблизно півтора року активних бойових дій окупантів — фактично нівелювалося цими тактичними успіхами ЗСУ.
Колаж «Вчасно», скрини: Deepstate, Третій армійський корпус
Також всі повідомлення російської сторони про повний контроль над Святогірськом абсолютно не відповідають дійсності. Це спростовано навіть самими російськими блогерами та так званими воєнкорами. Відстань до Святогірська, за різними оцінками, становить від 8,5 до 10 кілометрів.
Але основний напрямок дій окупантів — саме напрямок Святогірська. Вони таким чином хочуть взяти під безпосередній контроль локації ЗСУ.
Тобто, як бачимо, основна тактика окупантів — у першу чергу взяти під вогневий або безпосередній контроль позиції Сил оборони, а потім уже створювати загрозу оперативного оточення.
Можемо говорити про те, що фактично ліквідований той виступ, який досить серйозно впливав на можливість подальшого просування ворога. Він давав можливість тиснути із півночі на Слов’янськ і створювати загрозу безпосередньо Лиману.
Неодноразово фіксувалися малі штурмові групи вже безпосередньо на околицях і в самому місті. Наразі успішне проведення цієї рейдової операції значно посилило позиції ЗСУ.
— Яка загальна ситуація на Слов’янському напрямку, і чи мають росіяни там просування?
— Основні бої — у районах населених пунктів Ямпіль та Каленики. До речі, в районі Калеників є певні просування противника.
Також варто говорити про Рай-Олександрівку. Це панівні висоти. Окупанти прекрасно розуміють їхнє значення. Не будемо сіяти паніку щодо часткового контролю окупантів над панівними висотами. Але панівні висоти дають можливість окупантам тримати під вогневим контролем позиції оборони України.
І це якраз найбільша загроза для нас щодо Лимана. Плюс — розширення радіогоризонту, можливості використання засобів ураження по позиціях Сил оборони України.
— Чи можна посилення терору проти цивільного населення у Слов’янську та Краматорську розглядати як підготовку умов для наступу?
— Так, звісно. Краматорський напрямок наразі в пріоритеті, й вони прекрасно розуміють обмеженість оперативних резервів.
Одночасно штурмувати Слов’янськ і Краматорськ досить проблемно. У Слов’янську є панівні висоти гори Карачун. Тому це створює додаткові проблеми для окупантів.
Саме можливість Сил оборони України масово використовувати ствольну артилерію і, за рахунок панівних висот, FPV-дрони, створює перевагу. Тобто радіогоризонт буде на користь ЗСУ. Тому зараз штурмові дії будуть саме в бік Краматорська.
Зауважу, що ворог фактично тисне на Краматорськ із декількох сторін одночасно. Тобто це знову створення того, про що ми говорили, — із декількох напрямків виникає загроза оперативного охоплення.
І на Костянтинівському напрямку якраз відбувається спроба з Добропільського напрямку вдарити у фланг Силам оборони України.
— Тобто росія намагається розчленувати українську оборону та вибивати міста-фортеці по черзі?
— Так. Я так розумію, є намагання розчленування української оборони. Тобто будуть вибивати ці великі міста по черзі.
Спочатку Краматорськ, а потім уже, відповідно, Дружківка та Слов’янськ. Але тиск відбувається одночасно. Зауважте, це свідчить про можливості російської окупаційної армії. Тобто ще до проведення другої хвилі мобілізації вони, на жаль, активізували бойові дії.
— Чому саме зараз росія посилила наступальні дії на Донеччині?
— У першу чергу, на моє переконання, це пов’язано з активізацією переговорного процесу. Тобто вони намагалися таким чином показати певні тактичні успіхи на лінії бойового зіткнення і переконати американську сторону, що краще віддати контрольовані території внаслідок політичних домовленостей.
Бо є всі передумови, на думку росіян, щодо захоплення Донецької області військовим шляхом. Але це не відповідає дійсності.
Тому саме на Донецькому фронті нині будуть найбільш інтенсивні бойові дії. Вони продовжують виконувати завдання щодо повного контролю над територією Донеччини.
Мапа deepstate від 15.09.2026
— Чи достатньо у Росії ресурсів, щоб одночасно тиснути на Добропільському, Костянтинівському та Лиманському напрямках? Які з них восени й узимку можуть стати для ворога пріоритетними, та де варто очікувати найбільш інтенсивних боїв і можливих змін лінії фронту?
— Наразі в оперативних резервах обмежена кількість сил, щоб активно й одночасно тиснути на цих напрямках. Але, я так розумію, вони розраховують на нову хвилю часткової мобілізації для поповнення резервів.
Навіть якщо говорити про Добропільський напрямок, там не повністю залучені, наприклад, підрозділи 51-ї загальновійськової армії. Аналогічна ситуація й на Лиманському напрямку.
Тобто є досить серйозний брак особового складу, що дещо стримує подальше просування противника та не дає можливості активізувати війська по всій протяжності лінії фронту.
На Покровському напрямку фактично залишилося Добропілля. Вони звели все до штурму вже безпосередньо самого міста. Називаймо речі своїми іменами: там бої майже вже на околицях Добропілля.
Вони вирішуватимуть це питання в першу чергу. І, відповідно, вирішуватимуть питання Костянтинівки.
Ці два міста фактично паралельно будуть у цьому процесі. Саме це дає ворогу можливість розв’язувати подальше питання руху на Краматорськ, а далі — на Дружківку та Слов’янськ.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!
Військовий аналітик, співголова Громадської ініціативи «Права справа»