З боку Костянтинівки, де лінію оборони окупанти прорвали кілька тижнів тому, росіяни намагаються активніше доходити в Часів Яр. Зараз Сили оборони контролюють лише два мікрорайони, і ті - частково.
Ситуація у Часовому Яру упродовж останніх тижнів різко змінилася — тримати тут оборону стало тяжче. Після прориву рубежів у Костянтинівці логістика (зокрема, доставка життєво необхідної води, провізії, боєприпасів) ускладнилася. Саме на це російські окупанти витратили тисячі дронів і піхотинців-«відкривачок». Зрештою, це дало їм можливість просуватися і тиснути на позиції 24 ОМБр, яка два роки тримає позиції в місті.
«Окупанти намагаються перерізати усі логістичні шляхи, щоб складніше забезпечувалися передові позиції. Це дуже розумна тактика. Ми теж так робимо», — зауважує речник 24 ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников.
Зараз активність росіян значно відчутніша — на фоні прориву Костянтинівки вони намагаються активніше пролізти між нашими бійцями. Але позиції 24-ї бригади лишаються на тих місцях, де й місяцями раніше.
«Просування росіян у бік Костянтинівки триває. Я не можу сказати точну дату, коли ситуація настільки змінилася, але це не сталося одномоментно. Ситуація по Костянтинівці плавно змінювалася. Зараз сторона нашої оборони з боку Костянтинівки дуже тяжка», — розповідає військовий.
Артилеристи бригади відпрацьовують по ворогу, проте постріли ретельно відслідковують російські «крила». Інколи доводиться допомагати суміжникам, які тримають оборону на сусідньому, Костянтинівському відтинку. Зокрема, розвертати гармату для відбиття ворожого штурму з застосуванням техніки, якщо аналогічних рухів не спостерігають у Часовому Яру.
На початку травня окупанти намагалися прорватися у Часів Яр на бронетехніці. З останніх спостережень була помічена спроба проїхати кількома бронемашинами. Для окупантів вона була невдалою: по техніці прилетів FPV та кілька артснарядів. Після того, кілька місяців поспіль, так нахабно заїхати у міську забудову вони не намагалися.
Їхня стабільна тактика — пробігати між нашими позиціями групами по одній чи дві людини. Якраз зараз вони збільшують кількість цих груп, зауважує Костянтин Мельников. За сприятливих погодніх умов (під час «сіряка», під час дощу чи сильного вітру) намагаються використовувати легкий транспорт: мотоцикли, квадроцикли та багі, щоб прошмигнути непоміченими. Але розвідка та дрони їх рідко пропускають.
Додамо, що зараз СОУ утримують мікрорайон Шевченка у західній частині Часового Яру. Разом із Південним та частиною інших західних околиць міста ці позиції залишаються важливим плацдармом оборони Костянтинівки, розповідає «Вчасно» військовий експерт Дмитро Снєгирьов. Складність оборони міста полягає у географічному розташуванні міста — воно у низині. Тоді як панівні висоти в Часовому Яру та Торецьку контролюють окупанти.
Заїхати технікою у місто нашим бійцям теж стало майже неможливо, хоча ще кілька місяців тому бійці проривалися на пікапах до позицій, додає речник 24 ОМБр. Поодинокі вилазки «на характері» зараз теж бувають, але у випадках, коли цього дозволяють погодні умови. Хоча війна трансформувалася настільки, що тепер мало що залежить від погоди.
«Противник, як і ми, веде спостереження за лінією цілодобово. Якщо щось помічається, точку (чи то людина, чи то техніка) намагаються вразити. Літо ускладнило наші переміщення, але не зупинило їх повністю», — зауважує військовий.
У підготовці бійців теж змінився підхід. Тепер кожного піхотинця чи оператора дрона, чиє завдання в «сіряку», повинні вміти надавати собі меддопомогу у випадку поранень не один раз, а кілька. Бойові медики готують їх до тривалішого перебування на позиціях, доводиться «перенавчатись» поводженню з турнікетом. Зокрема, вивчати умови та часові обмеження накладеного, коли його можна переміщати по пораненій кінцівці. В аптечці кожного військового має бути хоча б три пілпаки — набори невідкладних медикаментів у таблетках. Якщо потрібно більше антибіотиків, дрони забезпечують їхню доставку.
«Якщо тебе поранить, ти не можеш бути впевненим на всі сто, що тебе швидко і якісно евакуюють. Тому робиться ставка на те, щоб людина могла сама собі допомогти. А медиків, які лишаються на КСП рот чи командних пунктах, навчають інструктувати бійців по рації. Щоб вони могли пояснити пораненому, як допомогти собі й „дотягнути“ до евакуації», — розповідає Мельников.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!