У зруйнованому Покровську Донецької області досі лишаються місцеві. Евакуювати їх звідти вже майже неможливо. Сьогодні лише одиницям вдається вирватися з палаючого міста.
З Покровська вдалося евакуювати двох пенсіонерів/ колаж: "Вчасно"
У Покровську, який вже рік штурмують окупанти, досі лишаються близько тисячі мешканців. Виживати їм доводиться буквально під ракетами та дронами, які постійно атакують цивільних. Люди живуть у підвалах і бояться виходити на вулицю навіть для того, щоб набрати води. Тому евакуація сьогодні із міста — надскладна операція, під час якої шанси дійти живими та цілими — не більше, аніж загинути через атаку росіянина-оператора.
Ніна Хань — 76-річна мешканка Покровська, яку разом з хворим чоловіком днями дивом врятували з Покровська. Допомогли пенсіонерам евакуюватися військові та поліція Донеччини.
Про час у місті жінка розповіла журналістам «Вчасно» під час своєї евакуації:
«Прильоти постійні. Вибухи, дрони, хати горять, руйнуються… У нашому будинку був підвал, але ми туди б не залізли. Взагалі ми з мікрорайону Південного, але коли там розбомбило квартири — нас із чоловіком племінниця забрала на вулицю Локомотивну. Жили там з 3 квітня до сьогодні. Підвал?.. Може, у сусідів і був якийсь, а в нас не було. Не знаю, ми нікуди не ходили».
Жінка зауважує, що виживали весь цей час без світла, газу та води. Останні діставали з криниці, яка була на подвір'ї. Готували їжу на газових балонах. Людей обмаль, проте дехто ще лишається в аналогічних умовах.
Ніна Іванівна зізнається, що рішення виїхати з Покровська з’явилося ще у травні, коли місто перетворилося на постапокаліптичне: щодня диміли випалені будинки, не лишилося жодної багатоповерхівки з вцілілими стінами, люди боялися виходити назовні з підвалів. Найсміливіші (або ті, кому нікуди було ховатися) тікали в приватні будинки та намагалися пересидіти бомбардування там.
Однак обстріли відбувалися постійно, тож жертви серед цивільних були щодня. У той момент пенсіонерка написала лист онуку, проте не відправила — ще сподівалася, що все «обійдеться» й ситуація хоча б не погіршиться. Однак з кожним тижнем становище пенсіонерів ставало все тяжче — сил виживати в умовах війни вже не залишилося. Через те що у Покровську немає зв’язку, жінка звернулася до військових, яких побачила на вулиці, і попросила їх зв’язатися з онуком.
«Я не знала, чи зможе він уже допомогти нам виїхати, чи ні. Але нас вивезли. Хоч нам практично нікуди їхати, тому ми й сиділи», — розповідає жінка.
Ризикували власним життям заради того, щоб вивезти Ніну Іванівну з чоловіком з Покровська, поліцейські з евакуаційної групи «Білий Янгол». Далі подружжя пенсіонерів завдяки волонтерам перевезли до онука.
Читайте також: «Дрони над головою, а на узбіччях тіла загиблих»: як житель Мирнограда пішки вийшов з розбитого міста.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо в телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!