Жителі Донеччини, чиї будинки зруйнували російські обстріли, стикаються з бюрократичними перешкодами під час оформлення компенсацій. Поки в окремих випадках після втручання омбудсмана людям вдається поновити право на відшкодування, мешканці окупованих міст узагалі не отримують компенсацій. Про таку нерівність та бездіяльність у вирішенні проблеми люди запитують у Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця.
Фото з відкритих джерел
Рік тому російський обстріл зруйнував будинок мешканки Мирнограда, де вона багато років жила разом із чоловіком. Подружжя на той момент уже виїхало з міста, однак дізналося про знищення житла від сусідів. Отримати компенсацію жінці вдалося лише після того, як вона звернулася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця.
«Жінка надавала фотографії, супутникові знімки — усе, що могло підтвердити очевидне: будинок пошкоджений, його місцезнаходження можна чітко встановити. Здавалося б, що ще потрібно доводити людині, яка втратила свій дім? Але доводити довелося. Питання не вирішувалося, тому жінка звернулася до мене. Після мого втручання докази повторно розглянули. Рішення щодо її житла переглянули. Право на отримання компенсації поновили», — пояснює Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець.
Супутниковий знімок зруйнованого житла пенсіонерки. Фото зі сторінки Дмитра Лубінця
За словами Лубінця, у серпні та вересні за результатами розгляду звернень до нього вдалося поновити права 721 людини на відшкодування.
Уповноважений зауважує: до нього можна звертатися, коли права порушують — зокрема, і коли це стосується відшкодувань, виплат чи компенсацій. Для цього існує кілька способів:
Залишити звернення на пошту [email protected],
Зателефонувати на гарячу лінію 1678 або 044 299 74 08,
або залишити звернення в офісі Уповноваженого, за адресою вул. Інститутська, 21/8, Київ, 1 008.
Водночас донеччани зауважують, що подібний випадок — це мізер, і перемога у бюрократичній тяганині не має нічого спільного з реальністю. На сьогодні, щоб механізм компенсації за зруйноване житло почав діяти, потрібно його докорінно змінювати законодавчо. Однак омбудсман з прав людини про це не говорить. У коментарях під дописом Лубінця жителі Донеччини почали розповідати про численні випадки, коли люди не можуть отримати компенсацію за зруйноване житло або навіть довести факт його знищення.
А мешканці окупованих міст запитують, чому одні люди можуть домогтися відшкодування після звернення до омбудсмана, тоді як інші роками залишаються без будь-якої компенсації.
«А що ви скажете на рахунок людей, міста яких окуповані? Ви вважаєте, що їх права не порушені? Ви толеруєте дискримінацію громадян України за реєстрацією місця проживання та знаходження їх майна? Ви захистили права мешканців Мирнограду. А права красногорівців, мар'їнців тощо? Вони теж мешканці Покровського району», — зауважує одна з мешканок Покровського району.
Ольга Стариківська додає: зверталася до Уповноваженого та держслужбовців неодноразово, однак на всі прохання та звернення отримала бездіяльність.
«Я до вас неодноразово зверталася: Покровська МВА не вважає мій будинок зруйнованим. Точніше вони не можуть точно сказати. чи зруйнований, чи ні. Дивляться на третє надане супутникове зображення, але не можуть. Рекомендують зробити знімки з землі. Тобто я маю їхати у Покровськ і робити це фото? 45 тисяч гривень я вже витратила на знімки, адвокатів і запити. Що мені робити далі? Я проживаю у селі в зоні бойових дій із дитиною 14 років, 98-річною бабусею і трьома собаками», — обурюється жінка.
Історія мешканки Мирнограда, якій після звернення до Омбудсмана вдалося поновити право на компенсацію, безумовно, важлива. Але це лише один випадок на тлі масштабної проблеми, з якою роками стикаються тисячі людей.
Особливо гостро питання стоїть для мешканців окупованих міст і територій. Для більшості власників житла на ТОТ досі немає повноцінного доступу до механізму компенсації, а чинні програми охоплюють лише окремі категорії людей. Сам Офіс Омбудсмана у своїй щорічній доповіді визнає, що комплексної державної політики для вирішення житлового питання таких людей досі немає.
Тож постає значно ширше питання: що робити мільйонам українців, які через російську агресію залишилися без житла, майна і можливості довести його знищення? Окремі історії, у яких після втручання Омбудсмана людині вдається домогтися рішення, не можуть замінити системного механізму для всіх постраждалих.
Під дописом Дмитра Лубінця люди залишили сотні коментарів зі своїми історіями та скаргами. І ці історії показують масштаб проблеми: через роки повномасштабної війни держава досі не створила дієвого механізму, який дозволив би всім постраждалим — зокрема мешканцям окупованих територій — отримати належну компенсацію. Саме вирішення цієї системної проблеми, а не поодинокі успішні випадки, залишається головним питанням для людей, які втратили своє житло.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!