Костянтинівка сьогодні — це вирви глибиною у три метри від ФАБ-3000, якими окупанти «рівняють» місто. Росіяни намагаються ізолювати місто та закріпитися на околицях, використовуючи для прориву не лише «м'ясні штурми», а й планшети та ранцеві РЕБи.
Фото: 24 ОМБр імені короля Данила
На сьогодні росіяни намагаються закріпитися в районі дач біля електропідстанції Костянтинівки. До основних опорників Сил оборони вони ще не дотягнулися, — як стверджують аналітики, рубіж тримається. Проте місто стирають ракетами та важкими ФАБ-3000, які лишають від будинків вирви глибиною в 2−3 метри. На зараз два переходи через річку Кривий Торець виведені з ладу, що ускладнює маневри нашим бійцям і майже унеможливлює постачання. Тож окупанти намагаються ізолювати район бойових дій, щоб взяти під свій контроль усе місто.
Смуга відповідальності 156 ОМБр — місто Костянтинівка. Головний сержант одного з механізованих батальйонів Владислав Іщик розповідає, що напередодні морозів був переконаний: штурмів з боку рф буде менше. Однак кількість ДРГ, які йдуть на смерть, величезна, як і кількість ворожих дронів, які їх ведуть, розповідає він «Вчасно».
«Групи росіян намагаються просочитися по 2−3 чоловіки, це незмінно. Зазвичай спереду йде „жмур“, а замикають колону (чи йде позаду) досвідчений і більш підготовлений вояка. Вони заходять одночасно з кількох локацій, тому потрібно обирати, кого першим ліквідувати. Інколи йдуть полем, хоча поруч є ділянки, де можна безпечніше просочитися до наших позицій. Але якщо вони йдуть по полю, то відвертають увагу від групи досвідчених кацапів, які йдуть до нас по посадці», — каже військовий.
У 156 бригаді фіксували випадки, коли навіть двійки розділялися: перший намагається дістатися точки, а другий росіянин очікує у засідці. Мета — побачити, коли першого вб’ють. Тоді той знає, що у нього є кілька хвилин перебігти ділянку, поки підлітатиме інший дрон. Або ж групи йдуть по слідах попередньої, вдивляючись, де є нори або укриття.
Уночі росіяни можуть підійти ближче, проте зазвичай їх ліквідовують FPV або скидами до того, як вони підходять до піхотних позицій. Однак з минулого року робити це стало важче: тепер вони розсіюються і йдуть на відстані 10 метрів один до одного. Щоб їх вбити, треба більше дронів, скидів, спроб, а головне — часу.
«Звичайно, якщо вони просочилися, то піхота вступає в бій. Але щоб були постійні перестрілки на позиціях, штурми, застосування „ударного кулака“ по нас — такого не буває», — пояснює Владислав Іщик.
Крім того, пішаків часто «ведуть» по раціях. Один із випадків стався нещодавно, коли росіянин біг за вказівками, які отримував від «колег» по армії. Але ті «пропустили» танковий рів, тож не попереджений окупант впав просто в нього.
На Костянтинівському напрямку був помічений і новий тип зв’язку між окупантами. Пішаки однієї з ворожих бригад споряджені пейджером, який має хтось із двійки чи трійки. Цей планшет «зв'язаний» з аналогічними у попередніх і наступних групах.
«Один підходив до наших позицій. Думав, що знайшов місце, де ми його не бачимо, і там засів, поки другий почав рух. Його ліквідували, але через „Мавік“ побачили, що перший сів на пеньок, відкрив планшет і почав щось писати. Ми з цього посміялися, мов, вирішив у „Змійку“ пограти. Але через 15 хвилин біжить інша „двійка“, чітко орієнтуючись, де відбігти в бік, щоб не наштовхнутися на наші піхотні позиції. Тоді ми заборонили хлопцям стріляти, щоб вони не видавали себе. Спрацювали на випередження дроном, але інформацію вони, очевидно, отримали від того першого», — пояснює військовий.
Дрони, щоправда, не завжди мають спрацьовувати. Принаймні нещодавно в окупантів (імовірно, з тієї ж бригади, бійці якої оснащені й планшетами) помітили ранці з РЕБами. Це явище не масове, але мало б допомогти рятуватися від дронів.
«Часто вони втомлюються їх носити і кидають на землю. Так, інколи наші дрони глушать, але ці портативні засоби їм ніяк не допомагають», — зауважує головний сержант.
Головний сержант мехбату 156 ОМБр пояснює, що росіянам ставлять завдання виявити піхотні позиції. Якщо це не вдається, але росіяни «намацують» пусту ділянку — проходять у тил і відразу ховаються по підвалах.
«Вони окопуються навіть у бетоні, куди б не зайшли. Ми такі одиночні групи виявляли, відразу в підвалах їх закидували гранатами. Зараз усі розвідувальні групи, які проникли в Костянтинівку, вже були знайдені й ліквідовані», — додає Владислав Іщик.
Він зауважує, що небо над містом досі доступне для польотів дронів 156 бригади — попри заяви російського керівництва, ніби там з’явилися РЕБи, які «прикривають» терористів. Аналогічно безпілотники атакують ворога і в тилу. Тож попри порції пропаганди й брехні, атаки росіян з неба не припинялися.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!