ФОТО. «Донбас сам собі зізнався: він — це Україна»: 12 років тому в Донецьку пройшов наймасовіший проукраїнський мітинг

Рівно 12 років тому в Донецьку на центральній площі пройшов наймасовіший проукраїнський мітинг — майже 10 тисяч донеччан вийшли під українськими прапорами, щоб заявити, що: «Донбас — це Україна».

Фото: Сергій Ваганов

Акція 5 березня 2014 року — найбільша і водночас остання мирна в українському Донецьку. Вже 13 березня буде вбито першого активіста Дмитра Чернявського. Зовсім скоро жителі масово почнуть виїжджати із захопленого проросійськими бойовиками українського міста.

Наймасовіший мітинг відбувся у Донецьку 5 березня 2014-го на центральній площі міста. Там місцеві розвернули величезний прапор України. Синьо-жовтий стяг був єдиним, що захищало учасників мітингу від каменів, яєць і яблук, які летіли в їхній бік від прихильників рф.

Цей мітинг став кульмінацією серії проукраїнських акцій, які почалися ще в кінці листопада 2013 року. Спочатку на Євромайдані в Донецьку збиралося до 50 осіб, але з часом кількість учасників зростала. У березні 2014 року люди виходили на вулиці, щоб показати свою позицію щодо єдності України, навіть коли це було небезпечно.

Участь у мітингах брали різні верстви населення, включаючи студентів, пенсіонерів, робітників та представників інтелігенції. Це стало важливою подією, яка продемонструвала наявність проукраїнських настроїв серед донеччан. Учасники акції скандували гасла на підтримку України.

Згадуючи події того дня, мітингувальники кажуть, що проукраїнські виступи донеччан допомогли виграти для України час, не дали Росії «тихо» захопити Донбас і зупинили проєкт «Новоросія».

У той день людей на площі об'єднувала надія, що вони можуть все змінити, переламати ситуацію і зупинити «російську весну», так згадувала тогочасні події учасниця мітингу, волонтерка Олеся Цибулько.

«Це був дивовижний дух єднання, ми побачили, що нас багато, — розповідала Олеся Цибулько. — Коли ми йшли на акцію, ми боялися, що буде мало людей, але ми побачили цілу площу містян, які також прийшли заявити про свою позицію. Це було відчуття, що ми не одні, ми єдині, і нас почують, що до нас прийде допомога».

За словами Цибулько, масовість того мітингу здивувала не тільки самих донеччан, але й шокувала російських кураторів, які стояли за організацією так званої «руської весни» та планували повний захват всього сходу та півдня України.

«Інформаційно цей мітинг дуже вплинув на події 2014 року, — зазначала Олеся Цибулько. — У росіян був проєкт «Новоросія», вони планували захоплення майже половини України, але вони не очікували подібного опору в Донецьку. Вони розраховували, що захоплять Донбас «тихо», а опір виникне вже ближче до центральних областей. Коли 5 березня Донецьк заявив про свою проукраїнську позицію, це їх шокувало. Ми показали, що Донбас не буде захоплений в лічені дні, що він буде чинити опір. І таким чином дали Україні час на те, щоб сформувати батальйони, налагодити волонтерський рух. Ми зупинили «Новоросію».

Волонтерка розповіла, що саме на проукраїнському мітингу знайомилися майбутні волонтери, активісти, лідери спротиву, щоб потім разом боротися за український Донбас.

До нині донеччани згадують події 12-річної давнини. Події, які стали переломними в історії України, коли росія прийшла в їх дім, а потім люди вимушено покидали рідне місто, яке досі залишається в окупації.

«Ми намагалися. Назавжди в пам’яті. Я ніколи нічого не забуду. Перший мітинг відбувся 4 березня спонтанно, а 5 березня на вулиці вийшло вже 10 тис. мешканців. На площі було розгорнуто державний прапор розміром в половину футбольного поля. Це був момент, коли суворий російськомовний Донецьк сам собі зізнався: він — це Україна, — згадує ті події донеччанка Наталія Тимошенко. — Фанати „руского міра“ кидали в учасників акції „За єдину Україну“ пляшки, яйця, каміння. На підтримку проросійських сил вже звозилися провокатори із сусіднього Ростова. Ці „туристи“ були споряджені російськими та радянськими прапорами. Акція 5 березня — найбільша і водночас остання мирна у Донецьку. Вже 13 березня було вбито першого активіста Дмитра Чернявського. Зовсім скоро жителі міста масово почнуть виїжджати».

Фото: Natalia Timoshenko

Нині боротьба за український Донбас триває. Жителі Донеччини першими зустріли збройну агресію рф й одні з перших стали на захист єдності та територіальної цілісності. Першими заплатили за це кров’ю і власним життям. Жителі української Донеччини стали першими добровольцями, партизанами та підпільниками, які й нині б’ються з окупантами за кожний метр української землі.

Фото: Sergey Vaganov