Зі 100% заявок стабільна третина — хибні виклики, які місцеві лишають, щоб їхніх рідних просто провідали волонтери й запитали, чи все добре. Попри те, що така місія ледь не коштує життя екіпажу, таких дзвінків лишають десятками. Якщо волонтери відмовляються — в хід йдуть маніпуляції про те, що вони «фейкові» та «постановочні».
Фронтова Костянтинівка станом на сьогодні - абсолютно сіра зона. Ворожі дрони мають доступ до всього міста, тому контролюють будь-який рух в ньому. Волонтер гуманітарної місії «Проліска» Євгеній Ткачов розповідає журналістам «Вчасно», що крім контролю неба, FPV полюють і на асфальті. По той бік безпілотника ворожий екіпаж виглядає ціль, яка його найбільше цікавить. Інколи, на прикладі волонтерського буса організації, їх «милують». Інколи ж, як днями, дрон летів у лобове скло буса, проте перелетів за кілька метрів поверх і вдарив у машину, яка їхала наступною.
«Нас уже тричі дрони так помилували, перелетіли. Коли ми їхали по Костянтинівці, кілька разів самі, кілька — з людьми. Тобто вони бачать, що ми волонтери, це гуманітарна місія. Але ж одну мою машину на цю Пасху спалили — машину дружини, яка пережила „полон“ окупантів, кілька разів потрапляла під обстріли. Але хоча б з третього дрона її добили, а не з першого», — з напівпосмішкою каже Ткачов.
Їхати неприкритою дорогою — ризик того, що евакуаційне авто стане ціллю для чергового дрона, який висить над містом.
На сьогодні майже кожний виїзд по Костянтинівці - рулетка з трьома невідомими: чи буде проїзною дорога, якою вчора доїжджали до адреси евакуації, чи не відмовиться людина, до якою їхали під обстрілом, від евакуації, і чи пощастить сьогодні повернутися з цілими колесами чи взагалі машиною. Інколи ж доводиться допомагати «колегам» — зокрема, учора під час евакуації людей волонтер Богдан Зуяков пробили колесо свого буса. Зрозуміти це вдалося вже на шляху з міста, коли в салоні сиділи люди, яких вдалося витягнути з-під обстрілів. Проте критичний момент, коли автівка більше не могла вивозити людей, стався посеред «кілл-зони» — на відрізку так званого «антидронового тунелю», від якого лишилися тільки шмаття. Від дронів вони не захищають зовсім — чорні плями від згорілих машин з’являються вже після того, як сітка візуально та фактично перетворилася на ганчір'я, яке не відлякує навіть пташок. Тому ймовірність, що до них змогли б доїхати інші «колеги» чи вивезла інша автівка, була майже нульова.
«Інколи доводиться забирати волонтерів з їх людьми, коли щось стається з їх машинами. Бо хто до них сюди доїде?» — риторично запитує Євгеній Ткачов.
Рештки від антидронової сітки, яка лише кілька місяців тому з’явилася над дорогою.
Автівка «Проліски» під час виїзду також не повернулася непошкодженою — бус, броньований та вагою до 7 тонн, «спіймав» уламок від боєприпасу, коли доїжджав на одну з адрес. Імовірно, там жила жінка, яка категорично відмовилася від виїзду. Аргументувала вона це тим, що ніхто не знає, як це — покидати власний дім, господарство та курей, яких годувала рік до того.
«Я знаю, як це. Я з Часів Яру. В мене там згоріло все, не лишилося нічого. Але я врятував своє життя. А ви своє відмовляєтеся рятувати, визнайте», — такими словами закінчився діалог з жінкою Ганною. В цей момент Костянтинівку обстрілювали касетними боєприпасами — той самий район, з якого лише 20 хвилин тому вдалося вивезти жінку з котом та собакою. Що стало з людьми, які в той момент ходили вулицею та грілися на сонці, намагаючись хоч трохи зігрітися після холодного ранку — невідомо.
Під час цього заїзду одна з заявок на евакуацію була з району залізничного вокзалу — того самого, який наближений до російських позицій та майже постійно оглядається ними. Доїхати сюди — вдача, виїхати — фарт, який не кожного разу виправданий. Однак чоловіка, за яким вже вдруге їхали волонтери, на місці, де він мав чекати їх, не було — хоча обіцяв, що прийде, аби евакуюватися.
«Отак от: ти їдь, а він не приходить. Обіцяв, що ще вчора прийде й чекатиме нас — і не з’являвся. А за ним виїжджали вже кілька разів. Хоча райончик стрьомний. Тому більше за ним ми сюди не приїдемо. Нехай виходить ближче до центру, куди хоч доїхати можна. Отак зірвалася, можливо, остання евакуація з цього району», — каже Ткачов, буденно розглядаючи з десяток згорілих дотла машин на 200 метрах неприкритої дороги.
Часто згорілі автівки створюють смертельну пастку в дуеті з дронами-очікунами на дорозі.
Богдан Зуяков, який займається евакуацією фактично тими ж вулицями Костянтинівки, додає: на його досвіді відмовників — не так і багато. Однак якщо вони трапляються, то ніхто їх вмовляти вже не починає - зазвичай це довга й невдячна справа, яка багатьом його колегам коштувала подекуди життя чи здоров’я.
«Раніше ми вмовляли по кілька годин людей. Я приїжджав і 2−3 години показував їм фото тих, кого ми вивезли, як вони зараз живуть, розповідав історії десятків сімей, яких знаю і вивозив особисто. Показував повідомлення, які вони мені надсилали після евакуації, як дякували за те, що ми їх цим врятували. Це часто спрацьовувало. А зараз війна дуже змінилася. У нас на одну адресу до 10 хвилин є, щоб завантажити речі й поїхати звідти. Якщо довше — нами цікавляться російські FPV. Не просто цікавляться, а атакують», — каже волонтер.
Учора далося врятувати подружню пару, яка відмовлялася виїжджати. Аргументом тоді стало те, що вони не злили воду з системи опалення будинку. На пояснення, що відмова через це може стати причиною їх загибелі, ще тиждень тому чоловік з жінкою відхрестилися. Попри те, що Богдан приїхав до них на свій день народження, кілька годин вмовляв, і врешті, коли вони повантажили свої речі в бус — вони відмовилися виїжджати.
Цього ж разу пакети з найнеобхіднішими речами довелося вантажити вже під дзижчання дронів над головою.
«Всі речі - це п’ять сумок, собака в пакеті. Але вони нарешті зважилися, на щастя. Вже вдруге ми за ними приїжджали, хоча вони були в „чорному списку“. Це умовний перелік адрес, мешканці з якого відмовляються виїжджати. Ми були вимушені його створити, бо інколи до одних і тих самих ми приїжджали по 3−4 чи й більше разів. Зараз за цим відбувається хоча б якийсь контроль, аби взайве не ризикувати», — розповідає Богдан Зуяков.
В обідній час. коли закінчується комендантська, на вулицях міста з’являється до сотні людей.
Інколи ж люди, що зважуються на евакуацію, погоджуються виїхати за власними умовами. Принципова — забрати з собою побутову техніку та чи не всі речі з житла. Для волонтерів це тягар, проте якщо умова принципова — на неї погоджуються, аби врятувати місцевих. Інколи ж люди не усвідомлюють, в якому районі живуть, і викликають комерційні перевезення. Їхня вартість до Краматорська — 30 тисяч гривень, і навіть за такі гроші з’являються шахраї, які наживаються на фактично на їх життях.
«Ми їхали на евакуацію й побачили дорогою людей, які вивантажили свою техніку з будинку. Запропонував їм евакуацію, але, зрозуміло, з кількома сумками. Вони відмовилися — заплатили перевізнику гроші, завдаток — 600 гривень. І шосту годину чекали на нього. Чи приїхав він? Не знаю. Не впевнений, бо він перестав брати слухавку й відповідати на повідомлення цих людей», — каже волонтер.
Місцеві люди в Костянтинівці продовжують ходити на ринок, живучи ніби буденне життя на фоні міста. яка горить від прильотів.
Богдан Зуяков додає, що часто причина відмов людей — неусвідомлення того, у що перетворюється місто. Лінія фронту, яка наближається, вимірюється за старими мірками — умовно стрілецькими боями. Мало хто розуміє, що перед тим російські дрони «розберуть» та зрівняють їхні будинки разом з людьми. Перетворивши колишні рідні стіни на могилу для тих, хто тримався тільки за бетон.
«Місто кожного дня змінюється. Я кілька тижнів тому записував біля будинку звернення до людей з проханням евакуюватися. Зараз той будинок вже обвалений через приліт кількох ракет. І коли виїжджаєш на якесь підвищення — постійно бачиш прильоти. Місто димиться постійно, а коли йдеш по вулиці - замість павутиння відмахуєшся від оптоволокна, яке звисає до обличчя і нижче», — пояснює Богдан Зуяков.
Сітка, яка мала бути антидроновою, часто не рятує чи прогинається до землі під вагою невеликих безпілотників рф.
Згорілі автівки в Костянтинівці стоять на всіх вулицях міста.
Костянтинівка. Виживання місцевих, які відмовляються від евакуації
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!