Зарплатні рекорди, нерухомість, нові авто: доходи керівників військових адміністрацій Донеччини у 2025 році

Редакція «Вчасно» проаналізувала декларації очільників громад Донеччини за 2025 рік і порівняла їх із попереднім періодом. Картина знову демонструє дисбаланс між офіційними доходами, рівнем життя та прозорістю. У підсумку декларації демонструють не лише стабільно високі доходи керівників військових адміністрацій, а й формування значних фінансових ресурсів у їхніх родинах у вигляді готівки, валютних заощаджень та нових активів.

ТОП-5 «зарплатних» рекордсменів 2025 року

Частина керівників військових адміністрацій Донеччини продовжує декларувати стабільно високі доходи. Найбільші зарплати у 2025 році задекларували такі очільники громад:

Сергій Добряк (Покровська МВА) — 1 млн 818 тис. 414 грн на рік, тобто понад 151 тис. грн у середньому на місяць із податками. Водночас у 2024 році він очолював рейтинг із доходом 2 млн 23 тис. грн (понад 168 тис. грн щомісяця), що свідчить про незначне зниження, але збереження позицій серед лідерів.

Сергій Сажко (Шахівська СВА) — 1 млн 782 тис. 195 грн на рік, або понад 148 тис. грн на місяць. У порівнянні з 2024 роком (1,35 млн грн) його дохід зріс більш ніж на 400 тис. грн, що робить його одним із найбільш динамічних за зростанням у цьому рейтингу.

Олександр Журавльов (Лиманська МВА) — 1 млн 768 тис. 846 грн на рік, тобто понад 147 тис. грн на місяць. У 2024 році він задекларував 1,56 млн грн, тож зростання доходу виглядає помітним навіть на фоні загально високих зарплат у регіоні.

Юрій Третяк (Мирноградська МВА) — 1 млн 529 тис. 570 грн на рік, або понад 127 тис. грн на місяць. Ще у 2024 році він обіймав посаду заступника начальника МВА і задекларував 944 тис. 071 грн, тож після підвищення його дохід зріс.

Олексій Рева (Бахмутська МВА) — 1 млн 524 тис. 557 грн на рік, тобто понад 127 тис. грн на місяць. У 2024 році його дохід становив 1,45 млн грн (понад 121 тис. грн щомісяця), і попри повну окупацію та знищення Бахмута фінансові показники залишаються стабільно високими.

Стабільно високо: хто не в ТОП-5, але теж із шістьма нулями

Поза першою п’ятіркою залишаються посадовці, чиї зарплати також перевищують мільйон гривень на рік і фактично означають понад 100 тис. грн щомісячного доходу.

Сергій Чаус (Часовоярська МВА) задекларував 1 млн 495 тис. 600 грн за рік, тобто понад 124 тис. грн на місяць. У 2024 році його дохід становив 1,46 млн грн (понад 122 тис. грн щомісяця), що свідчить про стабільно високий рівень оплати.

Андрій Бондаренко (Добропільська МВА) отримав 1 млн 479 тис. 676 грн заробітної плати, або понад 123 тис. грн на місяць. У порівнянні з 2024 роком (1,209 млн грн) його дохід помітно зріс.

Андрій Панков (Дружківська МВА) задекларував 1 млн 462 тис. 338 грн зарплати саме у військовій адміністрації, що становить майже 122 тис. грн на місяць. Додатково він отримував дохід і за іншою посадою, що ще більше збільшує загальний фінансовий результат.

Олександр Гончаренко (Краматорська МВА) — 1 млн 451 тис. 732 грн на рік, тобто майже 121 тис. грн на місяць. У 2024 році його дохід становив 1,313 млн грн (109 тис. грн щомісяця), тож спостерігається поступове зростання.

Володимир Рибалкін (Святогірська МВА) — 1 млн 396 тис. 766 грн на рік, або понад 116 тис. грн щомісяця. У 2024 році він задекларував 1,259 млн грн (понад 104 тис. грн на місяць), що також вказує на зростання доходів.

ТОП-5 за грошовими активами: хто накопичив найбільше

Аналіз декларацій показує, що у частини керівників військових адміністрацій основні фінансові ресурси зосереджені не лише в зарплатах, а й у значних грошових активах, часто у валюті та готівці.

Андрій Бондаренко (Добропільська МВА) — беззаперечний лідер рейтингу. Його родина задекларувала 107 тис. доларів США та 70 тис. євро готівкою. У гривневому еквіваленті це понад 7 млн грн, причому всі кошти зберігаються у валюті та поза банківською системою.

Олександр Журавльов (Лиманська МВА) — родина декларує 985 тис. 669 грн, а також 92 тис. доларів США і 35 тис. євро. Додатково дружина надала позику третій особі у розмірі 40 тис. доларів, що ще більше збільшує загальний фінансовий ресурс родини.

Олексій Рева (Бахмутська МВА) — значні активи зосереджені саме у дружини. На її рахунках понад 7,2 млн грн, зокрема 5 млн і ще понад 2,2 млн грн у ПУМБ, а також кілька менших сум в Ощадбанку. Додатково вона зберігає 790 тис. грн готівкою і має валютні заощадження — 15 тис. доларів та 5 тис. євро. Сам Рева задекларував близько 1,24 млн грн на рахунках. У сукупності це понад 9,2 млн грн без урахування валюти, що формує одну з найбільших фінансових подушок серед керівників громад.

Вадим Лях (Слов'янська МВА) — родина задекларувала 30 тис. доларів США у посадовця, а також 50 тис. євро, 41 тис. 500 доларів і понад 144 тис. грн у дружини.

Олександр Гончаренко (Краматорська МВА) — задекларував 3 млн 560 тис. грн готівкою, а також кошти на рахунках і внески до пенсійного фонду.

Нова нерухомість: квартири, будинки та «житлові сертифікати»

У деклараціях керівників військових адміністрацій з’являються нові об'єкти нерухомості, як за рахунок власних коштів, так і через державні механізми компенсацій.

Найбільший обсяг нових активів задекларував Олександр Журавльов (Лиманська МВА). У 2025 році він отримав житловий сертифікат на 4 млн 254 тис. 987 грн за зруйноване майно та фактично конвертував його в нову нерухомість у Бучі на Київщині. Йдеться про земельну ділянку площею 170 кв. м вартістю 748 тис. 500 грн та житловий будинок площею 79 кв. м, оцінений у 3 млн 506 тис. 487 грн.

Андрій Бондаренко (Добропільська МВА) задекларував придбання квартири у Дніпрі площею 46,4 кв. м вартістю 2 млн 585 тис. 687 грн. Житло оформлене у спільну власність родини, що ускладнює визначення часток, але не змінює масштабу активу.

Костянтин Дробот (Новогродівська МВА) обрав формат приватного житла. Наприкінці жовтня минулого року він придбав будинок площею 177,1 кв. м у Кіровоградській області вартістю 790 тис. грн, а також дві земельні ділянки: 623 кв. м за 2 077 грн і 1 500 кв. м за 8 000 грн.

Сергій Макєєв (Білозерська МВА) ще у 2024 році разом із дружиною придбав квартиру в Трускавці площею 82,3 кв. м за 493 тис. 800 грн та машиномісце за 80 тис. грн. Цей актив залишається актуальним і в декларації за 2025 рік. Формально власницею є дружина, однак посадовець має право користування.

Олександр Куропятник (Комарська СВА) у липні 2025 року придбав квартиру у Києві площею 64,2 кв. м вартістю 5 млн 185 тис. 600 грн. Житло було придбане за рахунок житлового сертифіката на аналогічну суму, отриманого як компенсація за зруйноване майно від Міністерства розвитку громад та територій України.

Начальниця Криворізької СВА Анна Черкашина у листопаді 2025 року набула у власність житловий будинок у селі Ковалиха Черкаської області площею 47,8 кв. м. Вартість об'єкта на дату набуття права склала лише 100 тис. грн.

Надія Сердюкова (Мирненська СВА) задекларувала квартиру у Кам’янському Дніпропетровської області площею 71,4 кв. м вартістю 1 млн 801 тис. 900 грн. Житло оформлене на її чоловіка Володимира Сердюкова та придбане за рахунок житлового сертифіката на суму 1 млн 801 тис. 996 грн

Водночас у декларації відсутня інформація про отримання будь-якої компенсації чи іншого цільового фінансування на придбання цього житла. При цьому сама посадовиця задекларувала понад 1,3 млн грн річної заробітної плати, але не вказала жодних заощаджень. Натомість її чоловік, Олександр Черкашин, отримав 1 млн 282 тис. 893 грн доходу від підприємницької діяльності.

Нові автомобілі: хто оновив автопарк

У 2025 році частина посадовців задекларувала придбання нових автомобілів, що також дозволяє оцінити рівень їхньої фінансової спроможності.

Найдорожче авто з’явилося у декларації Олександра Гончаренка (Краматорська МВА) — Audi Q3 2025 року випуску вартістю 2 млн 045 тис. грн. Це один із найдорожчих автомобілів серед усіх очільників громад Донеччини і показовий маркер рівня особистих фінансових можливостей.

Юрій Третяк (Мирноградська МВА) задекларував придбання автомобіля Ford Kuga 2019 року, оформленого на дружину. Його вартість становить 620 тис. грн, що значно скромніше, але все ж свідчить про оновлення автопарку родини.

Начальник Очеретинської СВА Покровського району Микола Коваленко вирішив оновити автопарк не автомобілем, а мотоциклом, придбавши HONDA NC700X 2013 року випуску за 118 тис. 668 грн.

У березні 2026 року начальниця Криворізької СВА Анна Черкашина подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. У неї з’явився новий автомобіль — Skoda Kodiaq 2026 року випуску вартістю 2 млн 392 тис. грн. Авто придбали за рахунок кредиту на суму 1 млн 985 тис. 360 грн.

Начальник Микільської СВА Волноваського району Володимир Халабузар у лютому 2025 року набув у власність садовий будинок у селищі Велика Новосілка Волноваського району Донецької області площею 84,8 кв. м. Вартість об'єкта у декларації не зазначена, що ускладнює оцінку реального рівня витрат на його придбання та джерел фінансування.

Ці придбання відбуваються на фоні стабільно високих зарплат, значних грошових активів і валютних заощаджень, що виглядає логічним продовженням загальної фінансової картини.

Вадим Лях: деклараційні гойдалки та нові активи

Не всі очільники громад демонструють стабільну динаміку доходів, у частини декларацій спостерігаються різкі коливання, які складно пояснити без додаткових уточнень.

Найбільш показовий кейс — Вадим Лях (Слов'янська МВА). У 2024 році він задекларував лише 296 тис. грн доходу, що виглядало як різке падіння порівняно з 2023 роком (понад 621 тис. грн). Однак уже у 2025 році його заробітна плата зросла до 1 млн 116 тис. 216 грн, фактично повернувшись до рівня понад 90 тис. грн на місяць.

Паралельно різко змінилася фінансова картина у родині. Якщо у 2024 році його дружина, Катерина Вишневська-Лях, задекларувала понад 1,8 млн грн доходу як ФОП, то вже у 2025 році — 6 млн 125 тис. 682 грн, тобто більш ніж утричі більше. При цьому підприємницька діяльність була зареєстрована лише наприкінці серпня 2024 року, а серед основних видів — роздрібна торгівля продуктами харчування та неспеціалізована торгівля. Іншої підприємницької активності у жінки до цього не було зафіксовано.

Окремої уваги заслуговує повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, подане у березні 2026 року. Вадим Лях задекларував отримання подарунка у негрошовій формі на суму 500 тис. грн від особи з тим самим прізвищем, імовірно родича.

Того ж дня він набув у власність земельну ділянку вартістю 100 тис. грн, а також житловий будинок площею понад 220 кв. м вартістю 400 тис. грн у Слов’янську. Обидва об'єкти також отримані від тієї ж особи.

У підсумку поєднання різких коливань доходів, стрімкого зростання бізнесу дружини, значних валютних заощаджень і одночасного отримання нерухомості у вигляді подарунків формує фінансову картину, яка виглядає щонайменше нетиповою і потребує додаткового пояснення.

Закриті декларації: хто роками залишається поза публічністю

Попри вимоги законодавства щодо фінансової відкритості, частина керівників військових адміністрацій Донеччини вже не перший рік поспіль залишається поза публічним контролем. Їхні декларації або відсутні, або недоступні у відкритому доступі.

Серед таких посадовців:

Сергій Горбунов (Костянтинівська МВА)

Вадим Бойченко (Маріупольська міська рада)

Анатолій Немченко (Селидівська МВА)

Василь Чинчик (Торецька МВА)

Олексій Воробйов (Сіверська МВА)

Юрій Григулець (Мар'їнська МВА)

Сергій Гошко (Соледарська МВА)

Володимир Маринич (Іллінівська СВА)

Віталій Барабаш (Авдіївська МВА)

Володимир Руденко (Гродівська СВА)

Формально воєнний стан дозволяє обмежувати доступ до окремих даних. Однак ситуація, коли декларації залишаються закритими роками, створює системну проблему: суспільство фактично позбавлене можливості контролювати доходи та майно посадовців у прифронтовому регіоні.

На фоні мільйонних зарплат, значних готівкових заощаджень і нових активів у відкритих деклараціях інших керівників така закритість виглядає ще більш контрастною і лише підсилює питання до рівня прозорості влади.

У підсумку декларації за 2025 рік демонструють не лише стабільно високі доходи керівників військових адміністрацій, а й формування значних фінансових ресурсів у їхніх родинах у вигляді готівки, валютних заощаджень та нових активів.

Водночас окремі кейси, як-от різкі коливання доходів, стрімке зростання бізнесу членів родини або отримання майна у вигляді подарунків, залишають більше запитань, ніж відповідей. На цьому фоні багаторічна закритість частини декларацій лише посилює проблему.

Формально всі ці процеси можуть залишатися в межах закону. Але за змістом вони вказують на системний розрив між рівнем прозорості та масштабами фінансових можливостей посадовців, особливо в регіоні, який живе в умовах війни.