«Від боїв за Родинське залежать утримання ЗСУ оборони у Покровсько-Мирноградській агломерації»: що відбувається на найгарячіших напрямках фронту

Окупанти не знищують темпів штурмових дій на Покровському напрямку. Ворог виконує свою ціль — окупувати Покровськ.

Російські окупанти просуваються у напрямку Покровська/ Ілюстративне фото з відкритих джерел

На фронті Покровський напрямок залишається найважчим. Тут протягом останніх 2−3 діб командуванням противника (УВ) «Центр» проводило перегрупування своїх сил та засобів.

Метою є розгортання ударних тактичних груп на заздалегідь обраних ділянках та напрямках для здійснення прориву безпосередньо в місто Покровськ, пише військовий оглядач Костянтин Машовець.

«Крім того, передові підрозділи ворога, раніше перегруповані на цей напрямок з Торецького, продовжували штурмові дії на північний схід та північ від Покровська й Мирнограда, з метою забезпечення цього прориву», — пише Машовець.

Зокрема ворог атакує в напрямку Новоторецьке — Маяк. Також намагався просунутись у напрямку Попів Яр — Володимирівка, атакуючи з рубежу Полтавка — Попів Яр вздовж дороги зі сходу, у бік промзони «Оксамит», а також окупанти намагалися прорватися з боку Полтавки на Русин Яр.

«Поки що противнику не вдається надійно закріпитися в Маяку чи прорватися до Володимирівки. Так само, як й надійно закріпитися в селі Русин Яр. Ба більше, в районі Маяка ЗСУ контратакували противника та дещо відтіснили його передові підрозділи на південь, — пише Машовець. - Своєю чергою інші підрозділи ворога вперто намагаються прорватися до міста Родинське з боку Федорівки та з Разіного. Поки що, за моєю інформацією, противнику вдалося просунутися до східної околиці села, але „зачепитися“ за саме село не вдалося».

Тим часом на схід від села тривають запеклі бої, штурмові групи противника, попри втрати, прагнуть зайняти Красний Лиман, розташований на південний схід від Родинського, та обійти з півночі.

«Така завзятість противника на цьому напрямку цілком зрозуміла. Його командування прагне за всяку ціну перерізати дорогу Покровськ-Добропілля в районі Родинського й отримати можливість здійснювати щільний вогневий вплив на паралельну комунікацію, що веде туди, але вже через Гришине і Новоолександрівку, — пише Машовець. — По суті, від результату боїв за Родинське залежатимуть подальші перспективи утримання ЗСУ району оборони у всій Покровсько-Мирноградській агломерації».

Тим часом інші підрозділи противника вперто намагаються вирішити два завдання — утримати село Звірове та знову зайняти село Котлине. Поки що противник зумів вирішити обидва завдання лише «частково».

«Підрозділи противника присутні у Звіровому, але надійно та повністю закріпитися там поки що не можуть. Своєю чергою, село Котлине також залишається під контролем ЗСУ, але противник утримує позиції на схід від нього, за дорогою Покровськ-Межова, — додає Машовець. — Ба більше, передові штурмові групи противника, які нещодавно прорвалися в західну частину села Удачне, які намагалися там закріпитися, ймовірно, кілька днів тому, були відкинуті, внаслідок контратаки ЗСУ, на південь. Тому противник, судячи з усього, все ще присутній в селі Удачне, правда, тільки в промзоні, на східній околиці села».

Паралельно ЗСУ кілька днів тому провели контратакуючі дії між Котлярівкою і Горіховим і зуміли значно відтіснити противника від адміністративного кордону з Дніпропетровською областю.

«Таким чином, можна констатувати, що командування УВ противника „Центр“ на Покровському напрямку завершує цикл „попередніх“ дій, активно прискорюючи підготовку до штурму самого міста. Очевидно, що в рамках цієї підготовки найближчим часом противник зробить спробу вийти на рубіж Білецьке — Родинське та повноцінно закріпитися вздовж рубежу Новоекономічне — Миролюбівка». — додав Машовець.

Тим часом на Південно-Донбаському (Новопавлівському) напрямку командування УВ противника «Восток» продовжує наступ на південь від річки Вовча, намагаючись вийти на стик адміністративних кордонів одразу трьох областей України — Запорізької, Донецької та Дніпропетровської на ділянці від Іванівки до Новомиколаївки.

«На цей час найбільш загрозливими за темпами та відстанню подальшого просування противника є смуги його 29-ї та 36-ї ЗВА, — пише Машовець. — Ворог активно атакує у напрямку Зелений Гай — Іванівка, а також прагне розширити свій тактичний прорив трасою Запоріжжя — Донецьк у напрямку Піддубне — Іскра. Протягом останніх 2-х днів вони не мали успіху».

Однак на південь ворогу вдалося просунутися на північний схід від Олександрограда, що значно ускладнило оборону цього села для підрозділів ЗСУ. Далі на південь ворог зумів зайняти Воскресенку і закріпитися в ній, одночасно намагаючись атакувати в напрямку Січневого і Маліївки.

«Передові підрозділи також активно атакували у напрямку Новопіль — Темирівка, але без особливого успіху, — додає Машовець. — Судячи з усього, їм вдалося прорватися до ферми на південний схід від села, але до самого села „доповзають“ лише так звані „малі“ та „надмалі“ штурмові групи противника, де їх регулярно знищують. Темирівку, схоже, досі утримують ЗСУ».

За словами Машовця, темпи наступу противника на цьому напрямку залишаються досить високими, але безсумнівно, поступово знижуються.

«Не випадково кілька тижнів тому у смузі 5-ї ЗВА противника з’явилася бригада зі складу 35-ї ЗВА, яка діє на іншому, сусідньому Гуляйпільському напрямку. Очевидно, що противник в смугах 5-ї і 36-ї ЗВА потребує посилення своїх передових частин і підрозділів. Інше питання — внаслідок чого виникла такого роду потреба?», — додав Машовець.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev