Масовані російські обстріли, загострення ситуації на фронті та дипломатичні спроби завершити війну стали головними темами тижня
Росія продовжила систематично атакувати українські міста, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та цивільні об'єкти. Унаслідок російських ударів є загиблі й поранені, руйнування та пошкодження критично важливих об'єктів.
За словами президента Володимира Зеленського, лише за цей тиждень російські війська випустили по Україні близько 1600 керованих авіабомб, 48 ракет різних типів, зокрема балістичних, та майже 2300 ударних безпілотників.
Російські атаки охопили різні регіони країни, а під ударами опинялися не лише прифронтові громади, а й віддалені від лінії бойового зіткнення міста. Окремою мішенню залишалася енергетична інфраструктура напередодні зими. Унаслідок обстрілів пошкоджено теплоелектростанції, підстанції, вугільні шахти, зерносховища, торговельні центри та поштові термінали. Зеленський наголосив, що росія продовжує терор попри дипломатичні контакти, а тому Україна потребує посилення протиповітряної оборони, постачання перехоплювачів для систем Patriot і підтримки бойової авіації для захисту від реактивних «шахедів».
На фронті українські військові продовжували стримувати російські наступи. Одними з найгарячіших залишаються Покровський, Добропільський, Лиманський та Костянтинівський напрямки, де російські війська намагалися прорвати українську оборону й просунутися до важливих населених пунктів. Ворог активно застосовував авіацію, артилерію та безпілотники, однак українські захисники продовжували відбивати штурми. Володимир Зеленський заявив, що від початку осені українські сили звільнили більше території, ніж російська армія змогла захопити за цей період. Водночас ситуація на Донеччині залишається складною через постійний тиск російських військ і масовані удари по прифронтових громадах.
На дипломатичному напрямку увага була прикута до заяв президента США Дональда Трампа щодо можливих переговорів із путіним та лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Трамп говорив про перспективу тристоронньої зустрічі, зокрема для обговорення ядерного роззброєння, а також продовжував висловлюватися про можливість завершення війни. Водночас його заяви супроводжувалися суперечливими сигналами щодо російської агресії та умов майбутньої мирної угоди. Спеціальний представник США Стів Віткофф продовжив контакти щодо можливого врегулювання війни. Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають гарантувати безпеку держави, зберігати її суверенітет і не передбачати примусового передання українських територій росії.
Напруження у відносинах між Вашингтоном і Києвом посилилося також через рішення адміністрації Трампа щодо санкцій проти росії та домовленості, пов’язаної з постачанням російського дизельного пального. В Україні висловлювали занепокоєння можливими наслідками таких кроків для здатності москви продовжувати війну. Додаткові питання виникли через суперечливі пояснення американської сторони щодо обмежень у роботі супутникового зв’язку Starshield для України. Київ наголошує на необхідності зберігати військову, розвідувальну та технологічну підтримку, без якої захист українських міст і позицій на фронті стає складнішим.
Водночас дипломатичні контакти тривали. Володимир Зеленський повідомив про домовленість провести в листопаді технічні тристоронні переговори між Україною, США та росією. Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості про завершення війни мають передбачати надійні гарантії безпеки, збереження суверенітету й територіальної цілісності України, а також достатню підтримку української армії. Київ відкидає вимоги москви щодо передачі їй територій Донеччини, які російські війська не змогли захопити військовим шляхом.Попри дипломатичні зусилля, москва не припинила атак на українські міста та критичну інфраструктуру. Зеленський підкреслив, що переговорний процес не повинен супроводжуватися послабленням військової підтримки України.
Особливо важливими залишаються посилення протиповітряної оборони, забезпечення українських захисників необхідним озброєнням і підтримка енергетичної стійкості країни напередодні зими.
Однією з найважливіших подій тижня стало повернення українців із російського полону. У межах обміну додому повернулися 270 громадян України, серед них 261 військовослужбовець і дев’ятеро цивільних. Більшість звільнених військових перебували в полоні з 2022 року, чимало з них захищали Маріуполь. Серед повернутих є представники Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Військово-морських сил, Десантно-штурмових військ та інших підрозділів Сил оборони. Також додому повернулися п’ятеро українських військових, які пережили російський теракт в Оленівці в липні 2022 року. Україна продовжує роботу над поверненням усіх своїх громадян, які залишаються в російському полоні.
Окремою подією тижня стала домовленість про тимчасове припинення вогню в окупованих Олешках на Херсонщині для доставки гуманітарної допомоги та евакуації цивільних. Мешканці міста, яке перебуває під російською окупацією, залишаються в складних умовах і потребують їжі, ліків та чистої води. Домовленість про гуманітарний коридор має дати можливість допомогти людям, які опинилися в небезпеці через бойові дії та обмежений доступ до необхідних ресурсів.
Тиждень вкотре продемонстрував, що за дипломатичними заявами росії продовжує стояти війна, а захист українських міст і людей залишається одним із головних завдань.
Довгоочікуваний обмін: з російського полону повернули 270 українців, серед них — захисники Маріуполя й ті, кого вважали загиблими в Оленівці
Україна провела обмін полоненими, у межах якого
додому повернулися 270 людей, зокрема дев’ятеро цивільних. Більшість звільнених перебували в російській неволі з 2022 року. Серед них — оборонці Маріуполя та п’ятеро українців, яких вважали загиблими під час теракту в Оленівці.
Шість росіян на одного українського військового: попри чисельну перевагу, окупанти не можуть закріпитися в Добропіллі
Російські війська продовжують намагатися прорватися до Добропілля, перекидаючи на цей напрямок сили з інших ділянок фронту. Попри чисельну перевагу в шість разів, окупанти не можуть закріпитися в місті, а їхні втрати зростають і сягають 250 убитих на добу.
Росіяни хочуть обійти Костянтинівку й відкрити шлях на Дружківку та Краматорськ: військові розповіли про загрози на Донеччині
На Донеччині російські війська намагаються охопити Костянтинівку з флангів. Водночас на Добропільському напрямку зростає кількість ворожих інфільтраційних груп, а на Дружківському окупанти намагаються розширити свою присутність і посилити тиск на українську оборону.
«Не варто видавати бажане за дійсне»: що насправді відбувається в Добропіллі
Російські війська посилюють тиск на Покровському та Добропільському напрямках. Ворог намагається захопити Сергіївку, а в Добропіллі продовжує проникати малими групами через приватний сектор. Військові попереджають про ризик подальшого розширення сірої зони та ускладнення ситуації в місті.
«Самісіньке пекло війни»: у Костянтинівці тривають вуличні бої, росіяни зазнають величезних втрат, але не припиняють штурмів
«Як їжачки в тумані»: росіяни блукають і виходять на позиції ЗСУ під Покровськом, втрачаючи до півсотні бійців щодня
«Гарантувати тепло, воду та світло взимку неможливо»: у Слов’янську через обстріли погіршується ситуація з комунальними послугами
48 поранених за тиждень: як працюють медики Краматорська під час російських атак
«Безпекова ситуація не покращилася»: Святогірська громада потерпає від обстрілів, мешканців закликають евакуюватися
«Передали під опіку дядька в рф, якого вона ніколи не бачила»: що сталося з 10-річною Софією з Костянтинівки, яку росіяни називали «врятованою»
Десятирічну Софію з Костянтинівки, яку російська пропаганда називала «врятованою» українськими військовими, депортували до росії та передали під опіку чоловіка, якого вона раніше не знала. Редакція Вчасно неодноразово писала про історію дівчинки та стежила за її розвитком. Нині стало відомо, що росіяни місяцями приховували місцеперебування Софії, попри те, що її родичі в Україні розшукували дитину та вимагали її повернення.
491 день між життям і смертю: історія незламного воїна 30-ї бригади, який втратив обидві ноги й був евакуйований дроном
Залишившись сам серед руїн, без можливості самостійно вибратися з позиції, український військовий продовжував боротися за життя. Попри тяжкі поранення, відсутність належної медичної допомоги та постійну загрозу російських атак, він не здався. Його порятунок став результатом складної операції, до якої долучилися військові кількох підрозділів.
На всій території Краматорської та Слов’янської громад оголосили примусову евакуацію сімей із дітьми
Евакуації важкохворих і дітей — це планування найгірших сценаріїв: у Лимані ще лишаються люди, але вивезти їх практично неможливо
У Лимані лишаються цивільні, які дотягнули з евакуаціями до моменту, коли будь-який рух по місту загрожує зустріччю з ворожими дронами. Тепер виїзд або вихід доводиться планувати не лише з урахуванням атак дронів, мінувань, а й з відповідною погодою.
«Проліска» призупинила евакуацію родин із речами вантажівками зі Слов’янська та Краматорська
Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині евакуація цивільного населення стає дедалі складнішою. Російські війська активно застосовують FPV-дрони на дорогах, створюючи загрозу для людей і гуманітарних екіпажів. На цьому тлі гуманітарна місія «Проліска» змінила умови евакуації зі Слов’янська та Краматорська.
Понад 12 років без вироку: суд зупинив справу ексмерки Слов’янська Нелі Штепи через тяжку хворобу
10 міфів про «єВідновлення»: що насправді заважає отримати компенсацію за зруйноване житло
На перший погляд програма «єВідновлення» має простий алгоритм: подати заяву через «Дію», дочекатися рішення комісії та отримати компенсацію за зруйноване житло. Проте на практиці навколо програми сформувалося чимало міфів, через які багато українців помилково вважають, що не мають права на компенсацію або не зможуть її оформити.
Новий закон про переселенців почав діяти з 22 жовтня: що зміниться для ВПО та чому не всі механізми готові
Із 22 жовтня 2026 року
в Україні набрав чинності новий закон про внутрішньо переміщених осіб, який змінює правила обліку переселенців, підтвердження їхнього статусу та визначає нові підходи до державної підтримки. Однак напередодні його запуску Міністерство соціальної політики повідомило, що перехід на нову систему відбуватиметься поступово. Тож раніше видані довідки ВПО залишаться чинними, нові заявники поки отримуватимуть звичні документи, а порядок оформлення допомоги збережеться. Водночас частина передбачених законом механізмів усе ще потребує урядового врегулювання.