Уламки бетону перевіряють у три етапи, щоб не пропустити ДНК загиблих: в Олександрівці під завалами досі лишаються люди
РепортажіБіля обваленого під'їзду ходять поодинокі мешканці Олександрівки. Мікрорайон, який окупанти атакували 23 вересня, безлюдний: хто хотів жити понад усе, евакуювався ще кілька тижнів тому. Ще кількадесят мешканців виїхали 23−25 вересня, боячись повторного авіаудару. Тепер на руїни приїжджають лише ті, хто зважився забрати з пустої квартири вцілілі речі. Однак часто рятувати нічого: від ракетної атаки багато кімнат «склалися» й поховали у горі сміття все, що мало бодай якусь цінність. А аварійність усього будинку робить перебування людей небезпечним.
Обвуглений шматок шиферу на уламках п’ятого поверху голосно б'ється об стіни зруйнованого будинку. Замість даху — голе небо, стіни під'їзду обвалені до самого підвалу: російська ракета повністю зруйнувала будинок. В перші дні обвалилися верхні поверхи та несучі стіни квартир з п’ятого по третій поверх. Однак конструкція стала настільки аварійною, що на третій день розбору завалів обвалилася до самого технічного поверху.
Ірина, власниця місцевого магазину та мешканка зруйнованого будинку, пояснює: обвал стався в момент, коли рятувальники сподівалися знайти тіла загиблих матері та дитини. Через загрозу повторного авіаобстрілу пошукові роботи доводилося припиняти. Людей просили відійти на значну відстань подекуди на 5, а інколи на 30 хвилин: ракети, які фіксували у повітрі, тримали той самий курс, що й попередні, які зруйнували мікрорайон в Олександрівці. В один з таких моментів, коли рятувальники відійшли від завалів, атакований під'їзд буквально посипався.
«Грохнуло так, що я думала, що прилетіло ще раз. Точно не знаю, чи це хлопці з ДСНС під'їзд „впустили“ спеціально, чи він сам, але мені сказали, що так краще. Бо коли над головою не висять залишки стін, то можна розібрати великі шматки будинку, а в менших шукати останки мами й дитинки. Тому наступні кілька днів вони все тут обдивлялися, забирали стіни технікою, тракторами, вивозили кудись. Але не знайшли нікого», — розповідає жінка.
Після того, як руїни під'їзду стали відносно стабільними, на місце трагедії приїхали кінологи ДСНС зі службовими собаками. Одна з них була навчена шукати живих, інша — загиблих. Однак знайти тіла жінки та маленького хлопчика не вдалося.
«Маленький хлопчик, якого дістали геть внизу, на першому поверсі, був у манежику. Він просто впав з висоти, тому його змогли відразу знайти», — каже Ірина.
«Перевіряти уламки у кілька етапів довго, але необхідно»
Станом на зараз рятувальники разом із правоохоронцями підозрюють, що вибух та пожежа були такої сили, що вціліти від такого було неможливо. Через це почали розбирати уламки за іншою стратегією, щоб не пропустити людське ДНК.
«Першим етапом було обстеження уламків на тих місцях, де вони були. Собаки ходили й по поверхах, і по виступах, де було можливо пройти. Тобто перенюхували конструкції в тому вигляді, в якому вони були відразу після вибуху. Потім був другий етап: уламки, які впали на технічний поверх, собаки теж обійшли. Це спершу не гори сміття й бетону були, а всі ці речі лежали на площі. Її перенюхали — і, на жаль, без жодних результатів. Тепер буде третій етап: ці гори речей і бетону вивезуть на полігон, розкладуть, і там собаки знову їх будуть обходити. Це довго, але дозволяє максимально ретельно перевірити всі уламки на наявність людського ДНК», — пояснюють журналістам «Вчасно» рятувальники ДСНС Донецької області.
«Нічого більше немає в мене, бомж я…»
Анатолій, мешканець Олександрівки, тепер ходить біля руїн свого будинку тільки в магазин, який поки що працює. Його під'їзд — сусідній до того, в який влучила авіабомба. Того дня його не було вдома — він поїхав на пошту отримувати посилку від доньки, яка вже евакуювалася у Дніпро. Те, що ракета поцілила в будинок, він не одразу зрозумів: думав, що постраждав сусідній мікрорайон. Однак коли під'їжджав на велосипеді ближче й побачив дим, зрозумів: лишився без дому.
«Я поки доїхав — тут уже всі були: медики, поліція, купа рятувальників… А що я? Що мені робить, у вогонь кидаться? Я стояв трохи далі. Дивився, як все падає й горить. Такий вогонь був… За секунди все горіло», — розповідає чоловік.
Зараз чоловік живе у квартирі доньки — за кілька будинків від свого дому. Попри те, що поруч є магазини, він продовжує купувати продукти навпроти свого знищеного під'їзду. Чоловік неохоче ділиться емоціями, тож витирає сльози і морі очі рукавом, поки відвертається. Кілька секунд мовчить, переводячи дух, а потім важко зітхає і все ж пояснює: йому хочеться додому, але не на руїни. Тому йде бодай у магазин, в якому купував продукти, ще коли квартира була ціла.
«Нічого у мене більше немає, все отам, згоріло. Бомж я. Все, с*ки, спалили, згоріло», — у розпачі каже чоловік, йдучи в бік, звідки прийшов у магазин.
Після трагедії в Олександрівці серйозно посилили заходи безпеки цивільних. Містечко тривалий час було хабом для переселенців — коли ті евакуювалися з Краматорська та Слов’янська, частина зупинялася на невизначений термін тут, проте не ставали на облік. Через це дізнатися точну кількість сімей із дітьми у громаді неможливо.
Однак зараз місцева влада наголошує, що попри відсутність примусової евакуації докладатиме зусиль, аби з Олександрівки виїхали родини з дітьми. Як приїжджі, так і корінні. В планах — упродовж наступного тижня повністю вивезти з цієї території неповнолітніх.
«Керівники на місцях отримали чітке завдання: обходити будинки, спілкуватися з батьками та переконувати їх не зволікати з виїздом малечі до безпечніших регіонів. Особлива увага приділяється багатодітним родинам. Також продовжується допомога з виїздом і супроводом маломобільним літнім людям», — зауважила начальниця Олександрівської селищної військової адміністрації Людмила Борисевич.
Паралельно в Олександрівці проводять перепис мешканців, які фактично лишаються в населених пунктах громади.
Куди звертатися, щоб евакуюватися з Олександрівки чи інших міст Донеччини
Номери волонтерів, ГО, державних установ чи органів влади, які евакуюють цивільне населення з Донеччини:
066−888−27−20 або (6 269) 2−10−45 — офіційна гаряча лінія з питань проведення евакуації в Олександрівській селищній громаді. Для особистого звернення та координації діє пункт збору за адресою: смт Олександрівка, вул. Центральна, 15 А (приміщення селищної ради).
0−800−500−121 (додатковий +380 730 500 121 для месенджерів) — цілодобовий обласний контакт-центр з питань евакуації Донецької області.
0−800−332−614 — спеціалізована евакуація для маломобільних, тяжкохворих та осіб з інвалідністю (залучається спеціально обладнаний медичний транспорт).
066−56−15−102 — евакуаційний екіпаж поліції «Білий Янгол» на Краматорському напрямку, який допомагає виїхати навіть із найнебезпечніших зон під обстрілами.
1548 — урядова гаряча лінія Мінреінтеграції з питань евакуації та тимчасового житла.
0−800−334−620 — гаряча лінія волонтерських фондів, які допомагають із безкоштовним виїздом, а також здійснюють евакуацію разом із домашніми тваринами.
050−942−20−12 — евакуація в рамках проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні», що реалізується Карітасом України Caritas Ukraine завдяки щедрій підтримці американського народу через Уряд Сполучених Штатів Америки U.S. Department of State.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!