«Щоб костюми не пом’ялися»: як Павло Кириленко пояснює у суді майно на 72 мільйони гривень

Наразі суд продовжує досліджувати походження майна колишнього очільника Донецької ОДА та діючого голови АМКУ, яке слідство пов’язує з незаконним збагаченням посадовця. Сам Кириленко визнає окремі факти користування нерухомістю та автомобілем, однак заперечує причетність до їх придбання. Остаточну оцінку цим поясненням та іншим доказам має надати суд.

Прокурорка допитує Кириленко по справі щодо незаконного збагачення та недостовірного декларування/ ВАКС

Голова Антимонопольного комітету України та колишній очільник Донецької ОДА Павло Кириленко особисто дає показання у Вищому антикорупційному суді у справі про незаконне збагачення та недостовірне декларування. Посадовець заперечує причетність до придбання нерухомості й автомобіля, оформлених на родичів дружини, а поїздки до Ужгорода пояснює необхідністю передати костюми для закордонного відрядження. Тим часом його захист намагався відвести всю колегію суддів, заявивши про можливу упередженість.

У Вищому антикорупційному суді триває розгляд справи голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка та його дружини Алли. За версією слідства, упродовж 2020−2023 років, коли посадовець очолював Донецьку ОДА, він незаконно збагатився на понад 72 мільйони гривень. Значну частину нерухомості та автомобіль BMW X3 оформили на родичів дружини.

Під час засідань 5, 11 та 12 листопада прокурорка розпитувала Кириленка про квартири в Києві та Ужгороді, будинок під Києвом, автомобіль, паркомісця, сімейні поїздки та цифрові докази, вилучені слідством. Посадовець наполягає, що не купував цього майна, не знав про окремі придбання та лише користувався нерухомістю родичів.

Квартири, маєток і BMW: що розповів Кириленко

Однією з головних тем допиту стала квартира в Києві площею близько 200 кв. м. Кириленко пояснив, що через роботу на Донеччині тривалий час проживав окремо від дружини та дітей, які перебували у столиці. За його словами, оренду оплачували батьки дружини, а сам він лише приїжджав провідувати родину. Про наміри тестя й тещі придбати квартиру посадовець нібито взагалі не знав.

Прокурорка також розпитувала про фотографії та відеозаписи інтер'єру квартири, які виявило слідство. Кириленко підтвердив, що впізнає приміщення, однак заперечив, що особисто знімав відео. Щодо фотографій пояснив, що оселився там лише у вересні 2023 року, тоді як знімки зробили ще в червні.

Не менш детально обговорювали будинок у селі Хотянівка на Київщині. Кириленко стверджує, що про придбання землі та нерухомості дізнався вже після оформлення документів. Він визнав, що дружина надсилала йому фотографії маєтку, але пояснив це її бажанням похизуватися планами батьків. Сам посадовець нібито бував там рідко, хоча в будинку облаштували гостьову кімнату для нього з дружиною та окрему дитячу.

Щодо BMW X3, оформленого на тещу, Кириленко підтвердив, що вони з дружиною іноді користувалися автомобілем. Під час дослідження відеозапису із салону машини він погодився, що на записі чути його голос, а рука на кермі «нібито його». Водночас припустив, що відео міг знімати син. Про час придбання паркомісць у столичному житловому комплексі посадовець, за його словами, нічого не знав.

«Щоб костюми не пом’ялися»: пояснення поїздок до Ужгорода

Одним із цікавіших епізодів допиту стали пояснення Кириленка щодо поїздок його родини до Ужгорода. За версією слідства, вони були пов’язані з придбанням нерухомості на Закарпатті. Однак обвинувачений заперечив це, заявивши, що дружина разом із батьками їздила туди, аби передати йому речі для службового відрядження до Парижа.

Коли прокурорка поцікавилася, чому одяг не можна було надіслати поштою, Кириленко відповів: «Щоб костюми не пом’ялися».

Окремо судді запитували, чому орендованої квартири та будинку батьків дружини не було в деклараціях, адже тривале проживання в нерухомості за певних умов зобов’язує її декларувати. Кириленко пояснив, що дружина не повідомляла йому, скільки саме днів проживала в тому чи іншому помешканні.

Під час допиту також досліджували фотографії та відеозаписи з вилученого жорсткого диска. Посадовець заявив, що диск належить батькам дружини, а його особисті фотографії опинилися там, оскільки Алла збирала старі файли з телефонів і флешок у спільний сімейний архів.

У результаті Кириленко висловив побоювання, що журналісти можуть перекрутити його слова. Суддя зауважила, що чим чіткіше він відповідатиме на запитання, тим менше виникатиме необхідності в уточненнях.

«Якби від мене все залежало, я б тут не стояв», — відповів посадовець.

Після цього прокурорка завершила свою частину допиту. На наступному засіданні запитання Кириленку має ставити його захисник.

Звідки гроші на майно: версія родини Кириленків

Пояснення Кириленка перегукуються з попередніми показаннями його тестя Олександра Матієнка, на якого оформлювали частину нерухомості. Раніше «Вчасно» розповідало про його допит. Тоді Матієнко заявив, що родина мала значні заощадження ще до виїзду з окупованої Горлівки, а сукупні доходи від попередньої діяльності його та дружини становили понад 400 тисяч доларів.

Точну суму вивезених коштів свідок назвати відмовився, посилаючись на побоювання за безпеку. Тепер і Павло Кириленко пояснює статки батьків дружини їхніми попередніми доходами, зокрема роботою тестя в податковій інспекції. Саму суму у 72 млн грн посадовець називає вигадкою детектива НАБУ та заперечує причетність до придбання майна.

Захист намагався відвести всю колегію суддів

На тлі допитів у справі виник і черговий процесуальний конфлікт. На початку листопада адвокат Кириленка подав заяву про відвід усієї колегії суддів ВАКС, яка розглядає об'єднане кримінальне провадження. Відповідну ухвалу у справі № 991/7016/25 суд постановив 4 листопада.

Одним з аргументів захисту стало завчасне продовження процесуальних обов’язків подружжя. Прокурорка подала відповідні клопотання 30 вересня, хоча попередні обмеження діяли до 27 жовтня. Згодом адвокат дізнався, що двоє суддів почергово перебували у відпустках протягом жовтня, та припустив, що прокурорка могла знати про це заздалегідь завдяки позапроцесуальному спілкуванню із суддями.

Прокурорка заперечила такі припущення, пояснивши, що звернулася з клопотаннями під час останнього запланованого на той момент засідання, оскільки дата наступного ще не була визначена. Суд погодився з цими аргументами та зазначив, що захист не надав жодних доказів позапроцесуального спілкування.

Інша частина заяви стосувалася поведінки суддів під час допитів свідків та експертів. Адвокат стверджував, що головуюча систематично перебивала учасників процесу, самостійно ставила запитання та безпідставно обмежувала захист. Зокрема, він навів слова судді під час одного із засідань: «Дійде до сторони захисту, я допоможу і вам».

Колегія пояснила, що суддя лише переформулювала незрозуміле свідку запитання прокурорки та була готова так само допомогти захисту. Дослідивши відеозаписи засідань, ВАКС не встановив підстав для сумнівів у неупередженості суддів і відмовив у задоволенні заяви про відвід. Ухвала не підлягає окремому оскарженню.

Кириленко залишається на посаді, судовий розгляд триває

Попри кримінальне обвинувачення, Павло Кириленко продовжує очолювати Антимонопольний комітет України. Як раніше повідомляло «Вчасно», ВАКС продовжив процесуальні обов’язки подружжя до 1 грудня 2026 року. Зокрема, їм заборонено залишати Україну без дозволу суду та спілкуватися з визначеними свідками щодо обставин справи.

Наразі суд продовжує досліджувати походження майна, яке слідство пов’язує з незаконним збагаченням посадовця. Сам Кириленко визнає окремі факти користування нерухомістю та автомобілем, однак заперечує причетність до їх придбання. Остаточну оцінку цим поясненням та іншим доказам має надати суд. До набрання законної сили обвинувальним вироком Павло та Алла Кириленки вважаються невинуватими.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev