«Лише на позиції зрозуміли, куди нас відправили»: як колишні вчитель та шахтар під Авдіївкою взяли у полон 5 окупантів

«Ми очікували, що будемо на 2-й лінії, а це був справжній бій на „нулі“»

Восени 2023 року тривали запеклі бої на Авдіївському напрямку. Бійцям 110-ї бригади на допомогу відправили кілька підрозділів. Коли військові Донецької бригади ТРО «Укроп» та «Казино» разом з побратимами отримали бойове завдання — думали, що будуть на 2-й лінії прикривати інші підрозділи. Але опинилися у самому епіцентрі важких боїв в районі села Степове. Тут вже 4 доби тривав потужний наступ росіян.

«Це був перший серйозний бій із безперервним штурмом наших позицій окупантами. Вони гатили всім разом — артилерією, безпілотниками та йшли піхотою. Наша позиція була розбита, тому там неможливо було врятуватися. Сподівалися лише на нас, піхоту», — згадують бійці.

Захисники зізнаються, що під час виконання завдання зіткнулися з викликами. По-перше, готувалися бути на 2-й лінії фронту, а потрапили на «нуль». Це було несподівано. По-друге, виникли питання про злагодження дій через присутність на завданні бійців інших підрозділів, яких вони бачили вперше.

Бій, в якому взяли участь «Укроп» та «Казино», тривав безперервно дві доби. Але в основному, всі бійці воювали й виконували свої функції. Захисники зазначають, що в такі моменти важливо не розгубитися та включитися у виконання завдання.

Для них це було першим бойовим хрещенням, і вони змогли швидко взяти себе в руки, заспокоїтись та дати адекватну оцінку діям. Коли піхота ворога дійшла за 50 метрів від окопів, відбивалися вже вручну. Окупанти постійно кидали гранати й намагалися оманливими способами дістатися до українців.

«Нє понял, ми што в плєн попали?»

Після рукопашного бою колишній вчитель та шахтар взяли в полон двох російських окупантів. Вони опинилися в окопі разом з українцями й намагалися видати себе за «своїх». Третього окупанта із «Шторму Z» ліквідували, коли він безжалісно з автомата добивав українських бійців.

Під час відправлення полонених українських військових атакувала група окупантів.

«Їхнім завданням було відрізати відхід, але вони зробили це неправильно — пішли разом замість того, аби йти перебіжками та прикривати одне одного. Окупантів було троє — автоматник, снайпер та кулеметник. Після нашої автоматної черги вони потрапили до нас в окоп і були безсилі», — згадують українські захисники.

Саме «Укроп», колишній викладач, своїм вогнем майстерно загнав цю групу росіян до окопу, в якому їх зустрів колишній шахтар, боєць «Казино».

Окупанти не очікували такої ротації, тому навіть не встигли застосувати зброю.

«Нє понял, ми што в плєн попали?», — здивувався один з окупантів. Як виявилося пізніше це був професійний російський військовий із Приморського краю, інші двоє найманців — з Макіївки та Волгоградського краю.

Один з них виділявся серед інших, адже був у спортивному костюмі та мав намір за критичних обставин прикинутися цивільним.

Окупанти розповідали нашим бійцям давно відомі казки: що їх змусили воювати, вони ні в чому не винні та проти війни. Українські захисники зізнаються, що взяли їх в полон лише для обмінного фонду, аби наші хлопці повернулися додому.

Трофейні каски окупантів бійці планують виставити на аукціон, щоб отримані гроші направити на потреби свого підрозділу.

«Радіємо тому, що залишилися живими»

«Укроп» та «Казино» вийшли з цього важкого бою під Авдіївкою цілими і з російськими полоненими. Але вихід з позиції був складним, адже шлях не був визначеним заздалегідь. Близько 5 км вони здолали пішки і біля наступних позицій запевнювали побратимів, що вони свої.

«Перші відчуття — це адреналін і радість, хоча найстрашніше почалося в шпиталі. Довго прокручували, як все могло б статися. Вже за декілька боїв впевнені, що будемо почуватися спокійно», — кажуть бійці.

Відновлення бійців у госпіталі зайняло 2 місяці — додатковий місяць вони перебували у відпустках. Зізнаються, що психологічно почуваються добре і вже готові вступити в новий переможний бій з окупантами.