Попри виснаження, хімічні скиди й знищені укриття, бійці вистояли завдяки залізній взаємопідтримці та вийшли з позиції разом.
Скриншот із відео ДПСУ
Прикордонник Михайло провів 115 днів на позиціях у Серебрянському лісі. Йому з побратимами доводилося відбиватися від ворога й водночас облаштовувати укриття, зміцнювати позиції й паралельно копати криницю, аби мати доступ до води, коли дрони не можуть її доставити, розповідають на сторінці ДПСУ.
«Харчі доставляли дрони, потрібно було також забезпечувати позиції водою. Тому ми навіть викопали власний колодязь, щоб мати свою воду. Так можна було доставляти більше їжі», — пригадує військовий.
Через скиди та ворожі дрони багато побратимів були поранені. рятувало те, що на позиціях, де перебував Михайло, їхні попередники вирили глибокі бліндажі. Окупанти намагалися «розібрати» їх скидами, однак у тих умовах вони були єдиним відносно надійним сховком під час бомбардувань. Тому прикордонникам доводилося постійно укріплювати їх — після кожного обстрілу. з ризиком, що дрони повернуться будь-якої миті.
А після одного зі скидів половина їхньої позиції була знищена.
«Щось латали, щось нове копали. Бо спершу ми зайшли — було менше дронів. А через кілька днів у пі**рів була ротація, вони змінилися й на позиції заїхали дуже активні дронщики. Вони й газ скидали, і „запальнички“. Було таке, що кидали вибухівку, вона витримувала до 50 хвилин очікування. За той час дрон повертався, скидав ще одну вибухівку, й вони обидві розривалися одночасно», — каже військовий.
Головною умовою та порадою Михайло вважає дослухатися до військових, які вже мають бойовий досвід в умовах тієї позиції, на яку заходять новобранці чи менш досвідчені військові.
«Побратими мотивують. Деякі хлопці казали, що не витримують і понад усе хочуть вийти, але колективно це проговорювалося: якщо разом зайшли — разом і вийдемо. До кінця всі сиділи», — пригадує прикордонник.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!