Лиманський напрямок фактично може зірвати росіянам спроби захопити Донецьку область та просунутися на Харківській. Тому зараз вони штурмують населені пункти, а в смузі відповідальності 66 бригади, ймовірно, готуються до штурмів бронетехнікою, яку не використовували з весни.
На сьогодні росіяни посилили тиск на Лиманський напрямок та особливо на Святогірський та Лиманський ліси, які були б для них ідеальним прикриттям від дронів і водночас могли б приховати кількість вояків рф на ділянці. Мета — захопити ділянку, на якій розташована траса Слов’янськ-Ізюм, аби «закрити» найбільшу логістичну артерію на сьогодні, каже журналістам «Вчасно» Василь Денисюк, сержант 66 ОМБр імені князя Мстислава Хороброго.
Зараз росіяни одночасно активно штурмують і намагаються знекровлювати логістику в різний спосіб. У них на це останнім часом з’явилися ресурси. Зокрема, велика кількість FPV та дронів-ждунів. Останніх на Лиманському напрямку зараз засилля, як і на Краматорському. Водночас випадки мінування доріг, що росіяни практикують у самій Костянтинівці, зустрічаються не так часто.
«Важку техніку в нашій смузі відповідальності росіяни у великій кількості накопичують, але уже пів року не застосовували. Тому найбільш імовірний сценарій — що вони чекають замерзання ґрунту, щоб піти на прорив. По-перше, підмерзнуть дороги та багнюка, по-друге, підмерзне річка Чорний Жеребець, щоб спростити перекидання техніки з лівого берега на правий», — зауважує Василь Денисюк.
Від активних штурмових піхотних дій росіяни все ж не відмовляються. На зараз вони проводять атаки групами по 2−4−5 військових, інколи на мотоциклах. Активно використовують густий туман, який майже щодня покриває Донеччину. Він ускладнює розвідку дронами чи удари, тож росіяни намагаються проскакувати у ці моменти.
«Саме цієї погоди росіяни й чекали, бо їхня активізація співпала з туманами. Але в них і так чисельна перевага в піхоті, вони мають можливість компенсувати чисельною піхотою складність застосування дронів. Наші сили не співмірні. Без дронів нам було б неможливо тримати смугу оборони», — зауважує молодший сержант 66 бригади.
Операторів дронів та мінометників доводиться готувати до того, що внаслідок штурмів росіяни зможуть прорватися до другої лінії оборони.
«Про всяк випадок ми готуємо наших операторів дронів і мінометників, щоб вони могли прийняти стрілецький бій, якщо це трапиться. Це не масове явище, але зараз ніякої страховки від цього немає. Тим паче зважаючи на брак піхотинців, другим ешелоном оборони є оператори вогневих засобів», — каже Денисюк.
Застосувати техніку проти росіян також неможливо, оскільки ворог на неї цілодобово полює. Підвезти особовий склад на позиції неможливо, хоч кілл-зона й не така широка, як на Покровському напрямку. Уся логістика переважно відбувається на пікапах чи пішки, рідше — на НРК.
«Через брак військових хлопці значно більше ризикують життям і здоров’ям. Чим довше ти на позиції - тим більший ризик поранення чи загибелі. Це боляче б'є по бригаді. Тим паче серед хлопців велика кількість тих, хто б'ється саме з 2022, 2023 року, або ж навіть раніше — з 2014-го».
Аналогічно складна ситуація — і з евакуацією. Вивезти загиблих бійців із передових позицій практично неможливо. Забрати поранених аналогічно важко, тож для цього доводиться розвивати систему наземних роботизованих комплексів.
«Зараз це єдиний спосіб провести евакуацію. На заваді - те, що противник не дотримується жодних міжнародних норм, по поранених та евакуаційних групах, як і по НРК, які евакуюють загиблих, завдають ударів. Про жодну гуманність росіяни не знають. Тим паче дрони б’ють і по цивільних», — зауважує військовослужбовець.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!