Навесні 2014 року Донецьк не мовчав — тисячі людей виходили на вулиці з українськими прапорами. 28 квітня став переломним днем — остання акція «За єдину Україну» закінчилася жорстоким побиттям і фактично поставила крапку в мирному спротиві.
12 років тому відбувся останній проукраїнський мітинг у Донецьку/ Фото: RFE/RL
12 років тому у Донецьку на мирних учасників двохтисячного маршу напали люди в камуфляжі з битами, ланцюгами, ножами та травматичною зброєю. У результаті 15 осіб дістали важкі травми, 5 осіб зникли безвісти. Попри те, що агресія сепаратистських банд була передбачувана, міліція Донецька залишилася бездіяльною.
Разом із проукраїнськими акціями мирних жителів Донецька водночас у місті відбувалися й організовані прихильниками «руського міра» антиукраїнські заходи.
Ранок 28 квітня почався із захоплення головного офісу «ПриватБанку» в Донецьку, під час якого проросійськи налаштований натовп зірвав із будівлі банку український прапор та вирушив під облдержадміністрацію.
У той час, близько 16 години, біля спорткомплексу «Олімпійський» і «Донбас-Арени» починає збиратися «Автомайдан», щоб здійснити синьо-жовтий автопробіг містом. Під час автопробігу на машини почали нападати. Тоді ж, ще не знаючи про напади на автомайданівців, під стадіоном «Олімпійський» починає збиратися проукраїнський мітинг.
Після виконання гімну України колона вирушає від стадіону по вулиці Артема в напрямку торгівельного центру «Донецьк-сіті». Люди, що дивилися на ходу з вікон, вітали марш прапорами й вигуками «Слава Україні!»
Під час виконання пісні «Воины света» в натовпі запалили фаєри. Та пісню доспівати не вдалося. З криками «Росія» на ходу понеслися люди в балаклавах. Вони були озброєні битами, газовими балончиками, ціпками, травматичними пістолетами та ножами. У натовп летіли петарди й каміння. У якийсь момент пролунав вибух: то була світло-шумова граната.
Після нападу на мирну ходу по місту мчали швидкі, пораненим надавали допомогу, асфальт було залито кров’ю, а на узбіччях лежали шматки закривавлених українських прапорів. У результаті 15 проукраїнських демонстрантів зазнали поранення різного ступеня важкості, чимало побитих людей навіть не зверталися за медичною допомогою. Міліція, а її було того вечора чимало, майже не втручалася в події й не запобігла насиллю.
Згадуючи про події в Донецьку, варто зазначити, в яких умовах перебували люди. Щодня на місцевому телебаченні транслювали заклики не ходити на мітинги, бо там убиватимуть. Попри це, люди все одно збирались.
Найперше зібрання тих, хто не хотів бачити тут росію, відбулося ще 4 березня 2014 року під Покровською церквою. Там лунали заклики вийти 5 березня на головну площу міста. І наступного дня зібралося більш як 10 тисяч людей відстояти свою позицію, що Донецьк — це Україна.
Саме тоді був розгорнутий великий український прапор, який принесли ультрас ФК «Шахтар». І в той прапор полетіли яйця, каміння, пляшки, петарди, лайка. Відбулась історична подія: перший найбільший мітинг і останній мирний у Донецьку.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!