Ситуація залишається складною на фронті і напруженою у дипломатії, з величезним тиском на українську енергетичну й цивільну інфраструктуру внаслідок масованих атак у розпал зими. Міжнародне співтовариство демонструє стійкість у підтримці України, хоча реалії дипломатичного процесу залишаються складними через відсутність прямого політичного діалогу з російською стороною.
У колажі використані фото Генштабу ЗСУ,офіса Президента України та з відкритих джерел
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
За цей тиждень Росія випустила проти України майже 1100 ударних дронів, понад 890 КАБів та більш ніж 50 ракет різних типів.
У ніч на 9 січня Росія вдалася до однієї із наймасовіших комбінованих повітряних атак на Київ і Київщину, а по Львову запустила надшвидку ракету «Орешник».
понад 278 повітряні цілі, у тому числі 36 ракет і 242 ударні безпілотні апарати;
майже 500 000 споживачів у Києві та області залишилися без електрики та тепла через пошкодження енергетичної інфраструктури;
атаки вразили житлові будівлі, об'єкти комунального господарства, пошкодили підстанції та лінії електропередач.
За офіційними даними, унаслідок масованого удару загинули щонайменше чотири людини, включно з медичним працівником, десятки поранені, серед них рятувальники та поліцейські.
Крім того, у період тижня фіксувалися окремі удари дронами по містах, об'єктах цивільної інфраструктури та логістичним вузлам, що спричиняло матеріальні збитки й перебої з енергопостачанням.
У першій половині січня продовжувалися дипломатичні консультації між Україною та ключовими партнерами щодо подальших кроків мирного врегулювання та безпекових гарантій.
Українська сторона у спілкуванні з союзниками зосереджувалася на пошуку підтримки для комплексної формули безпеки, яка включала б політичні, оборонні та економічні інструменти для забезпечення стабільного миру.
На міжнародній арені Україна продовжила посилювати коаліцію підтримки:
глава українського МЗС та представники дипломатичного корпусу активізували контакти з партнерами у Європі та США, домовляючись про подальший пакет безпекової і фінансової підтримки, з акцентом на розширення можливостей ППО та логістичну співпрацю;
низка країн, включно з членами ЄС і НАТО, підтвердили готовність підтримувати Україну у довгостроковій перспективі, включно зі зміцненням оборонних спроможностей та участю в ініціативах щодо контролю за дотриманням потенційних мирних домовленостей; партнери також обговорювали розширення інструментів санкційного тиску на РФ.
Українські підрозділи продовжували оборону на Сході та Півдні, а бойові дії не призвели до суттєвих змін у загальній лінії фронту. За даними відкритих джерел, конкретні значні просування сторін не зафіксовані, проте активність артилерії, засобів ППО та безпілотних апаратів зберігалася щоденно.
Паралельно тривають відносно локальні атаки й позиційні бої на окремих напрямках, зокрема у Донецькій і Запорізькій областях, де фронт залишається найбільш напруженим.
Росіяни застосовують нову модель захоплення міст на Донеччині
Російські війська через затяжні бої в Покровську вибудували нову схему атаки на інші міста. Для початку вони руйнують логістику, а потім просочуються невеликими групами.
Ворог хоче проникнути в східну частину Костянтинівки й накопичує піхоту для цього
Ворожі сили продовжують готуватися до наступу на Костянтинівку зі сходу та південного сходу. Їх найближче завдання, очевидно — закріпитися в південно-східній частині міста та проникнути в його східну частину. Для цього командування противника активно накопичує піхоту в передових підрозділах у складі своїх штурмових груп.
Росіяни хочуть захопити Лиман як плацдарм для їх подальшого просування
Лиман на Донеччині є стратегічно важливим містом для російських окупантів. Тут є багато будівель, які можуть слугувати для ворога укриттями, і це може дозволити їм перетворити місто на плацдарм для подальшого просування.
На компенсації за житло на ТОТ подалися понад 20 тисяч ВПО
Загалом у межах першого етапу скористатися програмою зможуть 90 тисяч ВПО із визначених категорій. Гроші на це знайшли із залишків бюджетів окупованих громад — близько 14 мільярдів гривень. Серед іншого, фінансування залучатимуть й з міжнародної підтримки.
Як змінилася евакуація та виживання донеччан у 2025 році
За минулий, 2025 рік, було евакуйовано близько 132,7 тис. людини. Станом на 5 січня на території Донеччини залишається близько 192,7 тис. людей. Упродовж 2025 року основним напрямком евакуацій для поліцейських «Білих янголів», крім Костянтинівського, був Покровським. Місто, яке ще рік тому вважалося відносно безпечним, перетворилося на смертельну пастку для місцевих лише упродовж кількох тижнів. Раптовий наліт дронів, ракет, а згодом і штурм в напрямку міста майже унеможливив безпечну евакуацію. Тож з весни заїзд у сіре місто став ризиковим навіть на броні, а з початку літа — взагалі неможливим.
Більше ніж 70 населених пунктів Донеччини у 2025 році визнані непідконтрольними
Станом на початок 2026 року Україна контролює приблизно 29% всій території Донецької області. Це 414 населені пункти, які займають орієнтовно 7726 км².
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!