Житлові ваучери: як отримати 2 млн грн на нову оселю людям з окупованих територій

Уряд запускає програму «Житловий ваучер», за якою визначені категорії ВПО з окупованих територій зможуть отримати 2 млн грн на купівлю або будівництво житла.

Програма реалізується в межах державного проєкту «єВідновлення» та підтримується міжнародними партнерами Світовим банком, СЕВ та іншими донорами, повідомляє громадська організація «Донбас SOS».

«Даний крок є початком системного руху держави в напрямку підтримки людей з окупованих територій, які роками були позбавлені не лише дому, а й відчуття справедливості. І, як підкреслюють урядовці, перелік категорій, що матимуть право на таку допомогу, буде розширюватися», — зазначають в ГО.

Житловий ваучер — це спеціальний платіжний документ певного номіналу в електронній формі, що формується і зберігається в Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, який може бути спрямований на фінансування придбання об'єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій розташовано такий об'єкт, частки у праві власності на таке майно.

Хто має право на житловий ваучер?

Право на допомогу мають громадяни України, які:

— мають довідку ВПО;

— перемістилися з тимчасово окупованої території України (незалежно від дати окупації такої території);

— не отримували раніше компенсації чи іншої державної допомоги на житло;

— не перебувають під санкціями і не мають судимості за державну зраду чи колабораціонізм;

— не володіють іншим придатним для проживання житлом крім житла, розташованого на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованій території.

Наразі програмою можуть скористатися внутрішньо переміщені особи, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Зокрема, до категорії особи з інвалідністю внаслідок війни належать:

1. Військовослужбовці, добровольці та інші учасники бойових дій — Збройних Сил України, Нацгвардії, СБУ, ДПСУ, ДСНС, МВС, Нацполіції, розвідувальних органів, територіальної оборони, військових прокуратур, митниці, прикордонної, податкової служб тощо, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи захворювань, отриманих під час бойових завдань або забезпечення оборони України.
2. Добровольці, які брали участь в АТО/ООС чи обороні України, як ті, що були включені до складу офіційних військових формувань, так і ті, що діяли у взаємодії із ними, але не були офіційно включені до ЗСУ чи МВС.
3. Волонтери та цивільні особи, які добровільно забезпечували оборону України або допомагали у проведенні антитерористичної операції (зокрема, доставляли допомогу, перевозили поранених, забезпечували логістику тощо) і при цьому отримали травми або захворювання в районах та у період проведення бойових дій.
4. Особи, залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України, які стали інвалідами внаслідок поранення під час виконання завдань.

Особи, які здійснювали самооборону у період воєнного стану, тобто захищали безпеку населення або інтереси держави від агресії рф, й отримали інвалідність унаслідок таких дій.

Куди і як подавати заяву?

Заяву про надання допомоги можна подати особисто або через представника одним із трьох способів:

1. Через застосунок або портал «Дія»: після проходження електронної ідентифікації (Дія.Підпис / Дія ID). Заява формується автоматично та підписується електронним підписом.
2. Через ЦНАП: адміністратор формує заяву через «Дію», роздруковує для підпису, після чого надсилає її до Реєстру. Ідентифікація проводиться за паспортом і РНОКПП. Якщо діє представник, додається документ, що підтверджує його повноваження.
3. Через нотаріуса, який має доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Нотаріус засвідчує особу заявника або представника та підписує заяву електронним підписом.

Заява подається представником, у випадках коли отримувачем допомоги є:

— недієздатна особа,

— особа з обмеженою дієздатністю,

— дитина (до 18 років) — заяву від її імені подає законний представник (опікун, піклувальник, батьки) виключно через ЦНАП або нотаріуса.

Відомо, що подання заяв стане доступним через два місяці після набрання 24 листопада чинності постанови й після технічного доопрацювання системи «Дія».

Які документи потрібні?

- паспорт або ID-картка;

— РНОКПП (ідентифікаційний код);

— довідка ВПО;

— документи, що підтверджують проживання або право власності на житло на окупованій території (якщо є);

— довідка або акт про пошкоджене/зруйноване житло (за наявності).

Як проходить перевірка?

Міністерство фінансів автоматично перевіряє достовірність даних через державні реєстри:

— довідку ВПО — через Мінсоцполітики;

— санкції — через РНБО;

— судимості — через Мін'юст;

— власність на житло — через Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

— дані про зруйноване майно — через реєстр пошкодженого майна;

— факт проживання за кордоном — через ДМС;

— статус території — через Мінрозвитку громад.

Хто приймає рішення?

Рішення про надання або відмову виплати приймає комісія при місцевому уповноваженому органі. Уповноважений орган затверджує рішення протягом 5 робочих днів. Копія вноситься в Реєстр пошкодженого та знищеного майна.

Рішення можна оскаржити:

— досудово за процедурою Закону «Про адміністративну процедуру»

— у судовому порядку.

Основні характеристики житлового ваучера

- це електронний документ, що підтверджує право особи отримати 2 000 000 гривень на придбання житла;

— діє 5 років;

— має унікальний реєстраційний номер;

— не передається, не продається, не обмінюється;

— надходить автоматично у «Дію» або видається у ЦНАПі/в нотаріуса.

Як отримати фінансування?

Після отримання ваучера потрібно подати звернення про фінансування:

— через «Дію», або через ЦНАП чи нотаріуса;

— особисто або через представника

У зверненні зазначають:

— номер ваучера;

— контактні дані;

— інформацію про представника (якщо є).

Як використовуються кошти?

Житловий ваучер, який зберігатиметься у державному реєстрі і є цільовою безготівковою допомогою, яку можна використовувати для:

— купівлі готової квартири чи будинку;

— інвестування у новобудову (первинний ринок);

— першого внеску чи погашення платежу за іпотекою.

«Якщо житло дешевше, залишок не виплачується на руки. Якщо дорожче, можна доплатити власним коштом або кредитом. Кошти перераховуються безпосередньо продавцю або банку, не заявнику», — пояснюють в громадській організації.

Ключові обмеження:

— Не можна оплатити коштом ваучера: податки, збори, нотаріальні послуги, оцінку майна чи реєстраційні дії.

— Не можна придбати житло у близьких родичів: батьків, дітей (у тому числі усиновлених), чоловіка або дружини, рідних братів і сестер, бабусь, дідусів, онуків.

«Отже, житло купується у третіх осіб — у будь-яких продавців, окрім близьких родичів. Це може бути фізична або юридична особа, забудовник чи банк, який продає заставне майно. Отримувач сам обирає об'єкт і погоджує умови купівлі з власником або кредитором», — пише «Донбас SOS».

Як відбувається оплата?

Виконавець програми АТ «Укрпошта», а виплати проводить «Ощадбанк».

«Після закінчення строку (60 днів) у разі, коли отримувач допомоги не виконав подальших дій, відповідно до вимог цього Порядку вважається, що звернення про фінансування житлового ваучера відкликано. При цьому отримувач допомоги може повторно подати до виконавця програми звернення про фінансування. Після укладення угоди гроші перераховуються продавцю протягом 5 робочих днів», — пояснюють в «Донбас SOS».

Договір купівлі-продажу

Усі договори укладаються нотаріально. Нотаріус перевіряє законність будівництва, відсутність банкрутства забудовника, право власності продавця, а також чи не належить територія до бойових або окупованих. У договір вноситься заборона на продаж або дарування житла протягом 5 років.

Внесення до реєстру

Після укладення договору нотаріус:

— вносить дані (ціна, адреса, площа, дата, сторони) до Реєстру пошкодженого майна;

— фіксує реєстраційний номер ваучера;

— накладає заборону на відчуження житла.

Підстави для відмови у наданні допомоги

Житловий ваучер надається лише за умови повної відповідності заявника встановленим критеріям. У наданні допомоги може бути відмовлено, якщо:

— подано недостовірні або підроблені документи;

— особа вже отримувала іншу державну допомогу чи компенсацію на житло;

— заявник має придатне для проживання житло на підконтрольній території;

— заявник перебуває під санкціями або має судимість за державну зраду чи колабораціонізм;

— порушено умови використання коштів або встановлено інші обставини, що суперечать Порядку.

«Отже, житловий ваучер — абсолютно новий інструмент, який ще не застосовувався в Україні. Це не класична компенсація, а сучасна фінансова модель, яку держава фактично тестує на обмеженій категорії осіб, внутрішньо переміщених громадян із тимчасово окупованих територій, — пояснює ГО „Донбас SOS“. — Запровадження електронного ваучера, інтеграція з державними реєстрами, створення нових комісій і система міжвідомчих перевірок свідчать, що держава запускає пілотну модель забезпечення житлом для людей з окупованих територій».