Втрата контролю над Покровськом: як росіяни блокують зв’язок і розвідку, влаштовують сафарі на операторів дронів і витисняють СОУ в поле

Під руїнами Покровська пілоти підрозділу БпС НГУ «Тайфун» конструюють «старлінкольоти», які піднімаються у небо не за призначенням. Вартість дронів, які ними стають — понад пів мільйона, і вони мали б «жити» бодай на кілька тижнів довше, ніж проживуть в останній (подекуди — навіть єдиній) місії. Зараз вони рятують тих, хто готується вмерти чи стати полоненим. Зараз місто переходить фактично у фінальну стадію боїв за нього. Далі - поле, в яке Силам оборони, потенційно, скоро доведеться відходити. Перспектив на поновлення контролю над північною частиною міста немає: бракує насамперед сил, яких у порівнянні з росіянами — у кілька десятків разів менше, ніж в окупантів.

З якою тактикою окупанти полюють на пілотів БпЛА, чому лінія оборони досі тримається на волонтерських «Старлінках», і чому «Вампіри» та «Лелеки» роблять дорогими «одноразками» — журналістам «Вчасно» розповідає офіцер НГУ на псевдо «Скорпіон», який тримає небо в Покровську.

Підривачі вбивають до того, як їх помітять: чому в Покровську броня на піхоті може спровокувати вибух

Окупанти стирають місто буквально цілодобово. По Покровську постійно відпрацьовує артилерія, авіабомби падають щогодини кожного дня. За добу в районі виконання завдань «Тайфуна» лягає до 100 КАБів і більше, каже «Скорпіон».

«У противника на кожен день запланована робота авіації. Вони методично, по кварталу, стирають наші посадки, будинки. Артилерія відпрацьовує по місту і позиціях піхоти. І в основному пілоти знищують пілотів», — зауважує чоловік.

У Покровську тактика застосування ударних дронів, FPV, «Молній» і шахедів не змінюється. Аналогічно «традиційний» принцип мінування. Щоправда, віднедавна змінилися об'єми вибухівки, яку вони застосовують. Зокрема, на дороги почали скидати значно більше мін, які розраховані на те, щоб підривати і піхоту, й нашу техніку. Слід зауважити, що на мінах відтинає й частини тіл росіянам, які намагаються перебіжками пройти вглиб. Однак це незначна «ціна» для окупантів.

«Зазвичай росіяни скидають саморобні вибухові пристрої. Розмінувати їх неможливо, лише знешкодити. Вони використовують як радіопідривники, так і стандартні. Міни після скиду лише знищуються, розмінувати їх майже неможливо. Вони реагують і на техніку, і на піхоту. Основний напрямок — техніка, бо коли рухається піхота, то старається прочистити маршрути. Під час цього й відбувається детонація. Буває, що в мінах встановлені магнітні підривачі. Тобто піхотинець може її не побачити, але через зміну магнітного поля міна вибухає, бо на ньому до біса броні», — пояснює військовий.

Таке саме засилля й дронів-ждунів у Покровську. На одній дорозі в режимі очікування їх може бути від 10 до 12. Їх ліквідують здебільшого за допомогою БпЛА. Батареї FPV на оптоволокні вистачає орієнтовно на добу. Зараз, під час морозів, заряд скорочується удвічі, до 12 годин. Якщо впродовж 11 годин бажаної цілі (машини чи техніки) росіяни не помітять, то кривавою жертвою стане не обов’язково військовий. Часто це цивільний або цивільна, навіть люди старшого віку, які вирішили подихати повітрям із підвалу, в якому намагаються вижити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більше немає українських позицій, але ще лишаються наші бійці: що відбувається в Мирнограді та на напрямку

«На одного росіянина — до п’яти дронів. Якщо він поранений і недосяжний для евакуації, ми позбавимо його мук, щоб він не вмирав в агонії»

У Покровську росіяни регулярно розстрілюють цивільних, на яких трапляють. Минулого тижня це відбулося знову — за перехопленням Головного управління розвідки, двоє окупантів розстріляли місцевих жителів та втекли з бойових позицій. Це підтвердив офіцер 30-ї окремої мотострілецької бригади 3-ї армії рф. Тож уже доведено: тим, хто не «удостоєний» стати картинкою пропагандистів, навряд вдасться вижити під час зустрічі з окупантами. Ця тенденція з боку росіян простежувалася від початку їх заходу в місто, проте зараз це систематичний терор населення, оскільки достатньо багато кадрів про «звільнення замордованого Покровська» вони уже відзняли.

Однак перекидання більш підготовлених підрозділів позначилося на обороні Покровська. Росіяни так само активно лізуть у штурми й продовжують заходити в тил нашим пілотам і піхоті, проте вбивати їх стало важче, каже «Скорпіон». Можливостей ліквідувати ворожу техніку теж обмаль — наші оператори БпЛА уже кілька місяців як не можуть пильно спостерігати за тим, що відбувається у ⅘ частинах міста. «Крила» глушать, розстрілюють і атакують дрібними FPV. Проте зараз завдяки розвідці відомо, що росіяни накопичились у південній частині міста, яку поки що (офіційно) контролюють Сили оборони.

«У нас працюють розвідкрила, які виявляють колони техніки, рух особового складу в місті. Фіксують і передають в координаційний центр, де інформацію передають мавікістам. Коли погода хороша, ми помічаємо велике скупчення і з крил направляємо вогонь артилерії, щоб їх знищували ще перед міською лінією», — пояснює військовий.

Тактика російських ходаків теж незмінна, проте її підсилила десантура окупантів. На напрямок зайшли потужні підрозділи, тому коли вони пересуваються — вбивати їх стало важче. По-перше, змінилося їхнє екіпірування: воно стало в рази кращим. Крім того, окупанти розосереджуються, тримають дистанцію і вміють вичікувати та спостерігати, на відміну від решти окупантів. Крім того, вони почали використовувати й маскувальні плащі-пінгвіни, з яких кепкують у соцмережах. Якщо проаналізувати пересування росіян, то вони таки працюють і допомагають просуватися.

«На одного ходака ми використовуємо до п’яти дронів. Якщо з першого разу був промах, або, наприклад, окупант поранений, то ми його доб'ємо. Усі ми люди, і на відміну росіян — не хочемо, щоб хтось конав від болю», — додає нацгвардієць.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вмикають рацію бійця, щоб ми слухали, і катують». Що відбувається біля Покровська з нашими полоненими, і чому НРК — вже не панацея

Наші пілоти здебільшого перебували у підвалах або бліндажах, де основна проблема — добре замаскуватися, щоб не дати противнику шансу відслідкувати увесь екіпаж. Враховуючи, що у дронарів завжди є масивна апаратура, дрони і зарядки, які треба розмістити, доводиться розшукувати суху, простору і відносно надійну локацію. Якщо точка операторів — там, де немає підвалів чи укриттів, пілоти вручну копають бліндажі з кількома накатами деревини. Мета — замаскувати себе та своє перебування від росіян і їх тепловізорів.

«Якщо пілота знаходять, його вже ніхто не випускає. Насамперед його роблять сліпим, знищуючи антену й унеможливлюючи управління дронами. Таким чином піхота теж стає сліпою, бо не отримує жодних даних від розвідки. Потім його починають викурювати з позиції за допомогою скидів і ударних крил. Якщо розуміємо, що по нашій позиції є приліт 2−3 FPV, то перша команда пілоту — не висовуватись. Ми припиняємо всю роботу, боєць постійно на зв’язку», — каже нацгвардієць.

Якщо на позиції знищується «Старлінк», то противник починає ретельно спостерігати за позицією. Головне — дочекатися хвилини, коли треба провести розвідку навколо позиції. Щоб відслідкувати, наскільки безпечним може бути переміщення, «Тайфун» зверху піднімає свій «Мавік». Тоді уже вони починають спостерігати, чи висить дрон на позиції, чи ні. Часто противник завдає разове ураження і все припиняється, але на позиції висить російський дрон, який очікує, що пілоти почнуть виходити. Щойно це стається — на них починають полювати.

«У випадку, якщо ми все перевірили, але на позиції немає пташки, ждунів, РЕБ працює, то просто витягуємо людей на запасну позицію. Те, що не вдається винести, підривається», — пояснює принцип роботи «Скорпіон».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мирноград поглинається ворогом, активна фаза боїв у Покровську вичерпана: оборона міст фактично завершена — військові

Пілоти у Покровську вступають у близький бій з російською піхотою

У Покровську росіяни вже кілька місяців проникають вглиб наших оборонних позицій. Їм це вдається непросто і з великим втратами, проте результат є: окупанти перебігають з підвала в підвал поміж тими, які зайняті нашими військовослужбовцями. Часто ці перебіжки не вдається зафіксувати дроном, і лише бійці можуть почути звук кроків. Часто найбезпечніший варіант для наших бійців — лишатися непоміченими, якщо не доведеться вступати у близький бій з ворогом. На жаль, таке все ж стається.

«У близькі бої піхота й оператори дронів вступають у селі чи місті. Буває, йде група з десяти противників, її починають розбирати. Вони, як таргани, розбиваються по будинках. Кілька зашкірюються в підвалі, їх не помічають. На вечір вони починають просуватися», — пояснює «Скорпіон».

Вступають у близький бій з росіянами переважно пілоти у складі піхотних бригад, взводів або рот, які виконують бойові завдання на напрямку. Вони максимально близько підходять до позицій піхоти, щоб далі полетіти або швидше дати інформацію про переміщення росіян.

«Буває, вони доходять до позиції пілотів, бо інфільтрація робить свою справу. Але у своїй смузі в нас це рідкість, бо ми виставляємо позицію так, щоб нас ніхто не бачив, відразу ж готуємо запасні. До того ж у нас є своя розвідка, її начальник, який все моніторить. Щойно бачимо, що десь у нашому районі є засічки, проводимо детальну розвідку. Проходимо позиції з розумінням, на що звернути увагу, де треба працювати, наприклад, завжди з тепловізором», — каже військовий.

У «Тайфуні» намагаються не перевищувати термін перебування пілотів на позиції понад 10 діб. Поки що один з найдовших періодів — 15 днів, перш ніж вдалося провести ротацію.

«Ми стараємося їх замінювати, бо всі розуміють, що таке сидіти під КАБами, градами, скидами цілодобово. Як би не звикав, серце все одно ходором від тих звуків. Їх важко витримати. Крім того, що маєш когось вбити, так само намагаються вбити й тебе», — пояснює «Скорпіон».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Армія рф пробує створити «клешні» у Покровській агломерації, — військові

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місто, яке обвалюється на голови: росіяни показали, на що перетворили Покровськ своїми штурмами

Старлінкольоти та деталі, які витягують тисячі доларів: на що витрачають гроші дронарі, які тримають майже окуповане місто

Якщо з дронами у БпС НГУ «Тайфун» ситуація стабільно позитивна (принаймні бомбери, «мавіки» тощо надходять регулярно). Але нюанси все ж є.

«Буває, приходять безпілотники, які не працюють або працюють не так, як потрібно. Якщо ми натрапили на такий, даємо фідбек виробнику, а через державу закупляємо 2−3 види перевірених дронів, з якими літаємо завжди. Беремо стандартну НРК, яка возить провізію на позиції. На них так само полюють, як на машини й піхоту. Буває, за тиждень втрачаємо 3−4 роботи, але разом з ними — і старлінки. Їх доводиться постійно нові купувати. І, звісно, поповнювати», — каже пілот.

Крім того, різняться й тарифи, які потрібно проплачувати для користування терміналом «Старлінк». Якщо стандартний коштує 100−120 доларів, то на НРК потрібно оплачувати максимальний. Це значно дорожче, аніж 100 доларів. Для тяжких дронів-бомберів, які аналогічно використовують старлінки, тариф залежатиме від того, як летітиме безпілотник.

До того ж необхідні кошти на переобладнання «Вампірів» під «старлінкольоти». Завдяки цій модернізації збільшується їх продуктивність і зменшується втрату бортів. А крім того, що вони знищують позиції противника, у Покровську вони носять провізію, боєприпаси і медикаменти на найближчі до ворога позиції.

«Неодноразово ставалося, що тяжкий бомбер був єдиним способом забезпечити особовий склад. Наприклад, нещодавно був випадок, коли в погану погоду, коли ризик втрати борта — понад 80%, ми піднімали бомбер. Бо хлопці були поранені на краю Покровська, їм треба було закинути медикаменти, а інші дрони не долетіли б. Той також не повернувся, але свою роботу виконав», — зауважує нацгвардієць.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Переломити ситуацію вже неможливо», — аналітик DeepState про ситуацію в Покровську та плани росіян на Донеччині