Ворог хоче проникнути в східну частину Костянтинівки й накопичує піхоту для цього — військовий оглядач про ситуацію на напрямку

На Костянтинівському напрямку російські війська вже ведуть бої в межах міста. Ворог прагне продовжити тиск й для цього підтягує війська.

Ворог хоче проникнути в східну частину Костянтинівки й нині для цього накопичує піхоту/ Ілюстративне фото зі сторінки ГШУ

Ворожі сили продовжують готуватися до наступу на Костянтинівку зі сходу та південного сходу. Їх найближче завдання, очевидно — закріпитися в південно-східній частині міста та проникнути в його східну частину. Для цього командування противника активно накопичує піхоту в передових підрозділах у складі своїх штурмових груп. Про це у своєму аналізі розповідає військовий оглядач Костянтин Машовець.

«Основними напрямками штурмових дій російських військ стали: Біла Гора — Костянтинівка, із закріпленням в Олександро-Шультине та у південно-східній частині Костянтинівки. А також Предтечине — Костянтинівка, що означало подальше просування їхніх штурмових груп до східної частини Костянтинівки, — пише Машовець. - Наразі командування російської ТГр „Бахмут“ змогло виконати ці завдання лише частково — його передові підрозділи закріпилися в Олександро-Шультине і близько півтора тижня тому змогли „інфільтруватися“ кількома піхотними групами у південно-східну околицю Костянтинівки. Тепер намагаються збільшити там свою присутність».

Разом з цим Машовець зазначає, що очевидно, командування УВ «Юг» противника, операційна зона якого переважно включає Костянтинівський район оборони ЗСУ, зосереджує основні свої зусилля на суміжному фланзі двох своїх ТГр «Дзержинск» і «Бахмут». Це підтверджується рівнем концентрації сил і засобів противника там.

«Очевидно, у цьому сенсі вороже командування досі розглядає перспективу штурму і захоплення Костянтинівки як завдання «при нагоді», бо таку «солянку», яку воно пригнало для захоплення Костянтинівки, рідко де зустрінеш. Тут діють частини та з'єднання зі складу зразу 4-х об'єднань одночасно — 3-ї, 8-ї, 51-ї ЗВА та 3-го АК, причому, переважно діють у «різнобій». Тут затесався, навіть, один полк (78-й мсп) зі складу 42-ї мсд 58-ї ЗВА, яка взагалі розгорнута на Запорізькому напрямку у Південній операційній зоні, — зазначає оглядач. — Інакше кажучи, командування противника змогло розгорнути у Костянтинівському напрямку лише те, що воно спромоглося, образно кажучи, «нашкребти» по своїм «сусідам».

Разом з цим Машовець зазначає, що накопичення штурмової піхоти у передових підрозділах ворога в цьому напрямку відбувається досить повільно. У більшості випадків, малими групами, по 3−4 «тіла», іноді навіть 2−3, під прикриттям поганої погоди. Ворог поступово «перетягує» їх на свої передові позиції, тобто накопичує їх там.

«Крім того, поступове накопичення піхоти на передових позиціях вимагає від командування противника досить значного логістичного „геморою“ у дедалі більшому об'ємі — усім цим „накопиченим“ потрібно щось їсти, пити, їм потрібно доставити БК та багато іншого, — пише Машовець. — Враховуючи, що ЗСУ на цьому напрямку досить активно використовують БПЛА тактичної зони, зробити все це ворогу не так просто, як здається на перший погляд. ЗСУ досить успішно полюють на ворожих „мулів“. Проте навіть таке досить „плавне“ і дуже поступове накопичення дає ворогу можливість просуватися в кількох секторах і напрямках тактичної зони, створюючи своєрідний ефект „кумулятивної загрози“ у вигляді глибшого прориву».

Мапа DeepState

Висновки щодо ситуації на Костянтинівському напрямку

Як зазначає оглядач, українське командування на цьому напрямку має справу із чітким і структурованим задумом ворога, який передбачає «подвійне охоплення» всієї агломерації Дружківка-Костянтинівка, щонайменше у два етапи.

«Мале» охоплення (тобто перший етап) очевидно передбачає обхід самої Костянтинівки зі сходу та південного заходу, що також передбачає прорив ворога в східну, південну та західну частини міста з цих напрямків, — пише Машовець. — А «велике» охоплення (так званий, другий етап) — прорив ворога по загальному напрямку Шахове — Софіївка — Райське на ближні підступи до Дружківки і так само — прорив ворога в тому ж напрямку, але з іншого (східного) боку (з боку Часів Яру), тобто приблизно у районі Семенівка — Білокузьминівка — Віролюбівка — Куртівка".

За словами Машовця, виходячи з динаміки та загальної оперативно-стратегічної ситуації, а також з урахуванням реального стану його оперативних і стратегічних резервів, він припускає, що гіпотетична «Костянтинівська наступальна операція» російських військ може бути реалізована на практиці лише послідовно. Тобто етап за етапом, а не «все одразу».

«Хоча, звісно, знаючи „замашки“ російських „полководців“ і звички їх військово-політичного керівництва, що стоїть над ними й зазвичай прагне швидко й „всього одразу“, вони цілком можуть вирішити спробувати реалізувати цей задум одночасно, „розмазуючи“ свої сили та засоби в кількох напрямках одночасно, — додає Машовець. - У цьому сенсі, оцінюючи найближчі наміри противника на Костянтинівському напрямку, я насамперед звертав би увагу на динаміку змін у складі та чисельності угрупувань військ противника, що діють на ньому. На сьогодні, це — один з найбільш об'єктивних показників, щодо планів ворога. Особливо, в контексті основних тактичних прийомів, які командування противника використовує при плануванні, організації та веденні бойових дій в тактичній зоні, де основним інструментом, якраз і є саме „людський ресурс“ його піхоти».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev