«Щоб пробити Костянтинівку, росіяни заходитимуть з двох міст»: як потепління й підірвана дамба змінить оборону двох напрямків

Росіяни змінюють стратегію: через те, що не можуть накопичитися у Костянтинівці, роблять ставку на «ждунів» і «кліщі» навколо міста. Понад половина дронів, які використовують окупанти — FPV на оптоволокні. Великі бомбери б’ють здебільшого по передньому краю й не можуть долетіти вглиб нашої оборони, пояснює журналістам «Вчасно» командир взводу уданих безпілотників 93 ОМБр з позивним «Омар». Позиції його підрозділу розташовані на Костянтинівському напрямку. І хоч умови оборони досі важкі, вони неочікувано почали грати на руку Силам оборони, а не окупантам.

«Щоб пробити Костянтинівку, вони будуть заходити з інших напрямків, бо на підступах усі їхні штурми розбиваються»

Коли росіяни захопили місто Покровськ і, ймовірно, встановили контроль на території всього міста, значну частину з двох армій вони перекинули на Костянтинівський напрямок. Він став «наступником» Покровсько-Мирноградської агломерації, про що попереджали діючі військовослужбовці ще восени. Імовірно, завдання, яке вони поставили новоприбулим воякам — протиснути оборону, нарешті дійти до міста та зайняти смугу по міській забудові. Однак після того минув понад місяць, а результатів окупанти так і не змогли показати.

Бригади, які тримають напрямок, побудували оборону з мінімальною кількістю «щілин», які фактично контролює розвідка з неба. Допоки існує так звана буферна зона (територія «полів» між Костянтинівкою і позиціями рф), росіяни не можуть зайняти укриття і накопичитись для тактики «ударного кулака». Інфільтрація теж зведена до мінімуму: з тими силами, які росіяни йдуть по полю, і тими втратами, які гниють на ньому, накопичуватись доведеться до літа. Однак у росіян цього часу немає - скоріш за все, вони підуть іншим шляхом, який вже почали протискати.

«Кілл-зона, яку вони створили біля Костянтинівки, грає нам на користь. Якщо інфраструктура й будівлі більш-менш вціліють, це дозволить знайти укриття, сховатися, накопичитись і просунутися. У Костянтинівці вони знищили все в порох. Укриттів для прориву, передумовою якого є накопичення, майже немає. Тобто їхня броня не зможе пересуватися по розвалинах. Тому, думаю, вони братимуть два напрямки, щоб пройти: Часів'ярський і Покровський, з боку Золотого Колодязя. Можливо, роблять ставку, що там їхні штурми будуть успішніші, бо на підступах до Костянтинівки всі штурми ми розбираємо», — каже «Омар», командир взводу 93 ОМБр.

«Земля налипає їм на ноги, русаки ледь переставляють їх, хоча від дронів треба бігти»

Росіяни помічають: щойно з’являється тріщина в обороні - всі сили спрямовують туди. Вони стараються максимально збільшити плацдарм, закріплюватися. Тоді як підрозділу «Омара» і суміжникам доводиться контролювати з БпЛА на кількадесят квадратних кілометрів більшу площу.

«Ми пихтимо більше, бо є буферна зона перед Костянтинівкою. Але вона підсилює наші позиції, бо місцевість на підступах до міста приречена на неуспіх. Хоча вони все одно пробують. Тому, щоб пробити Костянтинівку, заходитимуть з інших напрямків», — пояснює військовий.

Останні дні на Костянтинівському напрямку минають без морозів вдень. Це означає, що навколо наших позицій — багно й багато підтоплених бліндажів. Але така погода теж грає на користь Силам оборони, бо росіяни не можуть пересидіти у «норах», щоб сховатися від дронів. У кожного нашого БпЛА є своя зона відповідальності, тож спостереження на ділянках постійне. Виняток — коли безпілотник повертається на підзарядку. Тож якщо росіяни встигають просочитися непомітно, то це або ті, кому пощастило пробігти, поки інших дрони добивали, або дрон охоплює не всю «зону ризику».

«Раніше вони засідали на кілька днів у бліндажах, а зараз там вода чи вони всередині обвалюються. Тому довго лишатися там росіяни не можуть, немає місць, щоб зігрітися чи висохнути. Вояки рф постійно втомлені й виснажені, легші цілі. Крім того, пересуватися по багну набагато важче: на ноги налипають кілька кілограмів землі, бігти дуже важко, хоча треба. Вони ледь ідуть. Тож поки зеленки немає, ми вдало відпрацьовуємо по них», — каже «Омар».

Слід додати, що раніше росіяни часто пересиджували тиждень або два у норах, нічого не роблячи, і лише під туманом підходили до наших позицій.

«Кілл-зона, яку зробили дронами окупанти, грає на нашу користь»

Завдяки теплій погоді в районі Костянтинівки росіяни останніми днями не використовують навіть автомобілі. Техніку теж — усі транспортні засоби застрягають посеред дороги і їх розбирають дрони. Єдине, для чого інколи застосовують — для доставки штурмовиків.

«Зазвичай вони використовують бронетехніку під час штурмів лише тоді, коли є можливість висадити 50−100 людей, аби ті відразу забігли в місто і розбіглися по ньому», — пояснює військовий.

Основне накопичення сил і засобів росіян розташоване за десять кілометрів від ЛБЗ. Ця віддаленість досяжна винятково дронам на оптоволокні. Підрозділ «Омара» літає здебільшого на них, тому нещодавно знищили командний пункт управління кількох російських підрозділів і пункт зльоту пілотів. Дрони (як, на жаль. і російські) стійкі абсолютно до всіх систем РЕБу. Тому коли оператори 93 ОМБр піднімаються на оптоволокні, то або самостійно знаходять ціль, або шукають її по засічках чи передачах. Нерідко відкривають полювання на ворожу техніку (кольору хакі, броньовану або «намангалену») на логістичних артеріях вглиб російської лінії оборони.

«У нас є котушки на 20 кілометрів, тому можемо діставати до росіян: артилерії, піхоти, пунктів управління. Ми теж збільшуємо кілл-зону, адаптуємося до кожного квадрату, сектору, знаємо кожен бліндаж, де він і який. Кожного дня маємо все більше інформації про поле бою, тактики росіян, збільшуємо дальність польоту, обстежуємо кожну посадку. Росіянам важко маскуватися, бо ми беремо все більше позицій під візуальний контроль і вогонь», — каже командир підрозділу.

На сьогодні близько 50% дронів, які використовують окупанти — це FPV на оптоволоконному типу зв’язку. Використовують і великі бомбардувальники, але через інтенсивні відпрацювання літають на них здебільшого по попередньому краю. Крім того, стабільно велика й кількість ждунів.

«Вони так само, як і ми, вивчають логістику, наші шляхи, якими ми їздимо і в яких випадках. Коли розуміють, що знайшли той самий альтернативний, яким користуємося — саджають там дрон і чекають на рух. Але з нашого боку є мобільні вогневі групи, які пішки проходять маршрут і ліквідовують їх до того, як вони вразять машини чи НРК. Інколи з дронів мінуємо дороги, росіяни (окупанти, техніка, деякі ждуни) підриваються», — пояснює військовий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щонайменше 5 людей загинули і 13 поранені внаслідок ранкових обстрілів Донеччини

«Техніка не може охопити всю ділянку. Дрон повертається на перезарядку, і вони користуються цим нюансом у часі»

Днями окупанти підірвали дамбу між Дружківкою та Костянтинівкою. Подібна атака — не перша. Зокрема, аналогічний підрив на Донеччині вони здійснили в Курахівській громаді, коли її атакували. На міжнародний злочин звернув увагу Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець, який заявив, що відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, дамби користуються особливим захистом. Їх знищення категорично заборонене. Тож підрив дамби дії росією — черговий воєнний злочин і грубе порушення Женевських конвенцій.

«Росія вкотре свідомо створює загрозу гуманітарної катастрофи. Цього разу росіяни знищили дамбу поблизу Костянтинівки на Донеччині. Це призведе до підтоплення населених пунктів, руйнації критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення, знищить дороги й мости. Люди втратять домівки й засоби до існування. Будуть отруєні ґрунти й води, загинуть цілі екосистеми», — додав Лубінець.

Оборони Костянтинівського напрямку це теж торкнеться, переконаний «Омар». На сьогодні та дорога для евакуації не використовувалася (нею намагалися вийти лише поодинокі цивільні, яких і так дронами вбивали окупанти). Для маршрутів військовослужбовців були створені альтернативні дороги, трохи більш убезпечені від скидів і атакуючих FPV. Однак дорогою їздили роботи, які доставляли на позиції вожу та їжу, боєприпаси та дрони. Її ж використовували й для евакуації поранених: асфальтована дорога дозволяла якомога менш болісно довести побратимів до місця, де їх забирали медики. Імовірно, саме на перебиття цієї артерії й робили ставку окупанти.

«Росіяни розраховували, що підірвуть дамбу й логістика зупиниться, бо попередньо вони вже зруйнували міст Дружківка-Костянтинівка. Це їм не дало нічого, ми просто перебудували маршрут. Тому дамба — наступна їх спроба. Але все, що вони спричинили — те, що вода вийшла з берегів, створила незручності, але не вплинула на саму оборону. Затоплення — тимчасове погіршення ситуації. Де ділянки вищі, НРК й далі проїжджають», — каже військовослужбовець 93 ОМБр.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни підірвали тритонною авіабомбою дамбу біля Костянтинівки: як це вплине на евакуацію та оборону напрямку

«Омар» додає: навіть коли ділянка через ряд причин лишається непроїзною, постачання необхідного солдатам триває. За потреби, якщо доставка дроном неможлива, вантажі завозять на машинах чи бронетехніці, яка й досі їздить Костянтинівкою попри рої російських дронів.

Дорогою назад ці ж машини забирають і поранених бійців з позицій. Для цього кожен військовослужбовець 93 бригади має вагомий досвід надання медичної допомоги й години навчань такмеду. «Омар» наголошує, що солдати — повноцінні бойові медики. А самі рейси евакуації відбуваються під прикриттям мобільних груп, з залученням бронетехніки типу «мангалів», РЕБ-систем із відслідковуванням і прикриттям маршруту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вдвічі менше, ніж у січні: у лютому армія рф окупувала 126 кв. км української землі