Російські окупанти знищили прямим влучанням храм-каплицю Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ у місті Покровськ на Донеччині.
Росіяни прямим ударом знищили храм ПЦУ в Покровську/ Фото: Олександр Солдатенко
Парафія вперше почала працювати у 2022 році, вже під час повномасштабного вторгнення. Тут проводилися вінчання, хрещення, а коли фронт підійшов ближче до Покровська — активно роздавали гуманітарну допомогу.
«Це був осередок активності. Покровський храм у місті Покровськ ще й на Покровській вулиці - це було знакове місце. — розповідає журналістам „Вчасно“ настоятель Православної парафії Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ Донецької єпархії Олександр Солдатенко. — Тут надавали гуманітарну допомогу, бувало що 1−2 тис. продуктових та гігієнічних наборів видавали на місяць. А коли ми виграли грант на $ 10 тис., то закупили генератори, обігрівачі, павербанки, все що необхідно людям».
За словами Солдатенка, перед цим у храм з'їжджалися капелани, проводилися координаційні зустрічі. Крім цього були виїзні богослужіння до військових, які стояли довкола Покровська.
«Це було місце де Матінка Божа покривала людей, які приходили туди. Сумно звісно, що нині його немає», — каже настоятель.
Він розповів, що тиждень тому йому повідомили, що у храм було пряме влучання, однак не було фотопідтвердження. А вчора з’явилися фото вже знищеного храму.
Разом з цим Олександр Солдатенко розповів, що храм припинив свою роботу ще у 2024 році. На початку там ще встигли провести Великдень, перший Спас, а потім оголосили, що служби не буде через обстріли.
«Ми виїхали у Вінницю у село Писарівка. Я тут нині служу у жіночому Благовіщенському монастирі. Парафіян розкинуло по всій Україні, дияконів теж, — каже Солдатенко. — Коли ми виїжджали, то завдяки волонтерам вивезли практично всю церковну утварь з нашого храму. Зараз це все зі мною зберігається в окремому приміщенні. Тільки дзвони з церкви з Покровська зараз лунають у жіночому Благовіщенському монастирі».
Пошкоджений храм напередодні влучання / Фото: Олександр Солдатенко
Настоятель розбитого храму пригадав, як його будував власними руками і як шукав кошти на будівництво, залучаючи бізнесменів.
Перші роботи з будівництва храму почалися у квітні 2021 року. Два роки перед цим настоятель добивався, аби виділили земельну ділянку.
«Перший час коли оформлювали землю, я шукав меценатів. Багато хто обіцяв допомогти, але все це так і лишилося обіцянками, — каже чоловік. — У соцмережах шукав бізнесменів. Відповів мені тоді Володимир Андрусишин (директор компанії ALIGHT). Він спитав скільки це коштує, на той час я рахував 350−400 тис. і він сказав: „Все будуємо, давайте картковий рахунок“. І так потихеньку ми почали будувати наш храм. Зводили його вдвох з Ігорем, який потім став там дияконом. Я на той час вночі працював у шахті, був гірником на ШУ „Покровське“, а вдень трохи відпочивши будував церкву».
Храм звели за рік. За словами Солдатенка, їм допомагала вся Україна, хтось давав будівельні матеріали, а хтось гроші. Були навіть парафії, які допомагали й за кордоном.
«Так і збудували, він невеликий та і ми не будівельники, бо наймати когось було дорого й розбудовуватися тоді було важко, коли навколо московський патріархат. Бізнес був зав’язаний на меценатстві руської православної церкви, — каже Солдатенко. — Але на Покрову у 2022 році храм вже почав свою роботу. Ще не було іконостасу, але ми вже почали богослужіння. Люди просили сповідатися, причаститися. А завдяки одній церкві з Америки, яка надала нам кошти, ми придбали іконостас. Олександр Шевченко з Буковеля тоді дав кошти, щоб ми купили панікадило у храм та вівтар. Однак шкода, що не встигли все це повісити через війну».
Згадуючи історію створення парафії Олександру Солдатенку сумно усвідомлювати що нині храму не існує. Однак батюшка, як і кожен українець має віру у відбудову після перемоги, яка рано чи пізно має настати.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!