На Покровському напрямку просування російських військ досі немає. Однак якщо місто захищене, то на інших відтинках спостерігається більш негативна й малоприємна ситуація для Сил оборони.
Фото: 24 ОМБр імені короля Данила
Окупанти не полишають спроб захопити місто Покровськ у Донецькій області, хоча їхнє просування на цьому напрямку фронту сильно сповільнилося. Про це в ефірі «Freedom» розповів військовий аналітик Олексій Гетьман. За його словами, на відтинку тривають складні бої, проте Сили оборони не відступають і не залишають своїх позицій.
«Це тактика росіян — знищення та руйнування. Вони те саме робили з Бахмутом. Соледар окупанти взагалі практично стерли з лиця землі. У зруйнованому місті нам вести оборонні дії складніше, ніж у такому, де ще можна побудувати вогневі позиції, де можна активно пересуватися більш-менш наземними, підземними комунікаціями», — зауважує аналітик.
Водночас через постійні російські удари в місті не залишилося вже жодного вцілілого будинку.
Слід зауважити, що офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький наголошує, що атакують окупанти по-різному. Інколи застосовують і важку бронетехніку, але найчастіше це штурми невеликими групами на автомобілях.
«Переважно це 3−8 окупантів, які на легкових авто, мотоциклах намагаються наблизитися до лінії бойового зіткнення. Перед цим і під час цього ворог атакує дронами, працює артилерія, кидають КАБи. Застосовують усе, чим можуть дістати до позицій. При цьому вони тероризують навколишні населені пункти», — пояснює військовослужбовець.
Разом з тим військовий експерт, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук зауважує, що основним напрямком для путіна на сьогодні є Курський. І якщо там все ж вдасться протиснути лінії оборони ЗСУ, то зі звільненої території рф сили, задіяні на відбиття Курщини, можуть перекинути на Покровський напрямок.
«Якщо росіянам вдасться ліквідувати наш Курський виступ, тоді виникає дилема, куди спрямувати ці резерви. Якщо путін хоче грати в довгу, впевнений у продовженні війни до „переможного кінця“, то, очевидно, ці резерви мають бути перекинуті на схід. На Покровський, Торецький напрямки з метою продовження і посилення стратегічної наступальної операції росії на Донеччині, яка зжирає основні ресурси», — пояснює військовий експерт.
Фото: 24 ОМБр імені короля Данила
Крім того, експерт пояснив інформаційний порядок денний щодо ймовірності перетину військами рф адмінкордону Дніпропетровської області. За словами Лакійчука, якщо це станеться, то не з метою зайти на Дніпропетровщину та будувати там черговий напрямок фронту.
«Покровськ залишається ключовим вузлом, який перешкоджає продовженню їхньої стратегічної операції. Для того, щоб почати наступ на Костянтинівку, а далі на Краматорськ, Слов’янськ — їм потрібно взяти Покровськ. Обійти його з флангів, перерізати трасу Павлоград — Покровськ або трасу Покровськ — Костянтинівка. Але в цих двох варіантах, для того, щоб наступати, Покровський гарнізон однаково має бути в них у тилу», — зауважує керівник безпекових проєктів Центру глобалістики.
Однак успіху російські загарбники на Покровському напрямку навряд чи досягнуть, оскільки їм не вистачає сил і засобів.
«У росіян не вистачає сил для повноцінного охоплення Покровська. Українські Сили оборони знайшли „ключик“ до противника. Так, там бої йдуть дуже важкі, але повноцінно росіяни не володіють ініціативою. Особливо на південному заході, де українські захисники завдають регулярно дуже болючих, проникаючих ударів по будові російських сил», — каже військовий експерт.
Речниця 38 окремої бригади морської піхоти Олена Солонина також зауважує, що тепер характерна поведінка окупантів на Покровському напрямку — намагатися вивести свій особовий склад та боєкомплект на безпечну відстань і сховати техніку, не використовуючи її для штурмів.
Відтак росіяни використовують броньовані машини, зокрема БМП-2, як транспортери для особового складу, намагаючись уникати наближення до лінії бойового зіткнення. За її словами, ворог ставить техніку на перше місце, а особовий склад для них не має цінності, порівнюючи його з «м'ясом».
Зауважимо, що за рік сіра зона на фронті зросла до 7 км. Про це в ефірі телемарафону розповів головний сержант батальйону безпілотних систем 24 окремої механізованої бригади Юрій «Лис».
«Якщо ще рік тому сіра зона складала приблизно від 500 метрів до 2 кілометрів, то зараз вона розширилася до 5−6 кілометрів, а на деяких напрямках навіть до 7 кілометрів», — пояснив він.
Військовий додає, що кожної хвилини у повітрі знаходиться приблизно 50 різних засобів — як розвідувальних, так і ударних. Це стосується не лише наших дронів, а й ворожих. Також росіяни також активно нарощують свої безпілотні спроможності, частково копіюючи тактику українських військових щодо збиття дронів та мінування.
«Зараз війна більше нагадує не бій піхоти чи бронетехніки, а далекобійну дистанційну боротьбу. Відстані зросли, kill-зони збільшилися. Крім цього, росіяни дедалі частіше застосовують мотоцикли, квадроцикли та легку техніку, щоб проривати зони, які контролюють наші дрони. Сам рельєф району Часового Яру не дуже сприятливий для використання важкої техніки», — підсумував сержант.
«Лис» зауважує, що така тактика є викликом для українських підрозділів безпілотних систем — оскільки це мобільні групи, які ми повинні постійно фіксувати й застосовувати велику кількість ударних дронів.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!