Для ворога пріоритетом залишається обхід та охоплення Костянтинівки через відсутність достатніх сил і засобів для реалізації «великого» наступу. Тому армія рф має намір найближчим часом розпочати досить запеклі бої у своєрідній «промисловій зоні» на півдні міста.
Росія намагається окупувати Костянтинівку й Дружківку та вийти до Краматорська/ Ілюстративне фото
Росіяни продовжують активні наступальні дії на Костянтинівському напрямку. Окупанти мають за мету ліквідувати Костянтинівський район оборони ЗСУ, захопити Дружківку та вийти на ближні підступи до Краматорська з півдня та південного сходу. Про це у своєму аналізі зазначає військовий оглядач Костянтин Машовець.
— Предтечине — Костянтинівка
— Олександро-Шультине — Костянтинівка
«Станом на вечір 31 березня 2026 року ворогу вдалося закріпитися в районі Предтечине та Ступочки, інфільтрувати у досить значній кількості малі піхотні групи у південно-східну частину Костянтинівки та закріпитися в районі „Дачі“, — зазначає Машовець. — Водночас противник, ймовірно, вже веде бої за район залізничної станції і наполегливо намагається просунутися на північ від дороги Т-0504, вздовж вулиць Бахмутська та Торецька».
«Зав'язали бої за Степанівку, прорвавшись до неї з півдня. Своєю чергою, спроби російських військ просунутися на північ від Русиного Яру, а також в напрямку Софіївка — Новопавлівка вздовж дороги на Дружківку, очевидно, не принесли їм значного результату, — додає оглядач. - Так само їх спроби просунутися у напрямку Часів Яр — Віролюбівка та на південь від залізниці, щоб дістатися до району Стінки — Миколаївка — Червоне — Подільське (на захід від Часів Яру), також поки що були безрезультатними. Ба більше, виявилося, що просування передових російських підрозділів на правому фланзі смуги 8-ї ЗВА у напрямку західної (центральної) частини Костянтинівки досить ускладнене з флангу, оскільки ЗСУ продовжують утримувати низку позицій у районі Плещіївки та Іванопілля».
Мапа DeepState
Наразі командування російської 8-ї ЗВА намагається самостійно та силами, приданими йому для підсилення, суттєво розширити своє вклинення у районі Бересток і Іллінівка. Для цього ворог проводить активні штурмові дії вздовж східного берега Клебанбицького водосховища та атакує з півдня Степанівку.
«Як на мене, подальший „сценарій“ дій ворожої ТГр „Дзержинск“ очевидний. Її командування в найближчому майбутньому явно намагатиметься злити свій правий фланг із лівим флангом 3-го армійського корпусу в районі вигину річки Кривий Торець і таким чином змусити ЗСУ, під загрозою оточення повністю відступити не лише з району Плещіївки та Іванопілля, а й з усієї південної частини Костянтинівки», — зазначає оглядач.
За його словами, зважаючи на це противник, очевидно, має намір найближчим часом розпочати досить запеклі бої у своєрідній «промисловій зоні» на півдні Костянтинівки, оскільки позиції ЗСУ в цьому районі суттєво гальмують його подальший наступ, як з правого флангу, так і з лівого.
Він зазначає, що як мінімум два фактори можуть цьому сприяти, а саме:
— А також передові частини та підрозділи ворога вже знаходяться безпосередньо на околицях міста.
Перспективи на напрямку
З оперативно-тактичного погляду Машовець виділяє кілька обставин, які можуть суттєво вплинути на подальший розвиток всієї ситуації на Костянтинівському напрямку.
Разом з цим у контексті виконання більш об'ємного завдання, а саме — захоплення Костянтинівки разом із Дружківкою, російське командування цілком може «змінити» увесь зміст методології досягнення цієї мети. А саме — перемістити свої основні зусилля на більш віддалені фланги своїх ударних тактичних груп.
Машовець зазначає, що для ворога пріоритетом все ж-таки залишається обхід та охоплення власне самої Костянтинівки. Причина — російське командування поки що не має достатньо сил і засобів для реалізації «великого» наступу.
«У російського командування просто немає інших варіантів — звідки взяти додаткові сили і засоби для реалізації всього задуму на Костянтинівському напрямку, — додає Машовець. — Загалом, ударні тактичні групи, які здатні на більш-менш швидке просування у тактичній зоні не беруться „з повітря“ самі по собі. Їх потрібно сформувати, доставити до районів зосередження, вивести у вихідні райони розгортання, і все це має відбуватися приховано та комплексно — від повітряного прикриття до безперервного постачання базових логістичних предметів. Ба більше, для майбутнього наступу необхідно накопичити саме ці предмети МТЗ у достатніх обсягах і кількостях, пересунути їх у перший ешелон і провести низку інших необхідних підготовчих заходів. І найголовніше — необхідно мати війська у достатній кількості для створення саме цих ударних груп та угрупувань військ».
«Іншими словами, до так званих „крайніх вимог“, оголошених нашим противником, щодо „теоретичного“ завершення війни, й що він сам може, із мінімальними шансами на успішне „зовнішньополітичне обґрунтування“, оголосити своєю „перемогою“, — зазначає Машовець. — Виходячи з усього вищесказаного, ймовірність сценарію, в якому російське командування вирішить реалізувати все ж-таки „великий наступ“ на Костянтинівському напрямку, залишається досить високою. Просто тому, що воно не може й надалі відкладати взяття Костянтинівки та Дружківки в контексті майбутніх „великих боїв“ за Краматорськ і Слов’янськ».
Водночас військовий оглядач зазначає, що імовірнішим варіантом буде, коли частина російських військ зв’яже ЗСУ впертими наступальними боями у районі Костянтинівки, а у цей час їх ударні групи розгорнуться на флангах для «кидка» на Дружківку і виходу на ближні підступи до Краматорська з півдня і сходу.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!