Навіки в строю: Лиманська громада втратила трьох захисників

52-річний Вячеслав Сердюк помер 19 жовтня 2026 року в Слов’янську. Захисника поховали в Ізюмі.

Вячеслав народився 2 листопада 1973 року. Навчався в Коровоярській школі, згодом здобув фах агронома-плодоовочівника. Працював у сільському господарстві, воєнізованій охороні та дошкільному закладі села Рубці.

Під час військової служби виконував інженерні завдання, мав звання старшого солдата.

27-річний Сергій Медєнцев загинув 20 жовтня 2026 року поблизу села Глибне на Сумщині. Захисника поховали на Алеї Слави в Харкові.

Сергій народився 4 лютого 1999 року в селі Торське. Здобув технічну освіту, працював у патрульній поліції Києва. Із 2023 року служив в артилерії, згодом опанував керування безпілотниками.

Мав звання старшого лейтенанта поліції, служив у підрозділі «Хижак» із позивним «СС». За службу був нагороджений «Срібним хрестом» та «Знаком пошани».

33-річний Владислав Лилик помер 22 жовтня 2026 року у військовому госпіталі Києва. Захисника поховали на Алеї Слави в Ужгороді.

Владислав народився 15 липня 1993 року в Лимані. Навчався у школі № 2, здобув кваліфікацію техніка-програміста.

Із початком війни разом із молодшим братом став на захист України. Як згадує мати, своє рішення пояснив словами: «Хто, як не ми».

Служив інструктором у 24-й бригаді, мав позивний «Добряк». За мужність і відвагу був нагороджений орденами «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів.

«За кожним із цих імен — життя, рідні люди, праця, захоплення та плани на майбутнє. Для родин їхня втрата — невимовний біль. Для нашої громади — втрата земляків, які захищали Україну. Поділяю скорботу близьких. Збережемо пам’ять про Вячеслава, Сергія та Владислава», — написав Журавльов.