Краматорська громада вкладає понад 115 млн грн у капітальний об'єкт на території іншої громади для ліцею, що працює в орендованому на п’ять років приміщенні. Договір підряду потенційно може отримати один учасник, майже без конкуренції.
Поки прифронтовий Краматорськ живе під постійними обстрілами та загрозою наступу, міська влада запускає масштабний будівельний проєкт за тисячу кілометрів від дому. У Перечині на Закарпатті планують звести захисну споруду для релокованого ліцею вартістю понад 115 мільйонів гривень.
Формально йдеться про безпековий проєкт для дітей, які навчаються в евакуації. Але аналіз журналістами «Вчасно» цієї закупівлі показує значно ширший сюжет: громада вкладає великі кошти не в тимчасове рішення, а в капітальний об'єкт у тиловому регіоні, в орендованому приміщенні, причому через тендер, де договір потенційно може отримати навіть один учасник.
Тендер на будівництво споруди цивільного захисту оголосило Управління капітального будівництва Краматорської міськради. Захисний об'єкт планують звести на території філії опорного закладу початкової школи ліцею імені Героїв 68-го батальйону у Перечині на Закарпатті, де після релокації працює Перший Краматорський ліцей. Завершити роботи мають до кінця 2026 року.
Основне фінансування проєкту — понад 109 млн грн — передбачене за рахунок державної субвенції в межах програми Ukraine Facility, що співфінансується Європейським Союзом. Ще близько 5% вартості має покрити бюджет Краматорської громади.
На перший погляд це інвестиція в безпеку освітнього закладу, який продовжує працювати в евакуації. Водночас масштаби вкладень переводять цей тендер із площини локального будівництва до категорії великого інфраструктурного проєкту за межами громади.
Скриншот закупівлі будівництва споруди цивільного захисту для Першого Краматорського ліцею
Технічне завдання показує, що йдеться не про типовий шкільний підвал чи модульне укриття, а про повноцінну захисну споруду цивільного захисту з інженерною інфраструктурою та обладнанням. Відомість обсягів робіт налічує 591 позицію, що саме по собі свідчить про масштаб проєкту.
На першому етапі передбачені підготовчі та земляні роботи, далі — зведення монолітних фундаментів, стін, перекриттів, сходів, пандусів і покрівлі.
Проєкт також включає повноцінне внутрішнє облаштування споруди — санітарні приміщення, герметичні двері, елементи доступності та складні інженерні системи: вентиляцію, опалення з тепловим насосом, резервне живлення, пожежогасіння, системи оповіщення й кабельні мережі.
Окремо закладене оснащення самого сховища: засоби індивідуального захисту, прилади радіаційної та хімічної розвідки, медичні засоби, інвентар і шанцевий інструмент. Завершує проєкт благоустрій території з тротуарами й озелененням.
У підсумку за понад 115 млн грн Перший Краматорський ліцей має отримати комплексно облаштований об'єкт цивільного захисту в орендованому приміщенні в релокації.
Окремої уваги в цій закупівлі заслуговують вимоги до учасників. Для тендеру на понад 115 млн грн замовник передбачив широкий перелік додаткових умов, що суттєво підвищує поріг входу.
Учасники мають підтвердити наявність техніки, матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу та досвід виконання аналогічних договорів саме за 2024−2025 роки. Саме це часове обмеження вже виглядає нетиповою умовою, що потенційно звужує коло претендентів.
Окремий блок стосується фінансової спроможності: локальні кошториси, аналіз цін матеріалів щонайменше на 60% ресурсів, електронні розрахунки договірної ціни. У документації навіть закладена кошторисна зарплата — 27 026 грн.
Додатково від учасників вимагають довідки про судові справи, відсутність простроченої кредитної заборгованості та спроможність виконувати роботи без авансування.
Формально це можна пояснювати складністю об'єкта, проте в сукупності вимоги виглядають як жорсткий фільтр. І це особливо показово для тендеру з особливостями, де договір потенційно може отримати навіть один учасник. У такій конструкції питання вже не лише в тому, хто виграє підряд, а й скільки компаній узагалі зможуть реально поборотися за ці 115 млн грн.
Цей тендер складно розглядати окремо від ширшого контексту релокації Краматорська до Перечина. Виглядає, що йдеться не про одиничний проєкт, а про поступове формування тут цілої переміщеної інфраструктури громади.
Почалося це з рішень Перечинської міськради наприкінці 2024 року, коли приміщення для релокованого ліцею та дитсадка передали Краматорській МВА в оренду за символічну гривню на рік строком на п’ять років. Пізніше співпрацю оформили через проєкт «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади», а самі громади — як міста-побратими.
Уже в січні 2025 року Перший Краматорський ліцей і дитсадок «Калинка» змінили юридичні адреси на перечинські. Паралельно стартували бюджетні вкладення в релоковані об'єкти. Ремонт будівлі для ліцею разом із додатковими роботами склав 93 млн грн, ще понад 8 млн грн коштує облаштування дитсадка. На цьому тлі новий тендер на укриття за 115 млн грн виглядає продовженням цієї логіки.
Відремонтована орендована на 5 років будівля у м. Перечин Першого Краматорського ліцею/ Міністерство розвитку громад та територій України
Перечин дедалі частіше фігурує не лише як точка освітньої релокації. Сюди ще з 2022 року перемістилися великі краматорські підприємства, згодом з’явилися житлові проєкти для переселенців, програми підтримки працівників релокованих закладів, а також нові ініціативи у сфері освіти й медицини.
Ця історія ставить питання не лише до вартості проєкту, а й до логіки самого рішення. Краматорська громада вкладає понад 115 млн грн у капітальний об'єкт на території іншої громади для ліцею, що працює в орендованому на п’ять років приміщенні.
Тому закономірно виникає питання, що буде з цією спорудою після завершення строку оренди, або якщо ліцей з часом повернеться додому. Адже укриття, яке будують як стаціонарний інфраструктурний об'єкт, очевидно розраховане на значно довшу експлуатацію, ніж нинішня модель релокації.
Не менш важливий і сам механізм закупівлі. Висока вартість підряду, жорсткі кваліфікаційні вимоги та процедура, де договір потенційно може отримати один учасник, роблять конкуренцію так само важливою, як і сам проєкт будівництва.
Тож головне питання цієї історії — не лише в тому, чи виправданою є така модель релокації фінансово, а й хто зрештою отримає основний ефект від цієї інвестиції: релокований заклад, громада чи майбутній власник цього активу.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!