Краматорськ повторює долю Дружківки, де росія буквально випалила життя
РепортажіНад головою з пронизливим дзижчанням пролітає табун ворожих FPV. Тут, у центрі Краматорська, це звичний звук: він пронизує до кісток, змушує руки й ноги покриватися сиротами. Половина дронів летить вглиб міста — ближче до парку з прапором. Інші ж починають колами літати над багатоквартирними будинками: шукають машину чи людину, яку будуть атакувати. Дзижчання стає голоснішим: ціль зовсім близько від нас.
Краматорець Михайло, стоячи під під'їздом, помітно нервує: його «Шкода» стоїть під опалими деревами, але від пожовклого і рідкого листя захист ненадійний. А машина — єдиний спосіб заробітку колишнього шахтаря: уже два роки він таксує. Зрештою, дрони нібито починають віддалятися. Чоловік наважується перепаркувати машину вглиб двору. Але щойно робить крок з-під даху — різко забігає назад. У цей момент один із дронів в секунду пікірує: звук повітря, яке розрізає бляшанка, змушує пригнутися. Чутно виск шин, вибух, удар. Минає секунда, коли наступний дрон, судячи зі звуку, падає туди ж: добиває ціль.
Позаду будинку чутно крики й біг кількох людей: пасажири атакованого авто вижили. У цей момент Михайло вибігає з-під під'їзду й біжить до машини. У нього менш як хвилина, щоб перепаркувати «Шкоду», перш ніж у район залетять нові дрони. Одна машина дала шанс кільком іншим проскочити, але умовно безпечний період швидко минає: вже за кілька секунд над головою знову дзижчать FPV. Оптоволокно звисає з даху будинку й відблискує на сонці. Щодня воно заплутує вулиці в тонкі сітки все більше.
Гальмувати небезпечно, рекомендована швидкість по місту — від 80 км/год
З середини вересня Краматорськ змінився до невпізнаваності: вулиці стали абсолютно безлюдними, над головою постійно дзижчать дрони. Хвилина тиші без вибухів чи гудіння — розкіш, яку перериває виск шин. Швидкість у понад 80 км/год у місті тепер легальна: всі автомобілі так їздять задля власної безпеки, оскільки повільніший рух означає, що ти будеш ціллю російського дрона. А для них всі основні дороги Краматорська — «траса для сафарі».
«Якщо людина за кермом — початківець, не може одночасно дивитися на дорогу, по боках і в небо, то краще просто не їздить тут. Це місто не для їзди. З недавнього: у неділю чоловік їхав з речами по місту, не гнав, бо думав, що так про нього подумають оператори дронів, ніби військовий. Його втулили на повороті. Інші машини проскочили, бо гнали, а у водія множинні ураження — уламки. Зараз він у лікарні, вже другу операцію зробили. Будуть ще, бо уламки так і не дістали», — розповідає Антон, краматорський поліцейський.
Гальмувати в Краматорську теж небезпечно. Власне, причин для цього теж лишилося обмаль: світлофори в місті більше не вмикаються через відсутність потреби. Наприклад, за спостереженням Антона, ще на початку вересня на «червоний» машини вже не зупинялися. На заборонний сигнал могли пригальмувати, пропустити машини, але їхали далі. Інколи — аварійно. Але повна зупинка навіть на 10 секунд означала, що водій позначить себе живою мішенню для БпЛА окупантів.
«Якщо порівняти скільки машин постраждало через таку їзду, а скільки від дронів, то FPV погубили вдвічі більше машин. Тому світлофори тут просто не потрібні. Ніхто не дивився них. Принаймні якщо хотів пережити те перехрестя», — іронічно каже чоловік.
Одне з найбільш аварійних перехресть Краматорська до відключення світлофорів, вересень 2026 року.
Михайло, який таки вдало відігнав машину поближче до дерев, підтверджує: брендувати машину чи позначати її «шашкою» немає сенсу, бо дрони все одно женуться й атакують. Тому єдиний запобіжник ДТП за участі БпЛА (або смерті внаслідок його атаки) — це швидкість. Звісно, завжди існує ризик, що «нахабну машину» не пропустить інше авто, зіткнення бувають. Уже четверо його колег потрапили в лікарню після аварії, ще один загинув, коли віз клієнтку. Але понад десять колег були свідками чи учасниками дронової атаки, тож ризик виправданий, каже краматорець.
«Середня швидкість — 80 км. Якщо десь по мостах їду, то це не менше 100−120, жить же хочу. Якщо у дворах, то можна знизить до 60 кілометрів. Інколи буває страшнувато на перехрестях, бо тут всі літають. І швидкість у два рази вища за мою. Але їхати треба: клієнти є, виклики теж», — пояснює таксист.
Зараз, каже Анатолій, проїхатись від центру міста до Ясногірки коштує від 400 гривень. Якщо треба їхати в небезпечний район (зокрема, Даманський, де вже сидять ждуни), то ціна навіть вища. Багато хто відмовляється від таких поїздок, дехто бере доплату в 150 і більше гривень.
«Люди все одно платять, транспорт же не ходить. У когось десь діти, хтось їде до знайомих, комусь на роботу… Я не розпитую. Люди викликають, я везу. Кому дорого, той їздить на велосипеді чи ходить пішки», — каже таксист.
Ще два тижні тому світлофори у Краматорську мали винятково рекомендаційний характер.
Фото: 5 вересня 2026 року
Вартість послуг таксі у Краматорську зростає відповідно ризику. Минулого тижня в місті взагалі скасували громадський транспорт — після того, як окупанти атакували два автобуси, в яких їхали цивільні пасажири. Загинули 33 людини, понад 20 — поранені. Тож з того дня дістатися в інший район міста дуже дорого й небезпечно.
Слід зауважити, що досі, з 8 жовтня, у Краматорську розшукують зниклих безвісти краматорців, які могли бути (або були) в атакованих автобусах. Зокрема, Романа Сукова розшукує його мама, Олексія Фомічова — його дружина. Є імовірність, що чоловік їхав до неї у лікарню — жінка лежить у травматології після поранення.
«У Краматорську роблять облави дронами, нас заганяють, як скотину»
У Краматорську дрони практично зупинили життя цивільних. Сьогодні стало відомо, що з 1 листопада на підконтрольній Україні території Донеччини, крім Олександрівської та Черкаської громад, комендантська година триватиме з 16:00 до 11:00 наступного дня. Тобто виходити з дому без спеціальних перепусток можна буде лише п’ять годин на добу.
Однак навіть у цей час пересуватися містом небезпечно, розповідає Альона, мешканка Краматорська. Дрони зависають над людьми, атакують тротуари та підривають автомобілі на дорогах, навіть коли поруч ідуть пішоходи або їдуть інші машини. Людям страшно виходити з дому. Водночас дехто досі вірить, що окупанти їх не зачеплять, бо вони цивільні.
«Це якась хвороба мозку, мені здається. У людей старшого віку в Краматорську це дуже помітно — оця сліпа надія, що дрони їх не атакують і не поранять, бо вони цивільні. У мене була сусідка, яка вірила, що росіяни бачать в камеру, як вона йде з пакетом із магазину, тому вона виживе. Я її попереджала, щоб вона не ходила на ринок, казала, щоб нікуди не йшла вранці… Але вона звикла, що завжди з самого ранку кудись йде. От, має — її поранив дрон, коли вона йшла по щось на ринок чи магазин, чи то по воду. Нікого на вулиці не було, крім неї і ще кількох жінок, які так само вирішили погуляти вранці. Хоча, здавалося б, старі жінки, пенсіонерки, кому вони небезпечні?» — зауважує жінка.
Її сусід, Сергій із Дружківки, додає: Краматорськ повністю повторює долю його рідного міста, де життя буквально випалили. Тому готується евакуйовуватися: чоловік не вірить, що в місті можна буде протриматися і лишитися цілим навіть упродовж місяця.
«Нас тут заганяють дронами, як скотину. Ти їдеш — піднімається ця с*ка, прямо в тебе летить! Вискакуєш — на! Ще одна, зверху! По місту вже йдеш, а дорога червона від кишок! Криваві, с*ка, гірлянди… За що?! Що ми зробили тому Ванькі та Петькі, що вони людей просто так вбивають, пі*раси?!» — обурюється переселенець.
Разом з тим покладати надії, що в Краматорську поранених врятують упродовж 5−10 хвилин, теж не варто. Через засилля дронів навіть службові авто не виїжджають, якщо є загроза, що їх атакують. А на працівників ДСНС росіяни чатують з особливою пильністю.
«Зараз ми залучаємося лише на третину інцидентів, пожеж, які стаються. Не виїжджаємо, коли влучання стаються на околицях Краматорська, де активність ворожих дронів дуже висока. Наприклад, той самий мікрорайон Даманський. Ти там як на долоні, за тобою слідкують і можуть підбити в будь-який момент. Росіян не зупиняє, чи ми гасимо палаючий будинок, чи когось витягуємо з підбитої машини. Вони просто б’ють по рятувальниках повторно, і не лише дронами. Це повноцінне сафарі, інколи дрони ганяють наших хлопців по кілька разів за виїзд», — каже пресофіцер ДСНС у Донецькій області Станіслав Балдін.
Крім того, зараз ДСНС не залучаються на випадки влучань в авто, якщо ті горять, але постраждалих (окрім техніки) немає: ризик загинути перевищує необхідність загасити пожежу. Крім того, якщо влучання стається в центральних (умовно безпечніших мікрорайонах), на безпекову ситуацію по авіації теж звертають увагу. Якщо керовані авіабомби фіксують у повітрі (чи коли вони залітають в область), доводиться чекати відбою. Інакше є ймовірність, що наступний літак «відстріляється» по рятувальниках.
Після розуміння, куди сталося влучання, на місця атак виїжджають 2−3 спеціалізовані авто. Серед них — броньована машина для оцінки ситуації, за нею — пожежний автомобіль для ліквідації.
«Не знаю, чи до вечора буде де ночувати»
У межах Краматорська Альона — вже професійна «ВПОшниця», як себе називає жінка. У її будинок прилітало два дрони, одна ракета розірвалася під балконом, тож після таких пошкоджень жінці довелося переїхати в центр міста. Уже там, цього разу — в орендовану квартиру — прилетіли три дрони, будинок загорівся, жінку евакуйовували пожежною драбиною. Тепер вона живе на третій квартирі, у будинку, який ще до її заселення атакував КАБ. Перші два місяці було комфортно. Тепер же доводиться вгадувати, коли буде водопостачання (й чи буде воно взагалі), заряджати всі гаджети, які лише можна знайти у квартирі, й заповнювати водою 90% місткостей, залишаючи лише чайник та каструлю для чаю та їжі.
«Це взагалі цирк. Ніколи не знаю, що буде до вечора. Взагалі, чи буде де ночувати. Бо був такий досвід, що ходила по сусідах, коли у мене все було в диму», — розповідає жінка.
Такі проблеми звичні для всього Краматорська. Окупанти атакують всю інфраструктуру, цивільна ж пошкоджена й ледь працює з початку 2025 року. Води часто немає по кілька діб, світло вимикають або аварійно, або його «мінусують» дрони та ракети рф. Єдине, з чим поки що не було проблем — це з газом. Однак, зважаючи на досвід Дружківки, це теж може тривати недовго.
Днями голова Донецької ОВА Вадим Філашкін заявив, що ситуація у Краматорську й так критична, тому першочерговим завданням визначена підготовка до опалювального періоду. Межує за важливістю й завдання забезпечити людей водою.
«Обговорили стан робіт, наявні резерви та проблемні питання. Особливої уваги потребує водопостачання: маємо забезпечити місто альтернативними рішеннями на випадок нових пошкоджень інфраструктури. Крім того, обговорили роботу пунктів незламності та створення точок обігріву. Також готуємо теплі пакунки для людей, яким вони будуть найбільш потрібні взимку», — повідомив голова Краматорська Олександр Гончаренко результати наради з ОВА.
На сьогодні, зважаючи на безпекову ситуацію, опалювальний сезон у Краматорську під питанням. Якщо окупанти продовжать бити по цивільній інфраструктурі, єдиним варіантом зігрітися для містян будуть або ковдри, або пункти незламності. Однак поки що у Краматорську лишаються десятки тисяч людей, серед них — і діти. Хоча примусова евакуація неповнолітніх торкнулася уже всіх районів міста.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!