Під час евакуації по волонтерській команді почала відпрацьовувати ворожа артилерія — саме в той момент, коли вони пробили колесо уламком і були змушені посеред дороги міняти його.
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Учора, 3 грудня, волонтерська команда разом з капеланом Леонідом Номерчуком мала евакуювати з Білицького родини з кількома дітьми, яких батьки переховували тривалий час від поліції, «Білих янголів», волонтерських місій. Евакуація з міста, до якого ворог підійшов впритул, готувалися кілька діб. Найскладнішою частиною був заїзд, пересування по місту та виїзд із нього, оскільки небо насичене ворожими дронами, які не дають людям навіть вийти з підвалів.
«Учора ми разом з хлопцями зробили те, що майже ніхто не робить у цьому світі. Наша евакуація в Білицьке планувалась ще п’ять днів тому, коли мені повідомили, що в місті ще залишаються діти, батьки яких переховують. Мали й адреси, й імена, тому почали організовувати поїздку. Завдяки тому, що наші друзі-військові прикривали нас від дронів, це вдалося зробити», — розповідає волонтер.
Однак Леонід Номерчук повідомив, що на тих адресах, про які було відомо, родини з дітьми не знайшли. Це означає, що вони перейшли в інше місце, проте досі перебувають у місті, виживаючи в умовах смертельної небезпеки.
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Зараз у Білицьке заїхати неможливо. Евакуація, організована волонтерами — одна з перших упродовж останніх кількох місяців.
«Не можу описати всі деталі, але, на жаль, дітей за тими адресами в підвалах ми не знайшли. Хоча розуміємо, що вони там є, але не розуміємо горе-батьків, які переховують дітей в такому пеклі. Хоча сусіди не хотіли в цьому признаватись. Та слава Богу, що змогли забрати шістьох людей з Білицького та дорогою назад ще одну людину з селища Водянського. Загалом — сім цивільних», — каже чоловік.
Волонтер каже, що у самому Білицькому команда перебувала понад дві години. Однак цей час тривав ніби вічність.
«Особливо було непросто, коли пробили уламками колесо й на відкритій місцевості довелося міняти його. Чесно кажучи, ми думали, що там залишимось, адже по нас почала працювати артилерія. Це було дуже близько. Респект і повага хлопцям, які тримали небо від дронів і зачищали наш в'їзд та виїзд. Перед нами одного ждуна збили», — пригадує Номерчук.
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Вулиця поблизу ринку в Білицькому.
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Ринок у Білицькому.
Скриншот з відео
На сьогодні, за картою війни ««, від «сірої» зони (фактично тієї, де вже бувають ворожі ДРГ та закріплені російські позиції) до самого Білицького лишилося менш як 1,7 км. Відстань, яку можна подолати менш за годину, дозволяє росіянам постійно контролювати рух на вулицях, тому місцевим доводиться сидіти винятково по підвалах, аби не стати ціллю для чергового дрону.
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Скриншот з відео зі сторінки Леоніда Номерчука
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!