Двічі знищений: як меткомбінат «Азовсталь» відновився після приходу німців, але був зруйнований та окупований росіянами

12 серпня 1933 року доменна піч № 1 видала перший чавун. Цей день вважається днем народження «Азовсталі».

Першим керівником майбутнього металургійного гіганта був Яків Гугель.

Він зробив вагомий внесок в будівництво та перші визначні роки роботи «Азовсталі», але попри це, доля його склалася трагічно — у 1937 році Якова Гугеля розстріляли в застінках НКВС.

Під час Другої світової війни у зв’язку з наближенням до Маріуполя лінії фронту, у період з 12 вересня по 5 жовтня 1941 року колектив працівників провів демонтаж, відвантаження та вивіз на Урал обладнання, що зайняло 650 вагонів.

У жовтні 1941 року Маріуполь було окуповано. Завод «Азовсталь» став називатися «Азовським заводом № 1» і був переданий в управління концерну Альфріда Круппа. Окупанти змогли відновити електростанцію, механічний, монтажний, електроремонтний, кисневий цехи «Азовсталі», але відновити мартенівські печі та ввести підприємство в повноцінну експлуатацію німцям було не під силу.

7 вересня 1943 року, перед відступом німецьких військ із міста, «Азовсталь» був практично повністю знищений. Загальні збитки, завдані заводу, становили 204 млн рублів. Вже після 1945 року «Азовсталь» відновили, розширили та провели модернізацію виробництва.

60-ті та 70-ті роки запам’яталися розбудовою заводу, проведенням на базі «Азовсталі» наукових конференцій і конкурсів молодих спеціалістів з багатьох країн, нагородженням заводу почесними відзнаками за досягнення високих показників у виробництві. Також були введені в експлуатацію доменні печі № 5 і 6, стартувала робота унікального листопрокатного комплексу стану «3600», запрацювала перша черга киснево-конвертерного цеху.

Під час цієї великої розбудови підприємства з’явилися й бомбосховища на «Азовсталі», це обумовлювалося постійною готовністю СРСР до війни. А бомбосховища б могли забезпечити безперервне функціонування металургійного виробництва навіть під час воєнних дій.

У травні 1984 року завод «Азовсталь» було перетворено на металургійний комбінат.

Після проголошення незалежності України комбінат «Азовсталь» продовжував потужно працювати та розвиватися. Завдяки сертифікації продукції у 90-х роках минулого століття азовстальські прокат і сталь вийшли на світовий ринок. У нульових роках нового тисячоліття були впроваджені нові технології та модернізація виробництва, що в майбутньому підвищило конкурентоспроможність продукції.

Металургійний комбінат «Азовсталь» був єдиним виробником рейок в Україні. Варто зазначити, що у 2001 році виторг «Азовсталі» становив понад $ 500 млн.

У 2005 році відбулося злиття комбінату з маріупольським коксохімічним заводом «Маркохім».

У 2006 році комбінат «Азовсталь» увійшов до «Дивізіону сталі та прокату групи „Метінвест“», акціонером якої є фінансово-економічна група System Capital Management (власник Рінат Ахметов).

У 2011 році завод потрапив у десятку підприємств із найбільших забруднювачів навколишнього середовища.

У листопаді 2012 у Маріуполі люди виходили на екологічні акції протесту. В результаті на Азовсталі закрили агломераційну фабрику — найшкідливіше виробництво, на якому виготовляють сировину для виплавки чавуну у доменних печах, і три доменні печі.

У лютому 2022 через повномасштабне вторгнення рф в Україну виробництво на Азовсталі зупинилося. Заводи і лінії меткомбінату законсервували.

Із останнього, що було виготовлено на «Азовсталі», були металеві блоки, з яких у Києві збудували міст під назвою Хвиля Азову, або Хвиля Азовсталі.

Гігантські металеві блоки були запроєктовані та вироблені за технологією на комбінаті «Азовсталь» напередодні повномасштабного вторгнення рф. Це була остання продукція заводу, яка вивозилася звідти вже під ворожими обстрілами.

«Азовсталь» — фортеця Маріуполя

Після 24 лютого 2022 року, коли на околицях Маріуполя вже були чутні обстріли росіян, прийняли рішення відкрити прохідні «Азовсталі», аби забезпечити вільний доступ цивільних до бомбосховищ. На той час в укриттях був зроблений запас питної води та сухпайків.

На початку березня російські війська оточили місто, заблокувавши можливість покинути територію заводу.

Про подвиг і оборону Маріуполя говорили й нині згадують у всьому світі. Воїни «Азову», 36-ї бригади морської піхоти, прикордонники, поліцейські, бійці ТрО та співробітники СБУ тримали оборону на території металургійного гіганта до останнього.

До середини травня росіяни зосередили всі свої сили на знищенні останньої цитаделі українців в Маріуполі. Обстріли «Азовсталі» не припинялися ні на хвилину: колосальна кількість авіаударів, фосфорних бомб, ракет, усіх видів артилерії припадала на територію комбінату.

Люди в багатьох країнах виходили на мирні акції з закликом врятувати цивільних і військових з «Азовсталі».

6 травня 2022-го почалася евакуація цивільних з «Азовсталі», а 16 травня — операція з порятунку військових, які були заблоковані на території заводу «Азовсталь». За наказом Президента військові вийшли у полон.

Нині порятунок із російської неволі українських військових триває. А остання фортеця Маріуполя «Азовсталь» залишається під окупантами, в руїнах із згадкою про криваві бої. Ворог лише цинічно голосить про плани «відбудови» гіганта. Однак «руський мір» вміє лише вбивати та знищувати.