Відомий твір «Щедрик» звучав й продовжує звучати в українських домівках і на кращих концертних майданчиках світу. Твір став символом Різдва, який і нині єднає покоління українців.
Твір "Щедрик" став символом Різдва, який і нині єднає покоління українців/ Ілюстративне фото з відкритих джерел
Над всесвітньовідомою мелодією «Щедрика» свого часу працював український композитор Микола Леонтович. За різними історичними даними, він витратив на написання та вдосконалення «Щедрика» від 10 до 20 років. У пошуках ідеального звучання композитор переписував пісню п’ять разів.
Одні джерела кажуть, що перша версія була створена у 1901 році, а остання у 1919-му, інші — що початок роботи над композицією датується 1910 роком. Та цікаво, що не п’ята, а саме четверта редакція пісні принесла їй всесвітню популярність.
Нині достеменно також лишається невідомим, де саме створювався легендарний «Щедрик». Є версія, що Леонтович працював над ним на Донеччині, зокрема у Покровську, також припускають версію, що це відбувалось на Вінниччині, де народився й певний час проживав композитор.
«Микола Леонтович у зрілому віці найдовше прожив в Подільському містечку Тульчин, з 1908 по 1921 роки з невеликими перервами. Це був найплідніший творчий період у житті митця», — розповів журналістам «Вчасно» Юрій Хмелевський, історик і письменник, директор з 2020-го по травень 2024 року Тульчинського краєзнавчого музею, науковим відділом якого є Музей-квартира М. Леонтовича в Тульчині.
Микола Леонтович/ Фото з відкритих джерел
З його біографії відомо, що Леонтович мав гарну фахову роботу в Тульчинському єпархіальному училищі, вивчав музичний фольклор Поділля, створював авторські духовні та світські музичні твори.
«Ми знаємо, що з кінця 19-го століття в Європі в тому числі в Україні, митці активно записували усну народну творчість. Разом зі своїм другом і колегою, композитором Кирилом Стеценком Микола Леонтович активно записував подільські народні обрядові та інші мелодії. Науковці кажуть про понад 120 мелодій, серед яких є відомий «Щедрик», — зазначає історик.
Фрагмент сторінки першого видання «Щедрика» Миколи Леонтовича, 1918 рік
Він підтвердив, що мелодія «Щедрика» має п’ять авторських редакцій Леонтовича — з 1901 по 1919 роки.
«Але, мені здається, наш композитор ніколи не виділяв якось „Щедрика“ серед всіх творів, бо мріяв, як справжній творець, про великий, складний музичний твір — оперу. Саме незакінчена опера „На русалчин Великдень“ була Opus Magnus Миколи Дмитровича Леонтовича. Через загибель композитора в січні 1921 року від кулі більшовицького чекіста цю оперу аж в 1975 році завершив український композитор Мирослав Скорик», — додає Хмелевський.
За словами історика, окремо мелодія «Щедрика» в обробці Леонтовича звучала в 1916 — 1920 роках в Тульчині, Києві та інших українських містах. Вона з капелою під керівництвом Олександра Кошиця мандрувала Європою і США в 1919 — 1922 роках.
Нині існує версія, що робота Леонтовича над «Щедриком» тривала у Покровську на Донеччині. Зокрема, через сто років після його написання міська влада зробить гасло: «Покровськ — місто «Щедрика». Банер з таким написом тривалий час висів на фасаді місцевого колишнього кінотеатру.
Будівля кінотеатру в Покровську, фото з відкритих джерел
Пам’ятник Миколі Леонтовичу у Покровську/ Фото: Суспільне Донбас
Однак історик Юрій Хмелевський дещо спростовує версію про створення «Щедрика» саме на Донеччині.
«Тульчин має наукові та інші контакти з Покровськом, де коротко перебував Леонтович. Це шахтарський край, і місцевий фольклор там був дещо інший. Тому тульчинські дослідники переконані, що мелодика пісні є подільською і записана композитором у Тульчині, вірніше, у навколишніх селах. — каже Хмелевський. — Сучасний комерційний інтерес до „Щедрика“ викликав псевдонаукову боротьбу за „місце створення“ шедевра. Наскільки я знаю, перебування Леонтовича на Донбасі було досить драматичним, щоб спокійно займатися фольклором. Правда, у біографії композитора, в етнографічних особливостях музичного фольклору України, а не в „перетягуванні ковдри“ слави між регіонами».
Також Хмелевський відмітив, що теоретично Леонтович міг працювати над черговою редакцією «Щедрика» і в Покровську, але сама народна мелодія ідентифікується як подільська.
Крім цього, історик зазначив, що нині «Щедрик» відома у світі як різдвяна пісня. Але це вже редакція 1936 року з англійським текстом, тобто через 15 років після смерті самого Леонтовича.
«Іншими словами, Микола Дмитрович вже не причетний до створення сучасної міжнародної версії, яку ми знаємо», — додав історик.
Перший запис «Щедрика», який був записаний ще 1922 року.
Співачка Тіна Кароль защедрувала разом із відомим дитячим хором у проєкті «Різдвяна історія».
Блогерка Eileen записала виконання акапелла, де «Щедрик» звучить англійською мовою.
Музичні виконавці Джонатан Янг та Richaad EB представили світові рок-версію відомого «Щедрика».
Музикант Tristan Blackwell продемонстрував, як звучить українська щедрівка на саксофоні.
«Один із найчарівніших каверів, які я коли-небудь слухав, — це пов’язана з Різдвом пісня „Carol of the Bells“ в аранжуванні Марка Холдуея. З тих пір я пообіцяв собі, що колись зроблю кавер на це дивовижне аранжування», — поділився автор наступної версії «Щедрика». Він виконав її на калімбі - старовинному африканському інструменті.
Композитор Девід Хікен виконав відому композицію «Щедрика» на органі.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!