Сумнівні ціни, підрядник зі зв’язками у Донецьку: як ремонтуватимуть палац культури «Будівельник» у прифронтовому Краматорську

З 2016 року будівля палацу культури «Будівельник» у Краматорську так і не стала доступною для містян, проте знову опинилася у переліку витрат. Хто отримав підряд, за якими цінами планують виконувати роботи та які пояснення на це дає влада, — з’ясовували журналісти «Вчасно».

Закупівля одразу викликала хвилю запитань серед мешканців. У прифронтовому місті, де щодня лунають обстріли й гостро стоїть потреба в захисних спорудах та техніці для військових, виділення коштів на благоустрій біля Палацу культури виглядає щонайменше суперечливо. Тим паче, що «Будівельник» ремонтують ще з 2016 року, і за цей час він перетворився на довгобуд, який так і не відкрив свої двері для громади.

Журналісти «Вчасно», проаналізувавши тендерну документацію, звернули увагу на низку ризикованих моментів: від можливості укладання додаткових угод без проведення нових торгів до мінімальних гарантій якості виконаних робіт.

Щоб отримати офіційні пояснення й з’ясувати, чому саме зараз вирішили поновити ремонт цього об'єкта, редакція направила інформаційний запит до Краматорської міської військової адміністрації. У відповіді влада частково пояснила мотиви такого рішення, але водночас залишила низку запитань без чітких роз’яснень.

Обраний підрядник

Закупівлю провели за процедурою «відкриті торги з особливостями», яка дозволяє визначати переможця навіть тоді, коли на тендер подається лише один учасник. Саме так сталося й цього разу: пропозицію подав лише один підприємець, і її було визнано переможною.

У результаті підрядником став ФОП Андрій Шайдюк із пропозицією на 452 тис. 994 грн 64 коп. — лише на 8 тис. грн дешевшою за очікувану вартість.

Згідно з реєстраційними даними, підприємець зареєструвався понад два роки тому в Харкові з основним видом діяльності «будівництво житлових та нежитлових будівель». Водночас у документах його місцем проживання зазначено Краматорськ.

За цей час Шайдюк уклав шість державних контрактів на суму понад 6 млн грн. Три з них — з Управлінням з гуманітарних питань Краматорської міської ради на понад 1,7 млн грн. Дві угоди були підписані без проведення тендеру, серед них — контракт більш ніж на мільйон гривень, що стосувався капітального ремонту вимощення, світлових приямків та вхідних груп будівель ДТМО.

У червні цього року ФОП отримав ще один великий підряд — договір із КНП «Міська лікарня № 2» Краматорської міськради на понад 2 млн грн. Він стосувався ремонту центрального та допоміжного входів з облаштуванням елементів доступності та захисту від опадів. Саме цю угоду підприємець надав як підтвердження власного досвіду для участі в тендері на ремонт «Будівельника».

Щодо матеріально-технічної бази, то серед техніки, яку підприємець задекларував для виконання робіт, — газозварювальний апарат, дриль, перфоратор та одноківшевий екскаватор.

Крім того, у довідці про кадри Шайдюк зазначив, що залучені спеціалісти працюють не за трудовими договорами, а на основі цивільно-правових угод.

Формально всі вимоги тендеру виконані, проте невеликий досвід підприємця, використання зовнішніх спеціалістів без трудових угод і доволі скромна технічна база залишають питання, чи зможе він якісно реалізувати черговий ремонт об'єкта, який уже багато років не можуть довести до завершення.

Інші зв’язки підрядника

Окрім власної підприємницької діяльності, Андрій Шайдюк пов’язаний і з харківським ТОВ «Гранд Форт», у якому він також є засновником.

Саме товариство було зареєстроване сім років тому зі статутним капіталом усього 1000 грн. Основним видом діяльності вказано неспеціалізовану оптову торгівлю, хоча серед КВЕДів значаться і будівельні роботи, і оренда транспорту, і навіть сфера спорту. До 2022 року основним напрямом фірми також було будівництво житлових і нежитлових будівель — той самий профіль, що нині зазначений у Шайдюка-ФОП.

Попри скромний досвід у державних закупівлях — лише два контракти на понад 140 тис. грн, серед яких була співпраця з Управлінням капітального будівництва Краматорської міськради, — у 2024 році компанія задекларувала 13,5 млн грн доходу.

Прізвище Шайдюка також трапляється в документах краматорського ТОВ «Донецький інститут води», яким він керує.

«Донецький інститут води» працює понад 13 років у сфері інжинірингу, геології та геодезії. Водночас за даними аналітичних систем, діяльність компанії супроводжувалася низкою ризиків. Зокрема, фірма зареєстрована за адресою, де одночасно прописані три десятки інших юросіб, що може свідчити про формальність реєстрації. Її основний дохід формується з бюджетних коштів, що робить бізнес залежним від державного фінансування. Серед власників значиться Ігор Куликов, зареєстрований у тимчасово окупованому Донецьку, а також ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія», пов’язана з підприємствами, зареєстрованими вже за російським законодавством у Донецьку.

Крім цього, діяльність «Донецького інституту води» згадувалася у кримінальному провадженні 2019 року, відкритому через підозри у фінансових зловживаннях під час ремонту водопроводу в селищі Нове Лиманського району. Тоді в актах виконаних робіт вартість піску значно перевищувала ринкову. Справу продовжили у 2021 році, однак її результати залишаються невідомими. Наприкінці того ж року Антимонопольний комітет наклав на фірму штраф за ненадання інформації. Після цього замовлень певний час не було, аж доки у 2023 році Управління капітального будівництва Краматорська не уклало з компанією нові контракти на понад 77 млн грн.

Цікаво, що в документах «Донецького інституту води» згадується й «Гранд Форт» Шайдюка: цю компанію наводили серед аналогічних договорів для підтвердження досвіду. Зокрема, у 2021 році вони мали спільний контракт у Харкові на 2,5 млн грн щодо ремонту складських приміщень.

Таким чином, Андрій Шайдюк навряд чи є новим гравцем на ринку. Завдяки діяльності у власному ФОП та пов’язаних компаніях він уже мав співпрацю з органами влади Донеччини, особливо з Краматорською адміністрацією. Це свідчить про те, що нинішній підрядник добре знайомий місцевим чиновникам і не є випадковим учасником тендеру.

Завищені ціни у кошторисі

Оприлюднений кошторис майбутнього ремонту Палацу культури «Будівельник» також викликав чимало запитань. Найбільше сумнівів виникає через вартість будівельних матеріалів, які вказані без жодних уточнень щодо виробників чи характеристик. У документах значаться лише загальні назви на кшталт «силікон 310 мл», «пісок рядовий» чи «профлист» — без зазначення торгівельних марок, конкретних параметрів або ДСТУ. У такій ситуації важко перевірити, за яку саме продукцію заплатять бюджетні кошти й чи справді ціни відповідають ринковим.

Наприклад, для ремонту буде використовуватися силікон 310 мл вартістю 605 грн за штуку. Для порівняння: на відкритих будівельних майданчиках та у всеукраїнських мережах, зокрема на сайті «Епіцентр», подібні герметики можна знайти за 90−150 грн. Дійсно, існують дорожчі бренди, наприклад Ravak, ціна яких сягає понад 600 грн, однак у кошторисі не вказано, про який саме матеріал ідеться. Це відкриває можливість для різночитань і створює підґрунтя для сумнівів: підрядник може придбати найдешевший варіант, а оплату виставити як за преміальний.

Ціни на інші матеріали — брус обрізний, щебінь чи бетон — також виглядають завищеними порівняно із середньоринковими. Проте через відсутність конкретних технічних характеристик їх важко коректно зіставити.

Таким чином, головне питання навіть не у самих цифрах, а в тому, що подібний опис матеріалів дозволяє закладати будь-які ціни. І саме ця невизначеність не дає зрозуміти, за що насправді витрачаються сотні тисяч гривень.

Відповідь військової адміністрації

Після того як інформація про новий тендер на ремонт «Будівельника» стала публічною і викликала обурення жителів, журналісти «Вчасно» звернулися до Краматорської міської військової адміністрації з низкою запитань. У запиті йшлося про те, чому саме зараз, у прифронтовому місті, вирішили витратити сотні тисяч гривень на ремонт Палацу культури, чи проводився аналіз пріоритетності цих видатків порівняно з іншими нагальними потребами громади, як влада контролюватиме використання 30% авансу, а також чому у договорі передбачена можливість укладати додаткові угоди без проведення нових торгів.

У відповіді чиновники зазначили, що будівля «Будівельника» зазнала пошкоджень під час обстрілів: дах протікає, підвали періодично підтоплюються, з’явилася пліснява й руйнується штукатурка. Саме це, за їхніми словами, стало підставою для ухвалення рішення про проведення ремонтних робіт, аби запобігти подальшому руйнуванню об'єкта. В адміністрації також підтвердили, що підрядник має право отримати аванс до 30% вартості договору, а можливість укладання додаткових угод на ще 50% суми без проведення конкурсу передбачена постановою Кабміну № 1178. Водночас там наголосили, що використання цього механізму є правом, а не обов’язком замовника.

Однак чіткої відповіді на ключові запитання громади — чому в умовах щоденних обстрілів і дефіциту коштів пріоритет надано саме ремонту Палацу культури, а не будівництву укриттів чи підтримці військових, — у відповіді не було. Так само залишилися невизначеними й деталі контролю за використанням бюджетного авансу.

Історія з ремонтом «Будівельника» виявила одразу кілька тривожних тенденцій. У прифронтовому місті, де люди щодня живуть під обстрілами та потребують передусім безпеки, влада знову спрямовує значні ресурси на об'єкт, що вже майже десятиліття залишається довгобудом. Обраний підрядник виявився не новою фігурою для Краматорська — раніше він неодноразово отримував замовлення від місцевої влади, а пов’язані з ним компанії також співпрацювали з міськими структурами та згадувалися у кримінальних провадженнях. Додаткові питання викликає й кошторис: окремі ціни виглядають завищеними, а відсутність конкретних характеристик і торгівельних марок у документах фактично унеможливлює належний контроль.

Усе це разом створює враження, що «Будівельник» і надалі ризикує залишатися символом затяжних ремонтів і непрозорих рішень. Тим часом громада, яка живе під постійними обстрілами, так і не отримує відповідей, чому влада знову надає перевагу подібним проєктам замість реального зміцнення обороноздатності та допомоги військовим.