Російські війська б’ють по Донеччині, а разом із цивільними під ударом опиняються й ті, хто їде їх рятувати. Вони гасять пожежі під загрозою повторних атак, евакуюють людей із прифронтових громад і самі стають цілями ворожих дронів. До Дня рятувальника розповідаємо про людей, які попри небезпеку продовжують їхати туди, де потрібна допомога.
Рятувальники працюють на місці російського авіаудару по Краматорську 4 серпня/ Фото: ДСНС
Сьогодні, 17 вересня, в Україні відзначають День рятувальника — день людей, які приходять на допомогу саме тоді, коли вона потрібна найбільше.
На Донеччині ця допомога щодня пов’язана з ризиком для власного життя. Російські війська систематично обстрілюють рятувальників під час ліквідації пожеж та наслідків атак. Удари фактично щодня відбуваються як уздовж лінії бойового зіткнення, так і у відносно тилових населених пунктах.
Попри постійну небезпеку, працівники ДСНС їдуть на місця обстрілів, гасять пожежі, розбирають завали, шукають людей та допомагають цивільним евакуюватися. І водночас постійно стежать за небом — звідти будь-якої миті може пролунати звук дрона, а інколи атака відбувається без будь-якого попередження.
Тепер у караулі навіть водій і фахівець на насосі відповідають не лише за свою безпосередню роботу, а й за безпеку в небі.
«Кожен з них має РЕБи, вмикає їх, прислухається, чи не дзижчать дрони. Бо біля працюючого насоса звук БпЛА не чути. І в окремих населених пунктах Краматорської та Слов’янської громад уночі рятувальники не залучаються через високу активність ворожих дронів. Ризик стати мішенню дуже високий», — розповідає про роботу рятувальників на Донеччині пресофіцер ДСНС Станіслав Балдін.
Атака на Краматорськ/ Фото: «ВЧАСНО»
Особливо небезпечно, коли після першого удару ворог атакує знову. Російські БпЛА залітають для повторної атаки в той момент, коли рятувальники гасять пожежу та евакуйовують цивільних.
Наприкінці серпня росіяни масовано атакували Краматорськ. Ворог завдав по місту дев’ять ударів авіабомбами «ФАБ-250» з УМПК. Рятувальники прибули на місце ударів, але ліквідувати наслідки вдалося не одразу. Ворог продовжував бити по місту дронами, а пожежі, які вдавалося загасити, знову розгоралися.
І поки одні рятувальники гасили пожежі, інші евакуйовували людей під загрозою повторних ударів та детонації боєприпасів.
Після російського авіаудару по Краматорську рятувальники евакуюють людей із пошкодженої багатоповерхівки.
Наслідки російського авіаудару по Краматорську: рятувальники гасять масштабну пожежу в багатоповерхівці.
Росіяни регулярно атакують і самі пожежно-рятувальні підрозділи. Наприкінці червня у Дружківці ворог скинув чотири керовані авіабомби на місто — одна з них влучила у прилеглу територію пожежно-рятувального підрозділу. Іншим разом російський БпЛА цілеспрямовано атакував пожежно-рятувальну частину, внаслідок чого поранення зазнали четверо рятувальників. Та навіть під постійною загрозою вони продовжують виконувати свою роботу.
Ворог завдав удару БпЛА по пожежно-рятувальному підрозділу. Черговий доказ того, що росія свідомо б'є по тих, хто рятує життя.
Окремий напрям — евакуація людей із небезпечних територій. Спецпідрозділ евакуаційної групи «Фенікс» допомагає жителям Донеччини зібрати необхідні речі та організувати безпечний виїзд. Іноді, щоб вивезти людину, рятувальникам доводиться не просто переконувати її залишити небезпечне місто, а буквально нести на руках.
«За час роботи було багато ситуацій. Нас і проклинали, і відмовлялися їхати, а нам доводилося вмовляти людей, бо ми знали — фронт уже зовсім поруч. Найбільше запам’ятався один випадок у Торецьку. Ми приїхали на евакуацію в один із районів міста, на дев’ятому поверсі жив дідусь без ніг. Я навіть не одразу зрозумів, бо він був у протезах. Ми пішки піднялися нагору, почали евакуацію. Я взяв його на руки й поніс вниз, а в цей час почався обстріл. Протези спадали, ми з ним ледь не впали зі сходів, а він каже: „Сину, залиш мене, я краще тут помру“. Але я відповів: „Ні, батьку, хоч ти без ніг, та все одно ми побіжимо разом“. Мені довелося винести його до машини, і разом із колегами ми довезли його до безпечного місця. Він тоді подякував, посміхнувся, був щасливий, що все ж вдалося вибратися живим», — розповідає рятувальник Донеччини Віктор Корнієнко.
Рятувальники виносять людей із будинку, охопленого пожежею після російського авіаудару.
Це лише кілька історій із щоденної роботи рятувальників Донеччини.
Загалом від початку повномасштабної війни рятувальники здійснили вже майже 283 тисячі виїздів. Ліквідували понад 130 тисяч пожеж. Їм вдалося врятувати більш як 8 тисяч людей.
Вони ліквідовують наслідки російських атак, гасять пожежі, розбирають завали та шукають людей. Часто їм доводиться працювати під загрозою повторних ударів.
За час повномасштабної війни 117 рятувальників загинули під час виконання службових обов’язків, понад 600 отримали поранення.
У цей день дякуємо рятувальникам за витримку, силу та тисячі врятованих життів. І вшановуємо пам’ять тих, хто загинув, рятуючи інших.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!