Майже 900 мільйонів: як у 2025 році ремонтували дороги прифронтової Донеччини

Щоб зрозуміти, як ремонтували дороги Донеччини, журналісти «Вчасно» проаналізували всі дорожні закупівлі Донецької ОДА у 2025 році. Насамперед — які роботи замовляли, на яких ділянках, за які кошти та між ким фактично розподілили дорожні мільйони. Аналіз показує: навіть в умовах війни структура ринку не змінюється — великі контракти знову концентруються в руках одних і тих самих компаній.

Дороги як пріоритет: що планували

На початку 2025 року начальник Донецької обласної державної адміністрації Вадим Філашкін затвердив Програму економічного і соціального розвитку області, у якій розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури знову визначили одним із ключових напрямів.

Загалом на дороги у 2025 році передбачили понад 350 млн грн. Із них 312,2 млн грн — кошти державного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання понад 2,6 тис. км доріг загального користування місцевого значення та комунальних автошляхів. Ще 40,5 млн грн з обласного бюджету мали піти на експлуатаційне утримання майже 1,8 тис. км місцевих доріг.

Для порівняння: на початку 2024 року на дорожню сферу в області закладали лише 30 млн грн. Тобто цьогорічне фінансування зросло майже у 12 разів. Крім того, у програмі одразу ж окреслили й коло потенційних виконавців — серед них ТОВ «Славдорстрой», «Київдортехнологія», «Перша українська дорожньо-будівельна компанія», «Модуль-Експерт», «Буддорінжиніринг». Усі ці компанії добре відомі регіону та не вперше працюють із Донецькою ОДА.

Втім уже за підсумками року фактичні обсяги закупівель суттєво вийшли за межі затверджених планів. Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької ОДА оголосив і провів 29 закупівель на загальну суму понад 855 млн грн — це на 144% більше, ніж було передбачено бюджетом на початок року.

Що саме ремонтували у 2025 році

Дорожні роботи у 2025 році Донецька ОВА замовляла у двох основних напрямах — поточний ремонт і експлуатаційне утримання автомобільних доріг. Саме ці дві категорії традиційно є найбільш фінансово ємними, охоплюють десятки маршрутів, розтягнуті кілометри полотна й роботи, результат яких складно перевірити.

Поточний ремонт

Поточний ремонт охопив переважно дороги Краматорського, Слов’янського та Олександрівського напрямків. Йдеться як про відносно короткі ділянки в межах кількох кілометрів, так і про протяжні маршрути довжиною у десятки кілометрів.

Нижче — перелік ділянок доріг, де у 2025 році Донецька ОВА замовляла поточний ремонт, та кошти, які були витрачені на кожен із них.

• Лозове — Рубці - Олександрівка км 0+000 — км 13+800 — 89 млн 266 тис. 199 грн 17 коп.

• Майдан — Суханівка км 0+000 — км 29+600 — 74 млн 235 тис. 225 грн 43 коп.

• Завидо — Кудашеве — Святогорівка км 0+000 — км 8+400 — 43 млн 695 тис. 112 грн 31 коп.

• Святогірськ — Олександрівка — Новоселівка км 0+000 — км 8+600 — 34 млн 438 тис. 633 грн 60 коп.

• Олександрівка — Краматорськ км 0+000 — км 44+225 — 26 млн 783 тис. 067 грн 24 коп.

• Слов’янськ — Майдан км 11+100 — км 13+000, км 19+610 — км 28+500 — 20 млн 542 тис. 529 грн 46 коп.

• Слов’янськ — Пришиб км 0+000 — км 8+076, км 19+376 — км 22+176 — 18 млн 956 тис. 065 грн 87 коп.

• Карпівка — /Олександрівка — Єлизаветівка/ км 0+000 — км 13+900 — 12 млн 540 тис. 168 грн 43 коп.

• Лозове — Олександрівка/ - Яцьківка км 0+000 — км 2+900 — 11 млн 813 тис. 146 грн 55 коп.

• Добропілля — Кам’янка км 27+060 — км 33+560 — 9 млн 497 тис. 990 грн 78 коп.

• Слов’янськ — Адамівка км 0+000 — км 1+800 — 5 млн 846 тис. 868 грн 12 коп.

• Олександрівка — Єлизаветівка — Надія км 0+000 — км 5+800 — 5 млн 538 тис. 155 грн 62 коп.

• Слов’янськ — Суханівка км 0+000 — км 0+600 — 4 млн 341 тис. 977 грн 54 коп.

• Олександрівка — Курицине км 0+000 — км 13+800 — 3 млн 462 тис. 508 грн 70 коп.

• Олександрівка — Дмитрівка з під'їздом до Шабельківки км 5+400 — км 12+800 — 3 млн 297 тис. 852 грн 07 коп.

• Святогірськ — Новоселівка — /на Студенок/ км 0+000 — км 4+300 — 2 млн 152 тис. 178 грн 65 коп.

Експлуатаційне утримання

Другий великий напрям — експлуатаційне утримання доріг — передбачав ще масштабніші видатки. У межах цих закупівель замовляли утримання доріг у Краматорському та Покровському районах, на окремих ділянках трас державного та місцевого значення, а також на протяжних міжселищних маршрутах.

Нижче — перелік ділянок доріг, де у 2025 році Донецька ОДА замовляла експлуатаційне утримання, та кошти, які були витрачені на кожне з них.

• Покровський, Краматорський райони — 89 млн 182 тис. 910 грн

• Криворіжжя — /на Костянтинівку/ км 0+000 — км 17+150 — 57 млн 564 тис. грн

• Гірник — Степанівка — /Н-32/ км 3+050 — км 18+400 — 55 млн 88 тис. 994 грн 36 коп.

• Слов’янськ — Пришиб км 8+076 — км 19+376 — 50 млн 958 тис. 587 грн 86 коп.

• Краматорський район — 47 млн 999 тис. 844 грн 77 коп.

• Сергіївка — Городещине км 0+000 — км 7+500 — 47 млн 920 тис. 983 грн 18 коп.

• Костянтинівка — Софіївка км 0+000 — км 7+500 — 30 млн 868 тис. 340 грн 70 коп.

• Краматорський район — 28 млн 459 тис. 61 грн 21 коп.

• Краматорський район — 13 млн 972 тис. 424 грн 48 коп.

• Слов’янськ — Адамівка км 1+800 — км 13+300 — 13 млн 357 тис. 531 грн 46 коп.

• Добропілля — Кам’янка км 0+280 — км 4+400 — 6 млн 372 тис. грн

• Новомиколаївка — Адамівка — /М-03/ км 0+000 — км 6+300 — 2 млн 483 тис. 502 грн 46 коп.

Окремо варто зазначити, що наприкінці року Донецька ОДА оголосила ще одну закупівлю на експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення очікуваною вартістю 45 млн грн, яка станом на момент підготовки матеріалу ще не має визначеного виконавця.

В результаті на поточний ремонт доріг у 2025 році область спрямувала понад 366 млн грн, а на експлуатаційне утримання — майже 490 млн грн. Разом сума сягає майже 900 млн грн — 855 млн 635 тис. 860 грн 02 ко

Хто отримав дорожній бюджет

Попри десятки оголошених закупівель, коло виконавців дорожніх робіт у Донецькій області у 2025 році виявилося вкрай вузьким. Фактично всі великі контракти зосередилися в руках двох компаній, які роками працюють на дорожньому ринку регіону та добре відомі обласній владі.

Формально закупівлі проводилися через «відкриті торги з особливостями» — процедуру, дозволену в умовах воєнного стану. Вона не забороняє конкуренцію, але й не вимагає її на практиці: торги визнаються такими, що відбулися, навіть якщо на них подався лише один учасник. Саме за таким сценарієм проходила більшість дорожніх тендерів Донеччини.

У результаті на кожну закупівлю заходив один виконавець — і цього виявлялося достатньо для укладання багатомільйонного договору. При цьому дві ключові компанії не перетиналися між собою на торгах і не створювали навіть формального змагання за бюджетні кошти.

Найбільший портфель контрактів, як завжди, забрало ТОВ «Славдорстрой». У 2025 році компанія отримала 20 договорів від ДонОДА на загальну суму понад 479 млн грн, фактично закріпивши за собою статус одного з головних дорожніх підрядників області.

Другим ключовим отримувачем дорожніх коштів стало ТОВ «Білдгруп». У 2025 році компанія виграла 8 закупівель від ДонОДА на суму понад 376 млн грн. Попри згадки про фірму в кількох кримінальних провадженнях, це не вплинуло ні на її участь у тендерах. Компанія й надалі стабільно отримує великі дорожні підряди в регіоні.

Таким чином, дорожні мільйони прифронтової Донеччини знову розподілилися між добре знайомими гравцями. Формально — у межах чинних процедур і законодавства. Фактично ж — без реальної конкуренції.

Славдорстрой

ТОВ «Славдорстрой» упродовж останніх років фактично стало ключовим виконавцем дорожніх робіт у Донецькій області. За даними публічних реєстрів, загальний обсяг бюджетних коштів, які компанія отримала з 2016 року, сягає майже 12 млрд грн. За 2025 рік «Славдорстрой» уклало близько 29 договорів із різними органами влади Донеччини на загальну суму майже 500 млн грн.

Перші великі замовлення «Славдорстрой» отримував від ПАТ «Донбасенерго» — енергогенеруючої компанії, яку журналісти тривалий час пов’язують із бізнес-оточенням родини експрезидента Віктора Януковича. Саме співпраця з цим замовником стала стартовою платформою для подальшого розширення компанії на ринку інфраструктурних робіт.

Структура власності компанії — багаторівнева. Частки у «Славдорстрой» належать ТОВ «СЛАВ АБЗ», ТОВ «Славспецтех» та фізичній особі — Олександру Ломакіну, зареєстрованому у Донецьку. Своєю чергою, «Славспецтех» контролює ТОВ «Синерджі фінанс» і ТОВ «Слав Групп». У складі власників «Слав Групп» фігурують ПАТ «ЗНВКІФ «Гратіс» та ТОВ «Інвест капітал схід».

Ключовою фігурою в цій корпоративній конструкції є Едуард Бондаренко — бенефіціар ПАТ «ЗНВКІФ «Гратіс» і водночас голова правління ПАТ «Донбасенерго». За інформацією YouControl, Бондаренко очолює «Донбасенерго» з 2012 року — ще з часів уряду Миколи Азарова, коли він також обіймав посаду заступника голови Державтодору. Управління ж самим «Славдорстрой» багато років здійснює Олег Воронов — колишній керівник філії «Ясинуватський автодор» ДП «Донецький облавтодор».

Контекст навколо «Донбасенерго» залишається суперечливим. Компанія є одним із найбільших виробників електроенергії в Україні та управляє Слов’янською ТЕС. Формально чверть її акцій належить державі, решта — приватним структурам, які в підсумку також контролюють Едуард Бондаренко та Максим Єфімов.

Інший співбенефіціар «Донбасенерго» — Максим Єфімов — добре відомий у політичному житті регіону. Він двічі обирався народним депутатом України, був депутатом Краматорської міської ради та до 2014 року входив до «Партії регіонів».

Саме на цьому тлі «Славдорстрой» і сьогодні залишається одним із головних отримувачів дорожніх коштів Донеччини — з багаторічною історією, стабільними управлінськими зв’язками та незмінною присутністю у найбільших інфраструктурних проєктах регіону.

«Білдгруп»

Другим ключовим отримувачем коштів на дорожні роботи у Донецькій області стало ТОВ «Білдгруп». Формально це компанія з десятирічною історією, однак її публічний профіль виглядає доволі скромно: статутний капітал — лише 1 тис. грн, а юридична адреса — квартира у Краматорську. Попри такий «стартовий набір» лише протягом 2025 року «Білдгруп» уклало 12 угод з різними органами влади Донеччини на понад 415 млн грн.

Журналісти пов’язують компанію із так званою бізнес-групою Віктора Коркішка — колишнього керівника Донецького облавтодору та депутата місцевої ради від Партії регіонів. До бізнес-структури відносять також низку інших підприємств, які роками працюють на ринку дорожніх робіт як у Донецькій області, так і за її межами.

До цього кола зазвичай зараховують ТОВки «Перша українська дорожньо-будівельна компанія», «Будмонтажпроект», «Компанія Містдорбуд» та «Київдортехнологія». Ці структури регулярно з’являються у великих тендерах на ремонти й експлуатаційне утримання доріг, зокрема в межах державних і обласних програм. Основним замовником для них у регіоні виступає Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької ОДА.

Найбільше привертає увагу склад цих підприємств. Серед керівників і власників фігурують особи, пов’язані з колишніми правоохоронними структурами, комунальними підприємствами та іншими напрямами бюджетних витрат. Зокрема, у реєстрах згадується Раїса Кіріндясова — мати ексочільника міліції Донецька Максима Кіріндясова; Вадим Чайка, який до бізнесу очолював краматорське комунальне дорожнє підприємство; а також Олександр Гарбуз — співвласник компаній, що паралельно працюють на ринку постачання фортифікаційних споруд до Донеччини.

Окремий штрих до цієї картини додало розслідування Антимонопольного комітету України. У червні 2024 року АМКУ визнав факт антиконкурентних узгоджених дій між «Першою українською дорожньо-будівельною компанією» та «Першою дорожньо-будівельною компанією» під час тендеру на ліквідацію пошкоджень дорожнього покриття в Покровську ще у 2019 році. Комітет встановив спільні контактні дані, господарські зв’язки, спільних працівників та оренду приміщень у компаній тієї ж групи.

Після цього рішення одна з компаній фактично зникла з дорожніх тендерів. Натомість активну діяльність розгорнула інша структура з того ж бізнес-середовища — «Будінвест торг компані», яка у 2024−2025 роках отримала десятки мільйонів гривень уже на контрактах із постачання фортифікаційних споруд.

У відкритих кримінальних провадженнях також згадується вилучення документів і печаток компаній, пов’язаних із цією групою, у межах розслідувань щодо господарської діяльності на території російської федерації. Слідчі дії виявили сліди координації між українськими фірмами та особами, задіяними у будівництві стратегічних об'єктів уже на території держави-агресора.

У підсумку «Білдгруп» виглядає не окремим підрядником, а елементом розгалуженої бізнес-мережі, яка роками працює з бюджетними коштами. І саме ця стабільність бізнес-зв'язків пояснює, чому дорожній ринок Донеччини майже не змінює своїх головних гравців — навіть у воєнний час.

Важливість доріг у прифронтовій області не викликає сумнівів. У воєнний час це не просто інфраструктура, а питання швидкості евакуації, доступу до допомоги та збереження життя. Саме тому війна не знижує, а підвищує вимоги до прозорості й підзвітності використання бюджетних коштів.

Проте дорожні роботи у 2025 році на Донеччині супроводжуються суперечливими сигналами. Кількість доріг, які залишаються під контролем України в Донецькій області, поступово скорочується. Частина маршрутів, на яких нещодавно проводилися роботи, нині перебуває під окупацією. Водночас обсяги закупівель не зменшуються, що ставить під питання зваженість планування та врахування реальної ситуації на фронті під час розподілу ресурсів.

Додаткові ризики формує концентрація підрядів у руках обмеженого кола компаній. Повторюваність виконавців, відсутність реальної конкуренції, сталі зв’язки окремих підрядників із владою та згадки про них у кримінальних провадженнях створюють відчуття закритості ринку й посилюють потребу в публічному контролі.

Станом на сьогодні Донецька обласна державна адміністрація ще не оприлюднила бюджет на 2026 рік та Програму соціально-економічного розвитку області. Водночас суспільство очікує, що майбутнє фінансування буде розумним і відповідатиме реальним потребам прифронтового регіону.

Цей матеріал підготовлений редакцією «Вчасно» відповідно до чинного законодавства України та стандартів журналістської етики. Інформація базується на відкритих джерелах: порталу Open Budget Міністерства фінансів України; системі Prozorro, сайті Є-data, сервісах YouControl і Opendatabot, державних реєстрах, офіційних вебресурсах органів влади, відповідях на запити та інтерв'ю з посадовими особами та ін.

У публікації можуть міститися оціночні судження, що, відповідно до ст. 30 Закону «Про інформацію» та постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 р., не підлягають спростуванню й не є підставою для юридичної відповідальності. Висновки зроблено добросовісно, на основі даних, що були доступні на момент підготовки.

Матеріал стосується тем, що становлять суспільно значущий інтерес — зокрема, використання бюджетних коштів, прозорості публічних закупівель і доброчесності посадовців. Висвітлення таких питань є реалізацією права на свободу вираження поглядів, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також усталеною практикою ЄСПЛ у справах щодо свободи вираження поглядів.