Російські війська можуть змінити оперативні пріоритети на Донбасі, перекинувши 51-шу загальновійськову армію з району Добропілля на Дружківський напрямок. Такий маневр, за оцінками військового оглядача Костянтина Машовця, потенційно спрямований на створення нової осі наступу у бік Краматорська та посилення тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.
РФ може змінити напрямок наступу 51-ї армії на Краматорськ через Дружківку — оцінка аналітика/ілюстративне фото
Російське командування розглядає варіант перенацілення 51-ї загальновійськової армії з нинішнього Добропільського напрямку у бік Дружківки, зазначає військовий оглядач Костянтин Машовець,
Мета такого потенційного кроку — скорочення оперативної дистанції до Краматорська шляхом виходу з південного напрямку.
У разі реалізації цього сценарію російські підрозділи можуть розгортати бойові порядки вздовж обох берегів річки Казенний Торець, рухаючись у напрямку Дружківки. Це дозволило б сформувати альтернативний напрямок тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію та ускладнити оборонну конфігурацію українських сил.
За оцінкою оглядача, 51-ша армія РФ на сьогодні вже демонструє ознаки виснаження внаслідок активних бойових дій на добропільському напрямку. Періоди між штурмовими діями стають дедалі довшими, оскільки підрозділи потребують регулярних пауз для ротації, перегрупування та накопичення ресурсів.
Темпи просування цього з'єднання, як підкреслюється, не можна назвати значними чи проривними, попри інтенсивність бойових дій.
Машовець звертає увагу на організаційні особливості цього формування. На його думку, 51-ша армія є специфічним з'єднанням із власною внутрішньою логікою комплектування та застосування:
«За своїм організаційно-штатним складом російська 51-а ОА виглядає, як одна з найпотужніших армій всіх ЗС РФ. Так, це той самий колишній „Донецький“ 1-й армійський корпус народної міліції так званої „ДНР“. У спадок від нього армія отримала дуже багато піхоти, але дуже мало сучасного важкого озброєння і військової техніки».
Також підкреслюється, що саме в складі 51-ї армії російське командування планує розгортати так звані штурмові мотострілецькі дивізії. До них входять окремі стрілецькі полки та батальйони, через які пройшла значна частина чоловічого населення тимчасово окупованих територій Донбасу.
На сьогодні на Слов’янсько-Краматорському оперативному напрямку, за оцінкою аналітика, діють дві основні російські армії. 3-тя загальновійськова армія, сформована на базі колишнього 2-го армійського корпусу так званої «ЛНР», веде наступ у напрямку Слов’янська. Водночас 51-ша ОА продовжує тиск у районі Добропілля.
Обидва ці з'єднання мають так зване «донбаське походження», і, як припускає оглядач, саме їм може бути відведена ключова роль у спробі захоплення останньої великої агломерації Донбасу, що залишається під контролем України.
Водночас він ставить під сумнів ефективність такої оперативної конструкції, вважаючи її недостатньо раціональною з військової точки зору. Також підкреслюється питання боєздатності цих підрозділів у разі подальшого просування на великі відстані.
Перенесення акценту наступу 51-ї армії безпосередньо на Краматорський напрямок, із попереднім виходом через Дружківку, розглядається як один із можливих сценаріїв розвитку подій. Водночас аналітик допускає, що навіть у разі ухвалення такого рішення воно може мати частково формальний характер.
Причина полягає у тому, що з'єднання вже зараз потребує все частіших оперативних пауз навіть на ближчому добропільському напрямку. У таких умовах підтримання наступу на значно більш віддалених рубежах, зокрема в районі Дружківки та Краматорська, може виявитися складним.
Загальна динаміка бойових дій на сході України свідчить про те, що російська армія продовжує посилювати піхотний тиск, паралельно шукаючи нові слабкі ділянки в українській обороні.
Водночас українські сили приділяють значну увагу розвитку засобів протидії безпілотникам, зокрема FPV-дронам та дронам-камікадзе типу «Шахед». За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, вже демонструються нові антидронові розробки, які мають посилити захист позицій від масованих атак з повітря.
Окремим напрямком залишається розвиток систем протидії балістичним загрозам. Українські розробки у сфері антибалістичних засобів, зокрема в межах проєктів на кшталт FP-7.X, поки перебувають на етапі випробувань і переходу до потенційного бойового застосування. Їхня ефективність у перспективі може мати критичне значення для захисту великих міст Донеччини, зокрема Краматорська та Дружківки, у разі ескалації на цьому напрямку.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!