Російські війська суттєво активізували бойові дії на Лиманському напрямку, намагаючись просунутися у бік Слов’янсько-Краматорської агломерації. Попри зростання інтенсивності атак, українські військові повідомляють про значні втрати противника, проблеми з постачанням та обмеження у використанні техніки.
Бої за Лиман: росіяни тиснуть, але не мають ресурсу для прориву — Трегубов/фото з відкритих джерел
Слов’янсько-Краматорська агломерація зараз є основною ціллю для російських окупантів. Саме тому вони нині тиснуть на Ямпіль, намагаються збільшити виступ на північ від Лимана і чіплятися за його східні околиці. Все це призводить до величезних втрат окупантів, бо віддавати Лиман росіянам ніхто не збирається, констатує в ефірі Українського Радіо речник Угруповання об'єднаних сил ЗСУ, підполковник Віктор Трегубов.
Віктор Трегубов. Фото: facebook/victor.tregubov.5
Кількість боєзіткнень на цьому напрямку за останній період зросла приблизно у півтора рази. У стільки ж збільшились і втрати ворога. Причому, зауважує військовий, ефективно нарощувати живу силу росіяни вже не спроможні. Бронетехніку противник зараз вкрай рідко використовує. А ще спостерігаються певні проблеми з постачанням, передусім палива. Сукупність таких проблем загалом і результати українських ударів по тилах противника далися взнаки.
«Вони явно намагаються досягти якихось цілей, якогось закріплення за відносно короткий період. Схоже, що вони все-таки відчувають певну обмеженість у власних ресурсах, в тому числі і в часовому ресурсі. Бо на окремих напрямках, а це і Лиман, і окремі полки росіян на Південно-Слобожанському напрямку, ми спостерігаємо певні проблеми з постачанням, в першу чергу паливно-мастильних матеріалів. Тобто сукупність проблем із пальним у Російській Федерації загалом і результати наших ударів по їхніх тилах далися взнаки», — повідомляє Трегубов.
За його словами, характер бойових дій на всіх напрямках також змінився.
«Бронетехніка зараз на всіх наших напрямках — і на Південно-Слобожанському, і на Куп’янському, і на Лиманському — вкрай рідко використовується. Якщо раніше, десь півтора року тому ми могли бачити понад десяток знищених танків за добу, то зараз, якщо один пошкоджений, то це вже щастя», — каже він.
Трегубов пояснює, що це пов’язано не зі зменшенням втрат техніки, а з тим, що її дедалі рідше застосовують через домінування безпілотників у повітрі. Тому основні штурми ведуться піхотою, а бронетехніка використовується лише обмежено.
Також він звертає увагу на ситуацію з живою силою противника.
«Росіяни не можуть ефективно нарощувати живу силу, але компенсувати втрати вони ще здатні. Особливо на напрямках, які для них є відносно пріоритетними, зокрема й Лиманському», — зазначає Трегубов.
Він додає, що формування нових великих підрозділів для рф вже є складним завданням, однак підтримувати наявні сили вони ще здатні.
Також українські військові фіксують певну технологічну перевагу над противником.
«Станом на зараз загалом у нас є певна технологічна перевага над ворогом за рахунок того, що ми трішки раніше перестрибнули до „нового класу“», — каже Трегубов.
За його словами, російські системи радіоелектронної боротьби втрачають ефективність через поширення дронів на оптоволокні, тоді як українські ударні БпЛА продовжують розвиватися і випереджають противника в окремих сегментах.
Щодо подальшої ситуації, українські військові очікують продовження активних боїв, однак із поступовим виснаженням російських можливостей.
«Здається, що таке пожвавлення в них буде тривати до тих пір, поки вони не втратять відповідні спроможності. Втратити ці спроможності вони можуть — або коли починає вичерпуватися особовий склад, або коли починає вичерпуватися пальне. І до цього йде. Тому я гадаю, що якийсь результат ми побачимо до кінця наступного місяця. Ми побачимо, на що росіяни неспроможні, і побачимо, коли вони змушені будуть зупинитися», — каже Трегубов.
Лиман має ключове значення як можливий плацдарм для подальшого просування на Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Натомість ситуація навколо Куп’янська, на думку військового, має іншу природу. Трегубов зазначає, що активність ворога там частково пов’язана не зі стратегічним плануванням, а з інформаційною та політичною інерцією.
«Щодо Куп’янська — це скоріше певна „інерція думки“. Занадто часто вони заявляли про те, що він вже окупований, і тепер їм дуже хочеться привести ці заяви у відповідність до реальності. Такої великої стратегічної цінності, як до цього, він певно вже не має. Бо якраз він потрібен був скоріше для того, щоб виходити на Лиман. Тобто він потрібен був як попередня ціль. Зараз про це мова вже не йде. Тому, скоріш за все, це все-таки інерція», — підсумовує Трегубов.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!